Постанова № 40448430, 21.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2014 року № 826/2691/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів: Добрівської Н.А., Іщука І.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Національного агентства України з питань державної служби до Державної виконавчої служби України Відділ примусового виконання рішень провизнання дії протиправними

В С Т А Н О В И В:

Національне агентство України з питань державної служби (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправними дії і скасувати подання до Солом'янського РВ ГУ МВС України від 05 лютого 2014 року № 564/7 про притягнення винних службових осіб Національного агентства України з питань державної служби до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-14580/10/2670 від 30 липня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04 серпня 2014 року.

У судовому засіданні 04 серпня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив, на вимогу суду надав завірені належним чином копії матеріалів спірного виконавчого провадження.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2012 року № 2а-14580/10/2670 про зобов'язання Національного агентства України з питань державної служби виконати вимоги частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України та запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу; стягнення з Національного агентства України з питань державної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2009 року.

В межах спірного виконавчого провадження, відповідачем винесено подання до Солом'янського РВ ГУ МВС України від 05 лютого 2014 року № 564/7 про притягнення винних службових осіб Національного агентства України з питань державної служби до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2012 року № 2а-14580/10/2670.

Не погоджуючись із вищевикладеним поданням, позивач просить суд визнати протиправними дії і скасувати подання до Солом'янського РВ ГУ МВС України від 05 лютого 2014 року № 564/7 про притягнення винних службових осіб Національного агентства України з питань державної служби до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-14580/10/2670 від 30 липня 2012 року.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі визначена статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що відповідальність за невиконання рішення про поновлення на роботі настає в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Відтак, в даному провадженні слід встановити чи мало місце невиконання боржником невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення.

Судом встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління державної служби України "Про звільнення ОСОБА_1" від 08 грудня 2009 року №402-к/о. Зобов'язано Національне агентство України з питань державної служби виконати вимоги частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України та запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу. Стягнено з Національного агентства України з питань державної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2009 року.

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.08.2012 року відкрито виконавче провадження ВП №33925835 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-14580/10/2670, виданого 30.07.2012 р. Окружним адміністративним судом м. Києва.

Постановлено боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

Листом № 3790/12-12 від 14.08.2012 року Національне агентство України з питань державної служби повідомило Державну виконавчу службу України, що виконання зазначеної постанови Вищого адміністративного суду України, зокрема, вимог частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України забезпечено Нацдержслужбою України. За результатами проведеного 26.07.2012 особистого прийому ОСОБА_1 запропоновано іншу роботу, а саме - роботу головного спеціаліста в Управлінні державної служби Головного управління державної служби України у місті Києві та Київській області, від якої позивач відмовився та висловив побажання щодо надіслання згаданої пропозиції письмовому вигляді на його поштову адресу.

Одночасно звернуто увагу, що складність виконання постанови Вищого адміністративного суду України полягає у відсутності розрахунку, оскільки у даному рішенні суду вказано: "стягнути з Національного агентства України з питань державної служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2009 року", тобто без обчислення суми коштів, яку слід виплатити.

Також повідомлено, що Надцержслужбою України вжито заходів щодо ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, 02.08.2012 надіслано лист № 3671/11-12 до Окружного адміністративного суду м. Києва з метою з'ясування наявності в матеріалах документів, які підтверджують відповідний розрахунок. Зважаючи на покладені зазначеним рішенням суду зобов'язання на Національне агентство з питань державної служби України без винесення відповідної ухвали про заміну сторони та визнання її відповідачем по справі (не було залучено у якості сторони по справі), Нацдержслужбою України підготовлено та подано 08.08.2012 заяву до Вищого адміністративного суду України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 у справі № К/9991/19742/12 за нововиявленими обставинами з клопотанням про зупинення виконання рішення суду від 06.08.2012 № 3705/12-12.

Боржник просив розглянути даного листа, повідомити про можливі шляхи вирішення питання за означених обставин у найкоротший термін з метою виконання рішення в адміністративній справі.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 03.09.2012 р. до ДВС України надійшов лист Нацдержагенства України №4100/10-12 від 30.08.2012 р. в якому, зокрема, зазначено про те, що 30.08.2012 р. ними було подано заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва про відстрочення виконання рішення суду до визначення в установленому порядку суми, що підлягає стягненню та/або до його перегляду за нововиявленими обставинами Вищим адміністративним судом України з огляду на що просив відповідача відкласти провадження виконавчих дій до розгляду судом питання про відстрочення виконання рішення.

03.09.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою від 31.08.2012 р. в якій, посилаючись на те, що резолютивна частина виконавчого листа №2а-14580/10/2670 в частині стягнення коштів є незрозумілою, а саме не містить чітко визначеної суми, що підлягає стягненню просив звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 р. по адміністративній справі №2а-14580/10/2670 в частині стягнення коштів з Національного агентства України з питань державної служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року заяву Першого заступника голови Національного агентства України з питань державної служби про відстрочення виконання судового рішення задоволено. Відстрочено виконання Постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року у адміністративній справі №2а-14580/10/2670 до розгляду Вищим адміністративним судом України заяви Національного агентства України з питань державної служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року у вказаній справі.

Постановою державного виконавця від 17.09.2012 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №2а-14580/10/2670, виданого 30.07.2670 було зупинено у зв'язку із зверненням 17.09.2012 р. державним виконавцем до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявами про встановлення способу і порядку виконання рішення суду згідно з виконавчим документом в частині стягнення коштів та в частині зобов'язання вчинити дії за виконавчим документом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 р. залишено без задоволення заяву Національного агентства з питань державної служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року у адміністративній справі №2а-14580/10/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року у задоволенні заяв ОСОБА_1, Державної виконавчої служби та Національного агентства України з питань державної служби про встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.

Постановою державного виконавця від 09.04.2013 р. поновлено виконавче провадження ВП №33925835 та направлено Національному агентству України з питань державної служби вимогу від 29.04.2013 р. №С-10442/5.-564/7 якою вимагалося виконати виконавчий лист Окружного адміністративного суду від 30.07.2012 р. №2а-14580/10/2670 в строк до 13.05.2013 р. та попереджено про накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення.

На зазначену вимогу державного виконавця Національне агентство України з питань державної служби листом від 13.05.2013 р. №2267/10-13 повідомило відповідача про те, що ним в межах повноважень та в установленому законодавством порядку вжито всіх передбачених заходів для виконання судового рішення та виконавчого листа від 30.07.2012 р.

22.05.2013 р. відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва листом №С-10442/5.-564/7 із заявою про встановлення способу і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-14580/10/2670 на виконання якого видано виконавчий лист від 30.07.2012 р. №2а-14580/10/2670.

У зв'язку з викладеним, 23.05.2013 р. державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень ДВС України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 2а-14580/10/2670 відмовлено.

Постановою державного виконавця від 15.07.2013 р. виконавче провадження ВП №33925835 поновлено.

Листом від 05.07.2013 року №3235/10-13 Нацдержагенство України повідомило відповідача про відсутність на даний час відомостей щодо встановлення способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 р., зокрема, відсутній розрахунок суми, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, а тому продовжують існувати обставини, що ускладнюють виконання зазначеного рішення у цій частині.

02.08.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Борейко М.В. винесено постанову про накладення штрафу у ВП №33925835, якою, керуючись ст. 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин на Національне агентство з питань державної служби накладено штраф у розмірі 680, 00 грн.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 р., (т.5 а.с.202-203, т.5 а.с.205-207), відмовлено ОСОБА_1 у встановленні судового контролю за виконанням постанови Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року, а також відмовлено в ухваленні додаткових судових рішень стосовно звільнення позивача з роботи, поновлення на роботі, зобов'язання запропонувати посаду, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Із вказаних вище ухвал Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 р. (т.5 а.с.202-203, т.5 а.с.205-207) вбачається, що предметом розгляду були заяви позивача від 20 березня 2013 року про поновлення на роботі та від 15 червня 2013 року про визначення суми, що підлягає стягненню і про забезпечення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про прийняття додаткової постанови у адміністративній справі №2а-14580/10/2670 та повернуто справу до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року по справі №2а-14580/10/2670 заяву Національного агентства України з питань державної служби про відстрочення виконання судового рішення від 28.02.2014 р. задоволено.

Відстрочено виконання Постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року у адміністративній справі №2а-14580/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління державної служби України, Начальника Головного управління державної служби України Мотренка Тимофія Валентиновича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання запропонувати посаду, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до розгляду Вищим адміністративним судом України перегляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі №826/13753/13-а.

Судом встановлено, що наразі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року заяву Національного агентства України з питань державної служби про відстрочення виконання судового рішення від 28.02.2014 р. задоволено. Відстрочено виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року у адміністративній справі №2а-14580/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління державної служби України, Начальника Головного управління державної служби України Мотренка Тимофія Валентиновича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання запропонувати посаду, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до розгляду Вищим адміністративним судом України перегляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі №826/13753/13-а.

Відповідно, постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04 квітня 2014 року зупинено виконавче провадження № 33925835.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що в межах спірного виконавчого провадження існує складність виконання постанови Вищого адміністративного суду України, яка полягає у відсутності розрахунку, оскільки у даному рішенні суду вказано: "стягнути з Національного агентства України з питань державної служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2009 року", тобто без обчислення суми коштів, яку слід виплатити.

Вирішуючи питання про невиконання боржником без поважних причин рішення суду, оскільки тільки в такому разі натупає відповідальність відповідно до статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», судом враховується, що Національне агентство України з питань державної служби неодноразово зверталось до Державної виконавчої служби України, Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України та Державної фінансової інспекції України із проханням надати роз'яснення щодо можливості та порядку виконання судового рішення в частині стягнення коштів з відповідного державного органу.

Також, як вже зазначалось, що відповідачем неодноразово подавались до Окружного адміністративного суду міста Києва зави про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, проте задоволенні заяв було відмовлено.

Таким чином, суд не погоджується із твердженням відповідача про невиконання рішення суду без поважних причин, вважає подання до Солом'янського РВ ГУ МВС України від 05 лютого 2014 року № 564/7 про притягнення винних службових осіб Національного агентства України з питань державної служби до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-14580/10/2670 від 30 липня 2012 року на даному етапі виконавчого провадження передчасним, тому спірне подання підлягає скасуванню.

Вимога про визнання протиправними дій щодо винесення спірного подання, на думку колегії суддів, є необґрунтованою, оскільки відповідача, в тому числі посадових осіб органів виконавчої служби, наділено повноваженнями щодо притягнення до відповідальності за невиконання рішення у вигляді штрафу, направлення подання до правоохоронних органів, тощо. Тому, посилання на неправомірність дій відповідача є необґрунтованими.

Разом з тим, доводи позивача про неможливість самостійного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва судом відхиляються, враховуючи наступне.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Рішення Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року набрало законної сили та є таким, що підлягає обов'язковому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Національного агентства України з питань державної служби підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Національного агентства України з питань державної служби задовольнити частково.

2.Скасувати подання до Солом'янського РВ ГУ МВС України від 05 лютого 2014 року № 564/7 про притягнення винних службових осіб Національного агентства України з питань державної служби до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-14580/10/2670 від 30 липня 2012 року.

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді Н.А. Добрівська

І.О. Іщук