Ухвала суду № 40462693, 04.09.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1744/2014

Справа № 490/2090/14-ц

УХВАЛА

04 вересня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Гуденко О.А.

при секретарі - Аслановій Е.Е.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ - Воробйової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа по справі - Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про стягнення пені за прострочення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача неустойки за затримання сплати аліментів у розмірі 69 574,69 грн. за період 01 лютого 2011 року по 31 березня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивачки вимоги позову підтримала та пояснила, що відповідач за вказаний період аліменти на утримання доньки сплачував не регулярно та в значно меншому розмірі, ніж встановлено рішенням суду. В зв'язку з цим станом 01 листопада 2013 року утворилася заборгованість по аліментах у сумі 34 440 грн. 40 коп. З цієї суми проведений розрахунок неустойки у розмірі 1% за кожен день прострочення по аліментам окремо за кожний місяць прострочення, виходячи з повного розміру аліментів, визначеного державним виконавцем за ч. 3 ст. 195 СК України.

Відповідач вимоги позову не визнав. Суду пояснив, що на час виникнення заборгованості офіційно не працював, мав низький дохід, але намагався майже щомісячно сплачувати на користь позивачки аліменти у визначеному законом мінімальному розмірі. На теперішній час він сплатив усю суму заборгованості, яка за його заявою визначена державним виконавцем у розмірі близько 10 000 грн., в подальшому зобов'язується платити аліменти вчасно, що, на його думку, звільняє його від обов'язку сплачувати неустойку.

Державний виконавець в судовому засіданні суду пояснила, що спочатку нараховувала аліменти за ч. 3 ст. 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікаці або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Після надходження заяви платника аліментів, в якій він просив перерахувати заборгованість ( надав квитанції про перерахування аліментів на користь позивача та довідку про заробітну плату за останнім місцем роботи) нею був здійснений перерахунок і визначила заборгованість по аліментах за ч. 2 ст. 195 СК України.

У судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про зупинення провадження у справі до набуття законної сили судового рішення по справі за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Центрального ВДВС ( подана до Центрального районного суду м.Миколаєва 03 вересня 2014 року) про визнання недійсним складеного державним виконавцем розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 30 квітня 2014 року (перерахованого на підставі заяви боржника) та зобов'язання державного виконавця визначити заборгованість боржника у відповідності з раніше здійсненими розрахунками заборгованості по аліментах.

Представник відповідача та відповідач заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, п.4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен врахувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотиву наявності іншої справи, що ще розглядається, може мати місце лише у разі, коли тільки по тій справі можуть бути вирішені питання, що торкаються підстав вимог по даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям. Воно повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній адміністративній справі.

Вирішення питання про визнання недійсності розрахунку заборгованості , складеного державним виконавцем та встановлення при цьому обставин, які є підставою інших заяви\скарги та заперечень проти них , не впливає на вирішення цього позову, оскільки оспорювані розрахунки та змір заборгованості самостійно досліджуються при розгляді даної справи судом та не звільняють сторони від обов'язку доказування .

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 201 ЦПК України , суд , -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Гуденко О.А.