Рішення № 40457546, 15.09.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10258/14-ц

пр. № 2/759/3985/14

15 вересня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ПАТ «КБ «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.06.2007р., яка станом на 30.04.2014р. становить в загальній сумі 30 812 грн. 74 коп., що складається із: заборгованості за кредитом в сумі 6 990,34 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 16 566,54 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 5 312,40 грн., штрафу в сумі 500 грн. (фіксована частина), штрафу в сумі 1 443,46 грн. (відсоткова складова), посилаючись на те, що 13.06.2007р. між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 7 000 грн. зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом згідно Умов та правил надання банківських послуг. Але, відповідач кредит і відсотки за його користування не повертає, у зв*язку з чим виникла заборгованість у вказаній вище сумі. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 525, 526, 610, 612, 1046-1056 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на не виконання відповідачем умов кредитного договору, а також пояснила про те, що відповідач певний час визнавав і виконував кредитний договір, користувався кредитними коштами шляхом списання їх з платіжної картки, здійснював проплати кредиту, але в подальшому відмовився від виконання договору.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також на те, що кредитний договір №б/н від 13.06.2007р. не містить підпису відповідача як позичальника в графі «Платіжну картку і ПІН-код отримав» в розділі «Банківські послуги», у зв*язку із чим вважав, що у позивача відсутні докази отримання і використання ОСОБА_1 кредитних коштів. При цьому, представник відповідача не заперечував, що підпис в графі «Клієнт» кредитного договору № б/н від 13.06.2007р. вчинений ОСОБА_1 особисто.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 13.06.2007р. між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 7 000 грн. зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 9 - копія кредитного договору) згідно Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 10-15 - копія кредитного договору).

Як вказує представник позивача, відповідач кредит і відсотки за його користування не повертає, у зв*язку з чим станвом на 30.04.2014р. виникла заборгованість в загальній сумі 30 812 грн. 74 коп., що складається із: заборгованості за кредитом в сумі 6 990,34 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 16 566,54 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 5 312,40 грн., штрафу в сумі 500 грн. (фіксована частина), штрафу в сумі 1 443,46 грн. (відсоткова складова) (а.с. 4-8 - розрахунок заборгованості).

Доказів в спростування такої суми заборгованості суду не надано.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на те, що кредитний договір №б/н від 13.06.2007р. не містить підпису відповідача як позичальника в графі «Платіжну картку і ПІН-код отримав» в розділі «Банківські послуги», у зв*язку із чим вважав, що у позивача відсутні докази отримання і використання ОСОБА_1 кредитних коштів, не заперечуючи при цьому дійсність підпису відповідача в графі «Клієнт» кредитного договору № б/н від 13.06.2007р.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

В частині 1 ст.202 ЦК України визначено поняття правочину - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, закріплені в ст.203 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.

Статті 6, 627 ЦК України закріплюють загальний принцип свободи договору.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов*язковим для виконання сторонами.

В спірному випадку, підпис відповідача ОСОБА_1 в графі «Клієнт» кредитного договору № б/н від 13.06.2007р. свідчить про укладення між ним та позивачем ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк» правочину - кредитного договору і виникнення у сторін відповідних прав та обов*язків, зокрема, в частині 1 ст.1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, підписавши кредитний договір №б/н від 13.06.2007р. ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк», як кредитодавець взяв на себе договірне зобов*язання передати позичальнику ОСОБА_1 кредит в обумовленій в договорі сумі, натомість ОСОБА_1 як позичальник взяв на себе договірне зобов*язання повернути цей кредит та відсотки за його користування.

Верховний Суд України в цивільній справі №6-63 цс 13 зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Правовий висновок Верховного Суду України є джерелом права.

Тобто, сам факт передачі кредитних коштів та підписання сторонами кредитного договору можуть не співпадати по часу і законодавець не вимагає від сторін кредитного договору окремого фіксування підписами сторін факту підписання кредитного договору і факту передачі кредитних коштів.

В Умовах і правилах надання банківських послуг дано визначення поняття Держателя платіжної картки - це фізична особа - клієнт або довірена особа клієнта, на ім*я якого випущена платіжна картка і яке на законних підставах використовує платіжну картку.

Відповідно до пункту 3.3. вказаних вище Умов, підписання даного договору є прямою та безумовною згодою Держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Серед інших обов*язків клієнта, в пункті 6.7. цих же Умов передбачено, що держатель зобов*язаний слідкувати за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою попередження виникнення овердрафту.

Частина 2 ст.1056 ЦК України закріплює правило про те, що позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів про те, що ОСОБА_1, підписавши кредитний договір і погодившись з усіма його умовами відмовився від отримання кредитних коштів, суду не надано, натомість в матеріалах справи є докази користування кредитними коштами і їх часткове повернення кредитору.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено існування між сторонами договірних кредитних правовідносин, а відповідно існування у позивача як позикодавця прав кредитора та існування у відповідача як позичальника обов*язків боржника, доведеним є не виконання відповідачем взятих на себе договірних кредитних зобов*язань і розмір кредитної заборгованості в сумі 30 812 грн. 74 коп. в судовому засіданні належними і достовірними доказами не спростований, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, відсутність підпису відповідача в графі «Платіжну картку і ПІН-код отримав» в розділі «Банківські послуги» кредитного договору № б/н від 13.06.2007р., укладеного між сторонами, не може бути правовою підставою для відмови від позові, оскільки не може свідчити про не укладення між сторонами кредитного договору та взяття на себе відповідних обов*язків, тобто, підписання сторонами кредитного договору є для цих сторін юридичним фактом, за результатами якого у них виникають певні права та обов*язки, в даному випадку, права та обов*язки, які мають сторони за кредитним договором і їх не виконання може бути захищено в судовому порядку відповідно до способів цивільно-правового захисту прав та інтересів судом, закріплених в ст.16 ЦК України.

На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню 308 грн. 13 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 509, 525, 526, 610, 625, 627, 629, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_1, на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна перемоги, 50; р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) - заборгованість за кредитом в сумі 6 990,34 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 16 566,54 грн., заборгованість за комісією за користування кредитом в сумі 5 312,40 грн.,штраф в сумі 500 грн. (фіксована частина), штраф в сумі 1 443,46 грн. (відсоткова складова), а всього заборгованості: 30 812 (тридцять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 74 коп., а також 308 (триста вісім) грн. 13 коп. судового збору на р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення може оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд позивачем шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: