КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8569/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
11 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування постанови.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 02.12.2013 р. по 06.12.2013 р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, на підставі наказу №114-до від 02.12.2013 р., згоди Держспоживінспекції України №03/7-11088-2013 від 26.11.2013 р. та направлення №2097/14/1877 від 02.12.2013 р., було проведено позапланову перевірку магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, бульв. Театральний, 2.
За результатами проведеної позапланової перевірки, відповідачем було складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 002988 від 02.12.2013 р. (надалі-Акт №002988), в якому були зафіксовані виявлені під час проведення перевірки порушення, зокрема: під час перевірки встановлено реалізацію позивачем продукції без необхідної, достовірної інформації для споживачів про продукцію та відсутність документів, що засвідчують якість продукції, загалом 13 найменувань продукції.
Так, на підставі Акту №002988 ІПЗПС у Дніпропетровській області було винесено Постанову № 272 .
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877 (далі - Закон №877), визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №877 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Згідно ч.1 ст.7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877).
Частиною 6 ст.7 Закону №877, встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень проведено перевірку ТОВ «Дієса».
Крім того, доводи позивача, що лист Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 р. №405/01-01 підписаний не уповноваженою особою, а тому проведення перевірки є неправомірною, не відповідає дійсним обставинам справи, так як доказів, що підтверджували вищезазначене позивачем не надано. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем самостійно було допущено ІПЗПС у Дніпропетровській області до проведення перевірки.
Посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 р. по справі №826/18856/13-а, яким було скасовано як незаконні направлення на перевірку та згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки, так як саме направлення на проведення перевірки №2097/14/1877 від 02.12.2013 р. та згода на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю №03/7-11088-2013 від 26.11.2013 р. при вирішенні цієї адміністративної справи не досліджувались.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва №826/18856/13-а від 18.03.2014 р. було скасовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведенні позапланової перевірки ТОВ «Дієса» відповідачем було дотримано вимоги чинного законодавства.
Відповідно до ст.4 Закону України « Про захист прав споживачів» (надалі-Закон №1023)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів (ч.2 ст.4 Закону №1023).
Згідно ст.5 Закону №1023, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Водночас, відповідно до ст.15 Закону №1023, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити, зокрема: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Частиною 2 ст.23 Закону №1023, передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону №1023, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той же час, відповідно до п.13 ч.1 ст.26 Закону №1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст.23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі,
роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначає Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (надалі-Порядок №833).
Статтею 16 Порядку №833 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що працівники суб'єкта господарювання зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України «Про захист прав споживачів», виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність.
В той же час, п.1 ст.21 Порядку №833, визначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про правомірність винесення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області постанови №272 за реалізацію позивачем продукції без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2014 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.
Судове рішення № 40459118, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8569/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: