Ухвала суду № 40460728, 23.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2014 рокусправа № 2а/0470/14386/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" подало адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому позивач просить скасувати рішення державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 14416/10/18-2-20 від 12.09.2012 року про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" з податку на додану вартість за звітний період серпень 2012 року; зобов'язати державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову звітність ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за звітній податковий період серпень 2012 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Тамерсіс" отримало 18.09.2012 року рішення ДПІ у Красногвардійському районі, де зазначено, що декларація ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за звітний період серпень 2012 року не вважається податковою декларацією, оскільки винесено рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тамерсіс". Однак, позивач з даним рішенням не згоден тому, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі № 2а/0470/10944/11 скасовано рішення ДПІ у Красногвардійському районі № 108 від 11.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тамерсіс"; поновлено ТОВ "Тамерсіс" в реєстрі платників податку на додану вартість. Крім того, Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для не визнання податкової декларації податковою звітністю, як анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

26.02.3013 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ТОВ "Тамерсіс" про зміну позовних вимог, в якій останній просив викласти позовні вимоги в наступній редакції: скасувати рішення державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 14416/10/18-2-20 від 12.09.2012 року про невизнання податкової звітності ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за серпень 2012 року податковою

декларацією; зобов'язати державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за серпень 2012 року датою її фактичного отримання; зобов'язати державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за серпень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ "Тамерсіс"; зобов'язати державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у дані справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" задоволено повністю.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 14416/10/18-2-20 від 12.09.2012 року про невизнання податкової звітності ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за серпень 2012 року податковою декларацією.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за серпень 2012 року датою її фактичного отримання.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ "Тамерсіс" з податку на додану вартість за серпень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ "Тамерсіс".

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відмова податкового органу прийняти у позивача декларацію з податку на додану вартість за звітний період серпень 2012 року є протиправною та такою, що суперечить вимогам закону.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що податкова декларація, подана позивачем, не відповідає положенням пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки позивач не є платником податку на додану вартість, так як свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Тамерсіс" № 369065004668 анульовано ДПІ на підставі рішення ДПІ від 11.05.2011 року № 10668/10-220.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Тамерсіс" зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за № 1 224 102 0000 048438 від 22.12.2009 року.

В строки, визначені п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, ТОВ "Тамерсіс" 07.09.2012 року направило поштою до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2012 року.

Податкова декларація з податку на додану вартість була заповнена та подана до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відповідно до вимог Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" № 1492 від 25.11.2011 року.

18.09.2012 року ТОВ "Тамерсіс" отримало рішення державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 14416/10/18-2-20 від 12.09.2012 року, про невизнання податковою декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року у зв'язку з винесенням рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тамерсіс".

Не погодившись з таким рішенням ДПІ у Красногвардійському районі позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

ТОВ "Тамерсіс" отримано рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу товариства залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням ДПС у Дніпропетровській області ТОВ "Тамерсіс" звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України, в якій просило скасувати рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та прийняти податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період серпень 2012 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій.

21.11.2012 року позивачем отримано рішення Державної податкової служби України, яким зазначена скарга також залишена без задоволення.

Не погоджуючись з такими рішеннями контролюючих органів позивачем було подано даний позов.

Згідно ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (ст. 49.2 вказаного Кодексу)..

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (ст. 49.3 Податкового кодексу України).

Як вбачається зі справи, ТОВ "Тамерсіс" надіслало поштою до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

У відповідності до приписів п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п. 48.1 ст. 48 цього ж Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (п. 48.5.1 ст. 48 Податкового кодексу України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість та правила її заповнення регламентовані Порядком № 166, який був чинним на дату подання декларації.

Пунктом 4.3 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.08 р. № 872, податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

Працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з - доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації (п. 4.4 цих Методичних рекомендацій).

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Зі змісту податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ТОВ "Тамерсіс" за серпень 2012 р., копія якої наявна у справі, вбачається, що в ній зазначені всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Згідно п. 49.11 ст. 49 вказаного Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

В даному випадку підставою для відмови в прийнятті податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2012 р. є винесення податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ ТОВ "Тамерсіс".

Проаналізувавши вищенаведенні норми матеріального права, суд першої інстанції вірно зробив висновок, що податковим законодавством не передбачено такої підстави для відмови податкового органу в прийняті податкової звітності платника податку, як анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Крім того, судом першої інстанції з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі № 2а/0470/10944/11, копія якої знаходиться у матеріалах справи, скасовано рішення державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 108 від 11 травня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" та поновлено товариство з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" у реєстрі платників податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року вищезазначена постанова залишена без змін.

Відмінність між встановленою судом незаконністю та скасуванням актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів є істотною та полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

Так, у разі скасування акту індивідуальної дії, останній втрачає чинність/припиняє діяти з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи те, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Тамерсіс", яке є актом індивідуальної дії, скасовано судом (рішення суду набрало законної сили), а також враховуючи, що зазначене рішення відповідача втратило чинність з моменту його прийняття, то на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість позивач являвся платником ПДВ, а тому відмова у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року є неправомірною.

Водночас слід зазначити, що задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови контролюючого органу прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення податкового органу про невизнання податкової звітності не створило жодних правових наслідків для платника, а податкова декларація є поданою. Рішення суду сприяє належному відновленню порушених прав платника.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно визначив момент подання спірної декларації товариства датою її фактичного отримання державною податковою інспекцією.

Відповідно до Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Форми карток особових рахунків мають лицьову та зворотну сторони.

Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків". Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Отже, позовні вимоги щодо необхідності зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача, відобразивши в обліковій картці особового рахунку відповідні дані, які містяться у поданої позивачем звітності, є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відмова податкового органу прийняти у позивача декларацію з податку на додану вартість за звітний період серпень 2012 року є протиправною та такою, що суперечить вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерсіс" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов"язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С. В. Чабаненко

Суддя: А. В. Шлай