Постанова № 40448040, 02.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2014 року № 2а-3240/11/2770

об 17 год. 04 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Олтрі» ЛТД до Державної податкової інспекції у Нахімівському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0000042310,

за участю представників сторін:

від позивача Шинкаренко О.П.,

від відповідача Петричук І.М.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Севастополя звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Олтрі» ЛТД (далі - позивач, ТОВ Фірма «Олтрі» ЛТД) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімівському районі м. Севастополя (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0000042310.

Постановою від 08.12.2011 Окружного адміністративного суду міста Севастополя позов ТОВ Фірми «Олтрі» ЛТД позов задоволено та ухвалою від 11.04.2012 Севастопольського апеляційного адміністративного суду постанову від 08.12.2011 залишено без змін.

Водночас, ухвалою від 28.05.2014 Вищого адміністративного суду України постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 у справі №2а-3240/11/2770 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки підприємством правомірно було віднесено до складу валових витрат суми витрат на оплату праці та соціальне забезпечення адміністративного апарату підприємства, які перебувають у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Олтрі» ЛТД, та правомірно було віднесено до складу валових витрат суми витрат на сплату земельного податку (орендну плату), що опосередковано пов'язано з використанням земельної ділянки у господарській діяльності платника податку.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечував проти позову, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, вважає, що оскільки позивачем збитки сформовані за рахунок виплати заробітної плати та витрат на соціальне страхування в фондах обов'язкового страхування, які нараховуються на такі виплати заробітної плати, вказані витрати пов'язані з будівництвом власних основних засобів, то вони повинні враховуватись в формуванні первісної вартості таких основних засобів на бухгалтерському рахунку № 15 "капітальні інвестиції", також зазначив, що витрати на обслуговування орендованих земель не використовуються у власній господарський діяльності, не направлені на отримання прибутку та відповідно не можуть бути прийняті у складі валових витрат підприємства, у зв'язку з чим, просить відмовити позивачу у задоволенні позову, з підстав викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Олтрі» ЛТД зареєстровано як юридична особа від 31.05.2008 №11461070009002499, ідентифікаційний код юридичної особи 20677041, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №066360. (т.1 а.с.8)

На час розгляду справи ТОВ Фірма Олтрі" ЛТД зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.01.2012 року (індивідуальний податковий номер - 206770427036), що підтверджується відомостями з реєстру платників ПДВ офіційного сайту Міністерства доходів і зборів.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Нахімівському р-ні м. Севастополя є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Нахімівському р-ні м. Севастополя проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства та складено акт перевірки від 07.09.2011 №2231/10/23-123-20677041. (а.с.12)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2, пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та аю138.9 ст.138, пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, пп.145.1.2 п.145.1 ст.145 Податкового законодавства України зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ Фірма «Олтрі» ЛТД завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 522441 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 27.09.2011 №0000042310, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 522441 грн., у т.ч. за 2010 рік у розмірі 98219, 1 квартал 2011 року у розмірі 185375 грн., 2 квартал 2011 року у розмірі 238847 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

На підставі договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2007 року № 040470700013 позивачем прийнято в термінове платне користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,0 га для будівництва й обслуговування багатоквартирного комплексу, що знаходиться за адресою: місто Ялта, смт. Ореанда, Алупкинське шосе, район КСП "Южнобережная" - домоволодіння, 3.

Будь-яких умов, щодо граничного терміну закінчення будівництва житлового комплексу на вказаній земельній ділянці, у договорі оренді не встановлено.

До складу валових витрат у періоді, що перевірявся товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олтрі ЛТД" включало витрати, понесені на обслуговування даних земель, а саме на сплату орендної плати за використання зазначеної земельної ділянки на загальну суму 479 004 гривень 13 копійок.

Також судом встановлено, позивачем до складу валових витрат були включені витрати, понесені у зв'язку з нарахуванням заробітної плати робітникам підприємства на суму 34032 гривні 08 копійок та у зв'язку зі сплатою страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на суму 29427 гривень 40 копійок.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонам, регулюються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Також, у розумінні Податкового кодексу України, а саме: підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, господарська діяльність визначається як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) об'єктом оподаткування - є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; дозволяє включать понесені у зв'язку з проведенням витрат суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема, згідно з підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування", підпунктом 8 пункту 1 статті 14 якого земельний податок віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 та підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Відповідно до підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Таким чином, з огляду на намір платника використовувати спірну ділянку у власній господарській діяльності для будівництва багатоквартирного будинку, до 01.04.2011 витрати на оплату земельного податку з цієї ділянки, а також на виплату заробітної плати працівникам та внеску на загальнообов'язкове державне страхування підлягають врахуванню у складі валових витрат платника в порядку наведених законодавчих норм за правилами першої події, визначеними у підпункті 11.2.1 пункту 11.2 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З 01.04.2011 порядок обліку витрат при визначенні оподатковуваного доходу платника визначається за приписами Податкового кодексу України та залежить від виду розглядуваних витрат.

До складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, як зазначено у статті 138 Податкового кодексу України, включаються суми нарахованих податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами (підпункт 138.10.4 пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

Так, згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 названого Кодексу передбачено, що інші операційні витрати, що включають, зокрема, суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

За правилами підпунктом 138.5 цієї ж статті Кодексу інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору (підпункт 138.5.1).

Таким чином, починаючи з 01.04.2011, витрати на сплату земельного податку та на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування враховуються при обчисленні об'єкта податку на прибуток у періоді їх фактичного понесення.

У той же час згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України витрати на оплату праці відносяться до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 138.8.2 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

За правилами пункту 138.4 вказаної статті Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, витрати на оплату праці працівників Товариства, залучених до обслуговування земельної ділянки та будівництва багатоповерхового будинку, підлягають відображенню в податкового обліку лише у періоді отримання доходу від цього об'єкта.

Отже, з урахуванням посилань Вищого адміністративного суду України по даній справи щодо виокремлення суми відповідних витрат та обчислення сум податку на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету за наслідками вилучення цих витрат з податкового обліку Товариства у перевіряємому періоді, суд прийшов до наступного.

Суд бере до уваги останні додаткову пояснення представника відповідача, в яких на вимогу суду зазначено розмір валових витрат, що були завищені позивачем, які були враховані під час прийняття оскаржуваного рішення (т.2 а.с.250)

Витрати на оплату праці працівників у сумі 29427,40 грн., а саме за 2010 рік у сумі 15153,48 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 3645,11 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 10628,81 грн. підтягають відображенню в податкового обліку лише у періоді отримання доходу від цього об'єкта.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 №0000042310 підлягає скасуванню в частині зменшення від'ємного значення податку на прибуток на суму 493013,60 грн., в сумі 29427,40 грн. залишити без змін.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Олтрі» ЛТД - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 27 вересня 2011 року № 0000042310 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 493013,60 грн., в частині зменшення суми від'ємного значення в сумі 29427,40 грн. - залишити без змін.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 2 вересня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 08 вересня 2014 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова