Постанова № 40459407, 08.09.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 р. справа №818/749/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Комендат О.А., Магей Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/749/14

за позовом ОСОБА_4

до Роменської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56)

про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Роменської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) про стягнення заробітної плати за надурочні години, втрат від заниженого нарахування процентної ставки по обов'язковій надбавці до посадового окладу за максимальний рівень безпеки, несплаченої заробітної плати за нічні години, несплаченої суми індексації, грошової компенсації в сумі 4000 грн. за завдану моральну шкоду. Свої вимоги мотивує тим, що з 24 грудня 2007 року до 17 лютого 2014 року працював на посаді моло дшого інспектора відділу охорони Роменської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56). За час проходження служби з травня 2009 року йому не виплачувалися заробітна плата за надурочні та нічні години, на 50% занижувалися нарахування процентної ставки по обов'язковій надбавці до посадового окладу за максимальний рівень безпеки. У зв»язку з чим, на думку позивача, йому спричинена моральна шкода в сумі 4000грн., та повинна бути виплачена на його користь сума індексації за несвоєчасно сплачену заробітну плату і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Тому просить суд стягнути з Роменської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) заробітну плату за надурочні години в сумі 12553 грн. 54 коп., втрати від заниженого нарахування процентної ставки по обов'язковій надбавці до посадового окладу за максимальний рівень безпеки в сумі 2372 грн. 66 коп., несплачену заробітну плату за нічні години в сумі 2191 грн. 53 коп., несплачену суму індексації, в сумі 24023 грн. 72 коп., грошову компенсацію в сумі 4000 грн. за завдану моральну шкоду, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в су мі 11427 грн. 06 коп.

Роменська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) позовні вимоги визнала частково, зазначивши, що позивачу при звільненні не були сплачені 356,08 грн. за надурочні години та 304,54 грн. за нічні години. В інші частині позову просять відмовити, оскільки грошове забезпечення позивачу виплачувалося у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача Комендант О.А., Магей Т.М. позов визнали частково, пояснивши, що позивачу не були сплачені 356,08 грн. за надурочні години та 304,54 грн. за нічні години. Інші виплати здійснені у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 з 24 грудня 2007 року до 17 лютого 2014 року працював на посаді моло дшого інспектора відділу охорони Роменської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56).

Наказом №11 о/с від 14 лютого 2014 року ОСОБА_4 було звільнено зі служби в кримінально-виконавчій службі у запас Збройних Сил України за ст.63 п."ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за власним бажанням з 17 лютого 2014 року (а.с.28).

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначається законодавством. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дії статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Пунктом 21 Розділу II «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991р. №114, передбачено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41 - годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Під час прийняття на службу ОСОБА_4 був ознайомлений з умовами проходження служби та графіком роботи.

Оскільки, у відповідності до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, то відповідно до підпункту 3.7.6 наказу МВС від 31.12.2007р. №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку загальною тривалістю 4 години, які не враховуються в робочий час.

Також, відповідно до п.143 Інструкції з організації охорони кримінально-виконавчих установ закритого типу, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 08.12.2003 року №237 ДСК, у вартах споряджених на добу дозволено відпочивати, лежати (спати) не знімаючи спорядження начальникам варт та його помічникам - не більше 4 годин, вартовим - не менше 4 годин.

Проте, позивачем під час розрахунку над нормованого часу не враховані вказані вимоги наказів.

Тому, суд погоджується з відповідною довідкою та розрахунком відповідача, згідно яких ОСОБА_4 за період з травня 2009 року по грудень 2013 року (включно) відпрацьовано 313,2 надурочних годин, і з врахуванням раніше виплачених коштів за надурочні години, існує заборгованість по вказаних виплатах у розмірі 356,08грн. (а.с.203-204, 212).

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова КМУ №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується у тому числі Державною пенітенціарною службою.

Пунктом 3 вказаної Постанови встановлені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25 - 28, 33.

Так, додатком 28 до Постанови КМУ №1294 встановлені надбавки додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, у тому числі доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу, а також доплата за максимальний рівень безпеки в розмірі 15% від посадового окладу.

Крім того, відповідно до пунктів 3.2, 7.1 розділу 7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердже ної наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 07.10.2009р. №222, передбачена доплата за максимальний рівень безпеки в розмірі 15% від посадового окладу, а також особам рядового і начальницького складу, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу.

Годинна ставка обчислюється шляхом поділу щомісячно посадового окладу на кількість робочих годин, у цьому місяці, виходячи з норм тривалості робочого часу в годинах на місяць при 41 - годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів і установ службових обов'язків у період з 22 до 6 години.

В той же час, за приписами пункту 7 Постанова КМУ від 07.11.2007р. №1294 до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.

Тобто, Постанова Кабінету Міністрів України обмежує виплату додаткових видів грошового забезпечення, встановлених додатком 28 до цієї Постанови та Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 07.10.200р. № 222.

У відповідності до вказаних норм, позивачу обґрунтовано виплачувалося додаткове грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час у розмірі 17,5 відсотка (50% від 35 відсотків) посадового окладу за період з травня 2009 року по грудень 2013 року (включно), а також додаткове грошове забезпечення у вигляді підвищення посадового окладу у підрозділах максимального рівня безпеки у розмірі 7,5 відсотка (50% від 15 відсотків) посадового окладу за період з травня 2009 року по грудень 2013 року (включно) (довідки на а.с.190, 211).

При цьому суд враховує, що згідно розрахунків та довідки про роботу в нічний час, ОСОБА_4 за період з травня 2009 року по грудень 2013 року (включно) відпрацьовано 920 нічних годин, і з врахуванням раніше виплачених коштів за роботу в нічний час, існує заборгованість по вказаних виплатах у розмірі 304,54 грн. (а.с.205-207, 211).

Що стосується позовних вимог про стягнення суми індексації заробітної плати, то суд зазначає наступне.

Проведення сум індексації грошових доходів населення здійснюється на підставі Постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 р. №1078, згідно якого заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб; базовими вважають місяці, в яких фізособі підвищилась заробітна плата або ввели постійну надбавку, доплату чи іншу постійну виплату, і у зв"язку з чим зросли її доходи.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2009 року ОСОБА_4 була призначена виплата надбавки за особливі умови служби, розмір якої склав 367,68 грн., отже даний місяць є базовим.

У лютому 2010 року знову відбулося збільшення надбавки за особливі умови служби, тому він став базовим місяцем.

У відповідності до вказаних вимог Постанови КМУ від 17.07.2003 р. №1078 позивачу нараховувалася та виплачувалася відповідні суми індексації його заробітної плати, що підтверджується довідками-розрахунками (а.с.188, 207-209).

Розбіжність між розрахунками позивача та установи пояснюється тим, що позивач з незрозумілих причин використовує величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації беручи за базовий місяць січень 2008 року невраховуючи зростання своїх грошових доходів у травні 2010 року (відносно квітня 2010) та у лютому 2011 року ( відносно січня 2011).

Отже, вимоги позивача, щодо втрат по зазначеному розрахунку, в сумі 24023,72 грн. - є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За приписами ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тобто, законодавством передбачений обов»язок роботодавця виплатити працівнику у день звільнення не оспорювану суму заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 під час звільнення були виплачені всі належні йому суми, які не оспорювалися сторонами.

Той факт, що лише під час розгляду справи в судовому засіданні виявлено суми, які не були сплачені позивачу, не є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач не надав суду належних доказів того, що невиплата йому 660,62 грн. призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Роменської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) на користь ОСОБА_4 356,08 грн. за роботу в надурочні години та 304,54 грн. за роботу в нічні години, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Роменської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Роменської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) (42073, с. Перехрестівка, вул. Чапаєва, 4 Роменського району Сумської області) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 356,08 грн. (триста п"ятьдесят шість грн. 08 коп.) за надурочні години та 304,54 грн. (триста чотири грн. 54 коп.) за нічні години, а всього 660,62 грн. (шістсот шістдесят грн. 62 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 12 вересня 2014 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар