Рішення № 40454160, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17660/14 10.09.14за позовом: Приватного акціонерного товариства «Отіс», м.Київ, ЄДРПОУ 14357579

до відповідача: Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва», м.Київ, ЄДРПОУ 14315687

про стягнення 28 323,17 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Перелигіна О.А. - по дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Отіс», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 28 323,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору D21Т №219/8 від 06.06.2011р. на виконання робіт з капітального ремонту ліфтів після експертного обстеження в частині здійснення оплати за виконані підрядні роботи в заявленій сумі.

Позивач у судове засідання 10.09.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався. Проте, за висновками суду, Приватне акціонерне товариство «Отіс» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду спору, виходячи з наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень №0103031122329, №0103031122337.

Відповідач у судовому засіданні 10.09.2014р. проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечень не представив.

Клопотання №160-юр від 05.09.2014р. Приватного акціонерного товариства «Отіс» про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням повноважного представника у щорічній відпустці, задоволенню не підлягає. При цьому, суд виходить з наступного.

За змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Наразі, позивачем належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено неможливості заміни представника Приватного акціонерного товариства «Отіс», як з числа своїх працівників, так і з осіб, не пов'язаних з господарським товариством трудовими відносинами.

Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Частиною 1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою.

Як встановлено судом, ухвалою від 22.08.2014р. господарського суду міста Києва явка в засідання суду представників сторін, зокрема позивача, обов'язковою не визнавалась.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач у судове засідання 10.09.2014р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого клопотання Приватного акціонерного товариства «Отіс» про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу заявником докази, господарський суд встановив:

Положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2011р. між Комунальним підприємством «Господар Дарницького району міста Києва» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Отіс» (підрядник) укладено договір D21Т №219/8 на виконання робіт з капітального ремонту ліфтів після експертного обстеження, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту трьох ліфтів (після експертного обстеження), які замовник доручає, а підрядник приймає до виконання у житловому будинку Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» за адресою: вул.Харківське шосе, 55-а (1, 2, 3під.), рег.№№15824, 15825, 15826, в терміни визначені сторонами (п.1.1 правочину).

У п.2.1 договору D21Т №219/8 від 06.06.2011р. передбачено, що вартість договору на момент укладання складає 43 023,84 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7 170,64 грн. Остаточна вартість угоди буде підтверджена актам виконаних робіт.

Пунктом 10.1 укладеного між контрагентами правочину передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.09.2011р., а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за даним договором.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір D21Т №219/8 від 06.06.2011р. на виконання робіт з капітального ремонту ліфтів після експертного обстеження як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст.853 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 договору D21Т №219/8 від 06.06.2011р. передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені умовами даного правочину, у терміни, в обсягах і за адресою, погодженими з замовником відповідно до порядку, обумовленого попередніми розділами (п.п.4.1.1.2), пред'явити замовнику обсяг робіт, виконаних у звітному місяці, не пізніше двадцять п'ятого числа даного місяця та надати відповідні акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В та довідки КБ-3.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Отіс» зобов'язання за договором D21Т №219/8 від 06.06.2011р. виконало в повному обсязі, на підтвердження чого суду було надано акти №219/8 110-Т18 від 29.09.2011р. на суму 13 805,81 грн. та №219/8 110-Т19 від 29.09.2011р. на суму 14 517,36 грн. приймання виконаних будівельних робіт (відновлювальні роботи з ремонту ліфту) (ф. КБ-2в) та довідки від 29.09.2011р. на загальну суму 28 323,17 грн. про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3).

У судовому засіданні 10.09.2014р. судом було оглянуто оригінали зазначених вище документів та встановлено, що останні підписані обома сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками господарських товариств.

Тобто, загальна вартість виконаних підрядником робіт за договором D21Т №219/8 від 06.06.2011р., згідно наявних в матеріалах справи доказів, складає 28 323,17 грн.

При цьому, у судовому засіданні 10.09.2014р. факт виконання будівельних робіт на зазначену вище суму підтвердив представник відповідача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких зауважень та претензій щодо виконаних Приватним акціонерним товариством «Отіс» будівельних робіт, господарський суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором D21Т №219/8 від 06.06.2011р. на виконання робіт з катального ремонту ліфтів після експертного обстеження.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частинами 1, 3 ст.843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 4.2.1.5 договору D21Т №219/8 від 06.06.2011р. передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи, до яких немає зауважень та своєчасно, як передбачено у п.3.2 даного правочину, оплатити їх вартість.

Так, у п.3.2 спірної угоди визначено, що розрахунки здійснюються замовником за фактично виконані роботи, на підставі актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, у десятиденний термін з дня їх підписання. Форми КБ-2в та КБ-3 оформляються підрядником в чотирьох примірниках, підписуються уповноваженою особою підрядника з однієї сторони та уповноваженою особою замовника, з другої сторони, і завіряються круглими печатками.

Отже, враховуючи визначені замовником та підрядником в договорі порядок та строки оплати виконаних будівельних робіт, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази виконання останніх, господарський суд встановив, що строк оплати зазначених робіт настав.

Проте, Комунальним підприємством «Господар Дарницького району міста Києва» своїх зобов'язань щодо виконаних будівельних робіт до моменту звернення Приватного акціонерного товариства «Отіс» до суду з розглядуваним позовом у повному обсязі виконано не було.

Судом враховано, що існування у відповідача боргу за виконані роботи у вказаній сумі підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків, складеним між контрагентами станом на 29.08.2014р.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором D21Т №219/8 від 06.06.2011р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був належними доказами спростований факт порушення взятих на себе за укладеним між сторонами правочином обов'язків щодо оплати виконаних підрядних робіт, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Отіс» до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» про стягнення основного боргу у сумі 28 323,17 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Отіс», м.Київ до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва», м.Київ про стягнення основного боргу у сумі 28 323,17 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (02096, м.Київ, Дарницький район, вул.Заслонова, буд.3, ЄДРПОУ 14315687) на користь Приватного акціонерного товариства «Отіс» (03062, м.Київ, Святошинський район, вул.Чистяківська, буд.32, ЄДРПОУ 14357579) основний борг в сумі 28 323,17 грн., а також судовий збір в розмірі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 12.09.2014р.

Суддя М.О.Любченк