Ухвала суду № 40460710, 14.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2014 рокусправа № 811/1999/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвест ЛТД» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвест ЛТД» (далі - позивач або ТОВ «Хліб Інвест ЛТД») звернулось з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області (далі - відповідач або Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000071600 від 28.05.2013 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 136 419 грн., в тому числі за основним платежем 909 135 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 227 284 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі висновків акту перевірки від 15.05.2013 р. № 000010/11-28-16/38164544, в якому зазначено що ТОВ "Хліб Інвест ЛТД" в грудні 2012 р. придбало у ТОВ "Зернопром Дніпро" кукурудзу 3 кл. на загальну суму 4 312 530 грн. 80 коп., яка не є об'єктом оподаткування або звільнена від оподаткування. Аналізуючи звітність ТОВ "Зернопром Дніпро" з'ясувалось, що останнє не відобразило у податковому обліку взаємовідносини з ТОВ "Хліб Інвест ЛТД", на загальну суму 4 312 530 грн. 80 коп., тому податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "Хліб Інвест ЛТД" п. п. 138.1.1, п. 138.2, п. п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000071600 від 28.05.2013 р. прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно п. п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України свідчить про належне

формування позивачем валових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що ТОВ «Хліб Інвест ЛТД» не надано документів, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідну сторону - відповідача у справі на його правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем з 24.04.2013 р. по 30.04.2013 р. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Хліб Інвест ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.03.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 19.03.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт № 000010/11-28-16/38164544 від 15.05.2013 р. (далі - Акт перевірки) за висновками якого було встановлено порушення п. п. 138.1.1, п. 138.2, п. п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну суму 909 135 грн., в т. ч. за IV квартал 2012 р. на суму 909 135 грн (а.с. 12-35).

За результатами розгляду Акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000071600 від 28.05.2013 р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 136 419 грн., в т. ч. за основним платежем 909 135 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 227 284 грн. (а.с. 46).

Встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ «Хліб Інвест ЛТД» та ТОВ «Зернопром «Дніпро», було укладено Договір поставки № 03/12 від 03.12.2012 р.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «Зернопром «Дніпро» (Постачальник) зобов'язується поставити (передати) у власність ТОВ «Хліб Інвест ЛТД» (Покупець) кукурудзу 3 кл. (Товар), вказані в рахунку-фактурі, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Придбання товару у ТОВ "Зернопром Дніпро" підтверджується видатковими накладними ТОВ «Зернопром «Дніпро» № 120401 від 04.12.2012 р., та № 121215 від 12.12.2012 р., податковою накладною № 23 від 04.12.2012 р., платіжним дорученням № 38 від 10.01.2013 р. (а.с.49-51).

Крім того, факт перевезення товару підтверджується товарно - транспортними накладними: 75 від 03.12.2012 р.; 79 від 03.12.2012 р.; 80 від 03.12.2012 р.; 84 від 03.12.2012 р.; 85 від 03.12.2012 р.; 86 від 03.12.2012 р.; 88 від 03.12.2012 р.; 94 від 03.12.2012 р.; 95 від 03.12.2012 р.; 99 від 03.12.2012 р.; 103 від 03.12.2012 р.; 104 від 03.12.2012 р.; 105 від 03.12.2012 р.; 106 від 03.12.2012 р.; 110 від 04.12.2012 р.; 111 від 04.12.2012 р.; 114 від 04.12.2012 р.; 117 від 04.12.2012 р.; 118 від 04.12.2012 р.; 119 від 04.12.2012 р.; 120 від 04.12.2012 р.; 122 від 04.12.2012 р.; 125 від 04.12.2012 р.; 126 від 04.12.2012 р.; 129 від 04.12.2012 р.; 134 від 04.12.2012 р.; 135 від 04.12.2012 р.; 158 від 07.12.2012 р.; 160 від 07.12.2012 р.; 161 від 07.12.2012 р.; 162 від 07.12.2012 р.; 163 від 07.12.2012 р.; 164 від 07.12.2012 р.; 165 від 07.12.2012 р.; 167 від 07.12.2012 р.; 168 від 07.12.2012 р.; 174 від 07.12.2012 р.; 175 від 07.12.2012 р.; 176 від 07.12.2012 р.; 191 від 10.12.2012 р.; 193 від 10.12.2012 р.; 194 від 10.12.2012 р.; 195 від 10.12.2012 р.; 199 від 10.12.2012 р.; 200 від 10.12.2012 р.; 201 від 10.12.2012 р.; 204 від 10.12.2012 р.; 205 від 10.12.2012 р.; 207 від 10.12.2012 р.; 208 від 10.12.2012 р.; 209 від 10.12.2012 р.; 210 від 10.12.2012 р.; 211 від 10.12.2012 р.; 216 від 11.12.2012 р.; 217 від 11.12.2012 р.; 220 від 11.12.2012 р.; 221 від 11.12.2012 р.; 225 від 11.12.2012 р.; 226 від 11.12.2012 р.; 227 від 11.12.2012 р. ; 231 від 11.12.2012 ; р. 233 від 11.12.2012 р.; 235 від 11.12.2012 р.; 236 від 11.12.2012 р.; 237 від 11.12.2012 р. (а.с. 170-136).

На підтвердження приймання товару на складське зберігання позивачем надано копії договору складського зберігання зерна № 01/08 від 01.08.2012 р., з додатками та додатковими угодами до нього, складських квитанцій на зерно №260/1 від 04.12.2012 р. та № 264/1 від 12.12.2012 р., карток аналізу зерна № 0412 від 04.12.2012 р. та № 1212 від 12.12.2012 р., сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки від 28.11.2012 р. № 5688 (а.с.134-136, 147-150).

Окрім того, отриманий від ТОВ «Зернопром Дніпро» товар в подальшому був використаний ТОВ «Хліб Інвест ЛТД» в своїй господарській діяльності, а саме реалізований за договором поставки іншому суб'єкту господарювання, що підтверджується наявними в матеріалах копіями договору поставки № 05/12 від 05.12.2012 р., укладеного з ТОВ «Агрорегіон», видаткових накладних № РН-0000019 від 05.12.2012 р. та № РН-0000020 від 13.12.2012 р., податкових накладних № 23 від 05.12.2012 р. та № 24 від 13.12.2012 р., банківських виписок, листа від 01.07.2013 року (а.с.110-130).

Зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарських операцій.

Статею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно до п. п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Частиною 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Отже, встановлені обставини справи не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, а дії позивача як платника податку свідчать про його добросовісність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвест ЛТД» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай