Ухвала суду № 40450676, 03.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2638/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Проскурів" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до публічного акціонерного товариства "Проскурів" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення коштів з публічного акціонерного товариства "Проскурів" за податковим боргом в сумі 53312,75 грн., із банківських рахунків платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року адміністративний позов задоволено, а саме: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Проскурів", податковий борг в сумі 53312 (п'ятдесят три тисячі триста дванадцять) грн. 75 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа 20.09.1999 року та відповідно до ст.ст. 15,16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обов'язкових платежів і зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 53312,75 грн. Податкове зобов'язання підтверджується самостійно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість №9021828009 від 18.04.2014 року та 9028693792 від 20.05.2014 року та податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" №0006721510 від 29.05.2014 року та №0006731510 від 29.05.2014 року, що прийняті позивачем за наслідками проведеної перевірки відповідача відображеної в акті №1001/160/30593842 від 29.05.2014 року. Вказане податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 29.05.2014 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні та допустимі докази про наявність податкового боргу відповідача в сумі 53312,12 грн, а тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Докази оскарження відповідачем зазначених вище податкових повідомлень-рішень судам обох інстанцій не надані.

Разом з тим, згідно ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1).

Водночас, позивач 11.01.2014 року наручно вручив відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №3-15 від 11.01.2014 року.

В силу п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Однак, вжиті позивачем заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до його погашення. Згідно з п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд першої інстанції вірно прийняв до уваги те, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога не скасовані, докази про сплату заборгованості до суду відповідачем не подавались.

Пунктом 95.1. ст.95 Кодексу визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами п.95.3. ст.95 Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно з п.95.4 ст.95 Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків

Оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Проскурів", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.