Ухвала суду № 40453019, 09.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 р.

Справа № 5517/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 813/2680/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Юнітек” до державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ фірма “Юнітек” звернулося до суду з позовом до ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 09.01.2014 року №0000012210, прийняте на підставі акта перевірки від 11.10.2013 року №165/22-10/22356163.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 813/2680/14 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000012210.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач – державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що представлені до перевірки видаткові накладні виконані з порушенням вимог діючого законодавства до первинних документів, немає можливості ідентифікувати осіб, які причетні до здійснення господарської операції з реалізації овочів та фруктів в м. Києві. Крім того, перевіркою не можливо підтвердити саму реалізацію овочів та фруктів в м. Києві, так як відсутня інформація, що могла б підтвердити реальність такої реалізації, а саме, хто здійснював розвантаження яблук з машин та їх подальше навантаження покупцям, де зберігалися овочі та фрукти, хто виписував рахунки, визначав суми оплати, складав та видавав накладні. Відтак, на переконання апелянта, видаткові накладні, які засвідчують факт реалізації яблук кінцевим споживачам у м. Києві є недійсними.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ “Юнітек” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. контролюючим органом складено акт від 11.10.2013 року №165/22-10/22356163 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2013 року №0001712210, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 10260789 грн. 30 коп., в тому числі за основним платежем 8196482 грн. 04 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2020307 грн. 26 коп.

За результатами адміністративного оскарження рішенням від 09.01.2014 року №181/10/10-8005/18 Головним управлінням Міндоходів у Львівській області згадане податкове повідомлення рішення було скасовано в частині 3530445 грн. 39 коп. – основного платежу та 883121 грн. 35 коп. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

В результаті часткового скасування згаданого податкового повідомлення-рішення платнику податків було надіслано податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000012210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5803222 грн. 56 коп., в тому числі за основним платежем 4666036 грн. 65 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1137185 грн. 91 коп.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2 цього ж Положення первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться первинні бухгалтерські документи, які підтверджують те, що ТзОВ «Юнітек» займалося оптовою торгівлею свіжих овочів та фруктів, ввезених на митну територію України постачальниками фірмами-нерезидентами – «ТОМROL Sp.z.о.о» (Польща) та ООО «МАНУЧЕХР І КО». Поставка імпортованого товару здійснювалась на умовах DDU-Київ.

Реалізація овочів та фруктів проводилася в м. Києві, в підтвердження чого позивачем надано видаткові накладні, банківські виписки по рахунку, договір про організацію прийому платежів від фізичних осіб від 04.03.2009 року №149/26, акти здачі-прийняття робіт до цього договору, договір про надання комплексу послуг з реалізації свіжих овочів і фруктів від 20.02.2009 року №11/2009, договір доручення від 05.01.2010 року, довіреність від 05.01.2010 року №3/11/2009.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно визнав ці документи первинними та такими, що підтверджують реалізацію фруктів та овочів ідентифікованим фізичним особам.

На думку відповідача, ТзОВ «Юнітек» не представлено до перевірки документів про відрядження до м. Києва працівників підприємства, які б здійснювали та забезпечували навантажувальні та розвантажувальні роботи, реалізацію овочів та фруктів, та не представлено документів про наявність власних або орендованих складських приміщень, які розташовані у м. Києві для зберігання товару. Також відповідач стверджує, що ТзОВ «Юнітек» оформлялись видаткові документи на невстановлених осіб.

Колегією суддів встановлено, що згідно з договорами купівлі-продажу, укладеними ТзОВ «Юнітек» з постачальниками овочів і фруктів («ТОМROL Sp.z.о.о» (Польща), продавець забезпечував перебування транспортних засобів у кінцевому пункті до моменту повної реалізації товару. Відтак потреба в складських приміщеннях не була необхідною умовою для здійснення даної господарської операції. Виходячи з цього, облік переміщення товару відбувався відповідно до вимог чинного законодавства та конкретного виробничого процесу. Товар приймався відповідальним працівником товариства одночасно з розмитненням, згідно з актами приймання-передачі передавався відповідальним за відпуск товару у м. Києві.

Відповідальні за відвантаження товару приймали товар за актом та контролювали відпуск товару кінцевим покупцям згідно видаткових накладних, належним чином оформлених на ім’я покупців (прізвище, імя по батькові). ТзОВ «Юнітек» вимагало від покупців виключно інформацію необхідну для здійснення господарської операції.

Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що товар продавався з вантажних транспортних засобів, а тому не можуть братись до уваги посилання відповідача на відсутність найманої праці, технічних можливостей для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт, складських приміщень, відсутність документів про навантаження-розвантаження чи складування.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у видаткових накладних ТзОВ «Юнітек» присутні всі необхідні реквізити : назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень ст.ст. 191 та 20 Податкового кодексу України відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання недійсними первинних документів, зокрема видаткових накладних.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції правомірно встановлено порушення контролюючим органом при визначенні суми грошових зобов'язань положень п.102.1 ст.102 ПК України, згідно з яким контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, відповідачем при визначенні грошових зобов’язань позивача за період І та II кв. 2010 року не було дотримано вищенаведених вимог.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржуване податкове повідомлення – рішення не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 813/2680/14 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя Я.С. Попко

суддя Р.П. Сеник