Ухвала суду № 40460828, 10.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2356/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д. судді - Турецької І.О.. розглянувши у письмовому провадженні засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства " Бериславтеплокомуненерго " на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 р. по справі за адміністративним позовом Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби до Комунального підприємства " Бериславтеплокомуненерго " про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Бериславська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" та просила стягнути податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5498,00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися , а тому суд відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що КП "Бериславтеплокомуненерго" було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість, згідно якої відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 5498,00 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції було встановлено, що Бериславською міжрайонною державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від 04.12.2001 року за №1/166 та податкову вимогу від 05.02.2002 року №2/110, про що свідчить відповідна відмітка на корінці.

Проте, згідно зворотного боку облікової картки платника податків, відповідач податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5498,00 грн. не сплатив.

Положенням пп. 20.1.18 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини здійснюється, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо задоволення позовних вимог ДПІ про стягнення з Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5498,00 грн., так як наявними у справі допустимими та достатніми доказами доведена наявність податкового боргу,та вважає помилковими твердження апелянта про його сплату , так як незважаючи на вимогу апеляційного суду( лист від 07.07.2014 року ) письмові докази цієї обставини не були надані апелянтом.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства " Бериславтеплокомуненерго " залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д. Суддя Турецька І.О.