Рішення № 40461129, 10.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.14р. Справа № 904/5077/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГ-Транс", м.Харків

до Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТІК", м.Дніпропетровськ

про стягнення 13400,00 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від Позивача: представник Ходжаєв О.І., довіреність № 5/14 від 19.08.14р.

Від Відповідача: Ковалишин Е.О., директор

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНГ-Транс" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТІК" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу 13400,00 грн. та суму судового збору 1827,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №82/п від 16.05.13р.

В підтвердження обґрунтування позовних вимог Позивач надав до позову:

копію Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №82/п від 16.05.13р.;

копію контракту-заявки №30/07 від 15.07.2013р.;

копію акту виконаних робіт №0102 від 22.07.2013р.;

копію рахунку-фактури СФ-0102 від 22.07.2013р.;

копію міжнародних товарно-транспортних накладних;

копію висновку Кировського РВ ДГУ ГУМВД в Дніпропетровській області від 15.03.2014р.;

копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2014р. Позивач подав лист від 27.08.2014року з поясненнями щодо неможливості надати оригінали документів, поданих до позову, та наступні документи:

витяг зі статуту ТОВ "АНГ-Транс";

довідку про суму боргу Відповідача;

довідку про включення Відповідача до ЄДР юр. осіб та фіз. осіб підприємців; докази повідомлення Відповідача про дату та час слухання справи.

Одночасно в листі від 27.08.2014року Позивач повідомив про те, що Відповідач здійснив часткову оплату рахунку-фактури СФ-0102 від 22.07.2013р. в розмірі 10500,00 грн.

Відповідач позов не визнав, позовні вимоги Позивача вважає необґрунтованими. Так, Відповідач у відзиві на позов вказує, що 09.04.2014р. Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 10500,00грн за транспортні послуги згідно рахунку №0102 виконання робіт від 22.07.203р. з урахуванням акту пошкодження товару №4631 від 22.07.2013р. Так, вантажоотримувач ПП "Фароптторг" надало згідно акту №4631 про виявлення браку при прийманні вантажу від 22.07.2013року довідку із калькуляцією вартості браку на загальну суму 11401,0рублів, що є еквівалентом 2850,0грн. Про даний факт ПП "Транслогістік" повідомило перевізника ТОВ "Анг-Транс" листом від 23.07.2013року та запропоновувало зменшити суму фрахту на вказану суму калькуляції, так як при завантаженні транспортного засобу перевізника жодного браку встановлено не було. Крім того, Відповідач просить застосувати строк позовної давності у відповідності з ч. 5 статті 315 ГК України, оскільки сплинув 6-ти місячний строк для пред'явлення позову, що випливає з перевезення.

До відзиву Відповідачем було надано до справи:

копію платіжного доручення №1981 від 09.04.2014р. на суму 10500,00 грн.;

копію акту №4631 про виявлення браку при прийманні вантажу від 22.07.2013р.;

копію довідки із калькуляцією вартості браку на загальну суму 11401,00 рублів, що є еквівалентом 2850,00 грн. від 22.07.2013року;

лист ПП "Транслогістик" від 23.07.2013р.

Під час судового засідання, 09.09.2014року, Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТІК" на свою користь 2900,00 грн.

Зазначена заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

Сторони не заперечували проти закінчення розгляду справи - 09.09.2014р.

В судовому засіданні 09.09.2014р. прийнято вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТІК" (далі-Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНГ-Транс" (далі-Перевізник) укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №82/п від 16.05.13р., відповідно до умов якого Перевізник поставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника із засобів Замовника на узгоджених нижче умовах (п. 1.1 Договору). Наданий з боку Позивача екземпляр договору не містить підпису та відбитку печатки Експедитора (ПП "ТРАНСЛОГІСТІК"), однак в судовому засіданні 09.09.2014року останній підтвердив наявність укладеного і підписаного з Позивачем даного договору, оформлені в двосторонньому порядку обидва екземпляри якого залишилися в наявності у Відповідача. Неповернення екземпляру договору, який належить Позивачу, пояснив виникнення спору щодо збереження вантажу при перевезенні.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору Експедитор зобов'язався надати Перевізнику оригінал чи факс-копію транспортної заявки, яка є невід'ємною частиною договору (не менш ніж за 48 годин до часу завантаження) на здійснення міжнародного перевезення вантажу у вільній формі з вказанням наступної інформації: маршрут, найменування вантажу, вага та об'єм вантажу (на один автомобіль), митне оформлення, кількість автомобілів, дата та час завантаження; строк доставки, адреса завантаження; фірма відправника, контактна особа при завантаженні та його телефон, адреса вивантаження, контактна особа при вивантаженні та його телефон, пограничний перехід, вартість послуг в грн., умови оплати, додаткові умови. Проконтролювати готовність вантажу у Замовника до перевезення до узгодженому строку навантаження, який здійснює належне оформлення товаросупровідних та митних документів, необхідних для безперешкодного проїзду автомобілів через країни та погранпереходи, по який здійснюється перевезення.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору Перевізник зобов'язався забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного для здійснення міжнародних перевезень, відповідних вимогам заявки, а також в узгоджені сторонами строки. Своєчасно (перед завантаженням) подати необхідні документи (ТIR, CMR, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, код ЄДРПОУ перевізника, копію паспорту водія, довідку перевізника про транспортні витрати від (до) границі України) по узгодженню сторін.

Експедитор здійснює оплату транспортних послуг Перевізника із коштів, які поступають від Замовника протягом 3 банківських днів, з дня отримання коштів від Замовника при умові отримання від Перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригінал рахунку, копії транспортної накладної, оригінал акту виконаних робіт та оригінали інших документів, що закривають перевезення, якщо інше не зазначено в заявці (п. 4.1 Договору).

Під час виконання договору сторонами узгоджено контракт-заявку №30/07 від 15.07.2013 року на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с.10), по маршруту м.Дніпропетровськ (Україна) - м.Хімки (Росія), з адресою завантаження: вул.Автопаркова, 1, м.Дніпропетровськ (Україна), з адресою вивантаження: Вашутинське шосе, володіння 22, м.Хімка, Московська область (Росія), відправник вантажу ТОВ з ІІ "Вортекс" (Україна, отримувач вантажу, - ТОВ "Фармопторго"(Москва, Росія), автомобілем ДАФ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3). Доставці підлягали господарські - побутові товари в картонних коробках.

За умовами контракту-заявки №30/07 від 15.07.2013 року вартість перевезення складає 13400,00 грн., оплата Експедитором здійснюється Перевізнику протягом 10-15 банківських днів після надання Експедитору оригіналів рахунку та акту виконаних робіт, товарно-транспортних накладних.

Акт виконаних робіт по вантажоперевезенням №0102 від 22.07.2013 року (а.с.11) на суму 13400,00грн. не підписано з боку Відповідача, однак, факт здійснення перевезення за вказаною контракт-заявкою не заперечується Відповідачем та підтверджується міжнародними накладними СМR (а.с.13, 14), складеними 19.07.2013 року, згідно з якими датою завантаження вантажу є 19.07.2013 року, а датою розвантаження у м.Хімки (Росія) - 22.07.2013 року. Зі змісту зазначених СМR вбачається, що при вивантаженні виявлені браковані коробки. Також Відповідачем наданий до справи акт №4631 від 22.07.2013року, зі змісту якого вбачається причина браку: м'яті, рвані, намоклі короби. Представник перевізника водій зробив відмітку про те, що підрахування пошкодженого товару зроблено без його участі.

Позивачем виставлений рахунок-фактура на оплату №СФ-0102 від 22.07.2013 року на суму 13400,00 грн.

Відповідачем надано копію платіжного доручення про перерахування 09.04.2014року на користь Позивача 10500,00 грн.(а.с.47) з призначенням платежу: оплата за транспортні послуги згідно з рахунком №СФ-0102 від 22.07.2013 року.

На момент вирішення спору матеріалами справи Відповідачем не перераховано 2900,00 грн. основного боргу.

При розгляді зазначених обставин суд керується наступними нормами чинного законодавства.

Спірні правовідносини з перевезення регулюються статтями 306-315 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу частин 1-3 статті 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Міжнародні автомобільні перевезення регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПГ), вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві, до якої України приєдналася шляхом прийняття Закону України від 1 серпня 2006 року №57-V із застереженнями. Ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (стаття 1 Конвенції).

Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції (стаття 4 Конвенції).

Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника (ч.1 ст.5 Конвенції).

Відповідно до статті 6 вказаної Конвенції вантажна накладна містить такі дані:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім'я та адреса відправника;

c) ім'я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім'я та адреса одержувача;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані:

a) заява про те, що перевантаження забороняється;

b) платежі, які відправник зобов'язується сплатити;

c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці;

d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника;

e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу;

f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення;

g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

В силу ч.1 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Відповідно до частин 1,2,4 статті 23 зазначеної Конвенції якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи наведені норми законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки факт перевезення Позивачем вантажу Відповідача доводиться матеріалами справи. Заперечення Відповідача про те, що під час перевезення вантаж був пошкоджений, суд вважає таким, що не відноситься до предмету спору, що розглядається. Відповідач не позбавлений права у відповідності з положеннями вищевказаної Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів заявити до перевізника окремо позов про відшкодування збитків, у тому числі частини плати за перевезення пошкодженого вантажу.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 20, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТІК" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Червонофлотська, буд. 39/1, код ЄДРПОУ 37807336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГ-Транс" (61105, м.Харків, вул.Киргизька, буд.19, корпус 1, офіс 507) суму основного боргу 2900,00 грн. та суму судового збору 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 12.09.14р.