Рішення № 40458896, 10.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Справа № 915/1238/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

з участю представника позивача - Бабенка І.М., дов. від 20.08.2014 р. № 07-261-14,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт",

04107, вул. Половецька, 3/42, м. Київ,

адреса для листування: 01032, вул. Саксаганського, 105, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

АДРЕСА_1,

про повернення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством "Банк Руский Стандарт" (далі - Банк) пред'явлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього грошових коштів, з урахуванням заяви від 15.08.2014 р. про уточнення позовних вимог, зареєстрованої у Господарському суді Миколаївської області 18.08.2014 р. за № 15061/14, у загальній сумі 13118 грн. 52 коп., із яких 11000 грн. - сума помилкового переказу кошів; 1100 грн. - пеня за неповернення суми помилкового переказу кошів; 105 грн. 78 коп. - три відсотка річних за прострочення повернення суми помилкового переказу кошів; 912 грн. 74 коп. - сума, на яку збільшилася сума помилково перерахованих грошових коштів з урахуванням індексу інфляції, та грошових коштів на відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1827 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2014 р. Банк помилково переказав грошові кошти у сумі 11000 грн. підприємцю ОСОБА_3, з яким хоч і був укладений договір організації безготівкових розрахунків від 27.06.2012 № и4-8-0000169842, але вказаний у призначені платежу кредит на ім'я ОСОБА_4 не був оформлений, внаслідок чого у Банку не виникло зобов'язання перерахувати кошти підприємцю ОСОБА_3.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з копією ухвали суду, у судове засідання не з'явився, правом подачі заперечень на позов не скористався, у зв'язку з чим суд розглядає спір у відповідності до положень ст. 7 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Раніше від ОСОБА_3 надійшов відзив, у якому він просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, так як він припинив підприємницьку діяльність, про що внесено відповідні дані до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою Господарського суду від 19.08.2014 р. у даній справі у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про припинення провадження у справі відмовлено.

Вислухавши представника позивача, який підтримав позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві від 15.08.2014 р., зареєстрованій в Господарському суді Миколаївської області 18.08.2014 р. № 15060/14, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Банком меморіальним ордером від 21.02.2014 р. № 5078073 перераховано зі свого розрахункового рахунку № 37393999700766 підприємцю ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, відкритий у АТ "Укрсиббанк", ідентифікаційний код НОМЕР_1, МФО 351005, грошові кошти в сумі 11000 грн. з призначенням платежу "1890/оплата за товар/185562159/ від 19.02.2014/112280361/ ОСОБА_4/ ИНН 2891118224/ в т.ч. ПДВ/0.".

Із тверджень Банку випливає, що між ним і ОСОБА_4 укладено договір організації безготівкових розрахунків за рахунок кредиту, проте вказаний у призначені платежу кредит на ім'я ОСОБА_4 не було оформлено, внаслідок чого у Банку не виникло зобов'язання перерахувати кошти підприємцю ОСОБА_3. Банком перераховано грошові кошти у вказаній вище сумі ОСОБА_3 без продажу останнім ОСОБА_4 товару, тобто, помилково.

Викладені твердження Банку не спростовано.

Згідно укладеного Банком з підприємцем ОСОБА_3 договору про організацію безготівкових розрахунків від 27.06.2012 № и4-8-0000169842 випливає, зокрема, що Банк здійснює в рахунок кредиту часткову оплату вартості придбаних іншим його клієнтом товарів у підприємця ОСОБА_3.

За своєю правовою природою цей договір є договором банківського рахунку.

У відповідності з цивільним законодавством України за договором банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст. 1066 ЦК України).

З огляду на викладене, суд вважає, що спір між сторонами у даній справі виник не на підставі виконання договірних зобов'язань Банком у рамках вказаного договору банківського рахунку, а внаслідок безпідставного помилкового переказу коштів Банку зі свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок підприємця ОСОБА_3, відкритий в іншому банку - АТ "Укрсиббанк".

Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" з відповідними змінами і доповненнями до нього визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, зокрема поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлено відповідальність при здійсненні переказу грошових коштів, тощо.

Згідно п.п. 1.23, 1.24 ст. 1 указаного Закону неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Пунктом 35.1 статті 35 цього ж Закону передбачено, що неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банка-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Банком, у відповідності до вимог указаного Закону, направлено на адресу підприємця ОСОБА_3 повідомлення від 31.03.2014 р. вих. № 6/4/1-05-1685 про помилковий переказ грошових коштів у сумі 11000 грн. за вказаним вище меморіальним ордером, яке відділенням поштового зв'язку вручено особисто ОСОБА_3 05.04.2014 р., що випливає із повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16-17).

Зазначене повідомлення підприємець ОСОБА_3 залишив без відповіді.

Отже, на даний час ОСОБА_3 безпідставно зберігає помилково перераховані йому Банком грошові кошти в сумі 11000 грн.

Відповідно до цивільного законодавства України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України). Грошові кошти - є річчю (майном) (ст. 192 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно потерпілому (ст. 1212 ЦК України).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 11000 грн. - безпідставно набутого майна є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Підлягають задоволенню повністю й позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 пені в розмірі 0,1 % від помилково перерахованої суми 11000 грн. за кожний день прострочення їх повернення до 31.07.2014 р.

Такі вимоги Банку ґрунтуються на положеннях Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.35.2 ст. 35 якого встановлено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Суд визнає доведеним, що підприємець ОСОБА_3 прострочив повернення помилково перерахованих Банком грошових коштів, починаючи з дати завершення помилкового переказу (21.02.2014 р.) до дня звернення Банком з позовом у даній справі, а тому вважає правильним поданий позивачем розрахунок пені, яка становить 1100 грн., і ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_3.

Є обґрунтованими й позовні вимог про стягнення з ОСОБА_3 трьох відсотків річних та суми, на яку збільшилася сума помилково переказу коштів з урахуванням індексу інфляції.

Ці вимоги ґрунтуються на положеннях цивільного законодавства України, якими передбачено, зокрема таке.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, зокрема, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, у підприємця ОСОБА_3 виник обов'язок на підставі наведеного вище цивільного законодавства про платіжні системи та переказ коштів в Україні повернути помилково перераховані йому грошові кошти Банку протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення про здійснення помилкового переказу.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, суд вважає підлягаючими задоволенню повністю вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 912 грн. 74 коп. - суми, на яку збільшилася сума помилково перерахованих грошових коштів з урахуванням індексу інфляції за період квітень-червень 2014 року, і частково вимоги про стягнення трьох відсотків річних.

Що стосується нарахування трьох відсотків річних за кожний день прострочення повернення помилкового переказу коштів у сумі 11000 грн., суд виходить з того, що повідомлення про помилковий переказ коштів підприємцю ОСОБА_3 вручено 05.04.2014 р., і йому належало, згідно положень вказаного вище законодавства України, повернути ці кошти протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення, тобто, до 09.04.2014 р.

Отже, Банку належало врахувати, що період нарахування трьох відсотків річних починається з 10 квітня 2014 року, а не з 6 квітня 2014 року (вихідний день), як це зазначено у позовній заяві, у зв'язку з чим прострочення повернення помилкового переказу коштів становить 113 днів, а не 117 днів.

Виходячи з наведеного, сума 3% річних за період з 10 квітня по 31 липня 2014 становить 102 грн. 16 коп., і дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Визначаючи розмір судових витрат, суд ураховує положення ст. 49 ГПК України, котрою передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором у разі задоволення позову частково - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте, виходить і з положень Закону України "Про судовий збір", яким передбачено мінімальний розмір підлягаючого сплаті судового збору за вимоги майнового характеру, котрий на момент звернення позивача з позовом у даній справі становить 1827 грн.

Таким чином, суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 грн. повністю.

У судовому засіданні 10 вересня 2014 року, згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт" задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт", 04107, вул. Половецька, 3/42, м. Київ, ідентифікаційний код 34186061, грошові кошти в загальній сумі 13114 (тринадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 90 коп., із яких 11000 (одинадцять тисяч) грн. - безпідставно набуті грошові кошти (помилковий переказ коштів); 1100 (одна тисяча сто) грн. - пеня за прострочення повернення суми помилкового переказу кошів; 102 (сто дві) грн. 16 коп. - три відсотка річних за прострочення повернення суми помилкового переказу кошів; 912 грн. 74 коп. - сума, на яку збільшилася сума помилкового переказу грошей з урахуванням індексу інфляції; а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2014 року

Суддя Ю.М. Коваль