Постанова № 40448038, 02.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2014 року № 826/14076/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Вегал» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2014 року №0000162203,

встановив:

Приватне підприємство «Вегал» (далі – позивач, ПП «Вегал») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0002992210/1522 та №0003002210/1521.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2013 позовну заяву залишено без задоволення та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 у справі №826/14076/13-а скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2014 справу №826/14076/13-а прийнято до свого провадження суддею Соколовою О.А. та з урахуванням посилань та доводів Вищого адміністративного суду України суд виходить з наступного.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 09.07.2013 №268/2210/32769658 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та спірними контрагентами, прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.07.2013 №0002992210/1522 та №0003002210/1521, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду не надав клопотань про відкладення розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну виїзну перевірку ПП “Вегал” (код з ЄДР 32769658) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ “Тесей ЛТД” (код ЄДР 37818657, адреса: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139), ТОВ “Бізнес Ресурс 2011” (код ЄДР 37567122, адреса: 03127, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛ. Васильківська, 49), ПП “Київжитлоспецсервіс” (код ЄДР 36557181, адреса: 03187, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. Академіка Глушкова, 40, корп. 5, офіс 716), ТОВ “Будасістентс” (код ЄДР 38077682, адреса: 03680, м. Київ, Солом'янський район, вул.. Виборзька, 99, офіс 104), ТОВ “Девен Альянс” (код ЄДР 37471577, адреса: 01103, м.Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 13, офіс 71) та ТОВ “Композит Констракшн Юкрейн” (код ЄДР 38389253, адреса: 01015, м. Київ, Печерський район, вул. Лаврська, 9, корпус 19) за період з 01.03.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2013 р. № 268/2210/32769658 (далі – Акт перевірки).

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 22.07.2013 №0003002210/1521, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму в розмірі 266880,25 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 213504,20 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 53376,05 грн.;

- від 22.07.2013 №0002992210/1522, яким збільшено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 260990,54 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 208727,63 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 52181,91 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ПП «Вегал» та спірними контрагентом з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Під час перевірки встановлено, що між ТОВ “Бізнес Ресурс 2011” (підрядник) та позивачем (замовник) укладено (1) договір підряду № 18 від 16.12.2011 р. на виконання робіт з капітального ремонту сходових клітин будинку за адресою м. Київ, Теремківська, 1.

Крім того, між зазначеними особами укладено (2) договір № 2 від 02.04.2012 р. на виконання робіт по ремонту коридорів сходових клітин житлового будинку по вул. Гришко, 8 ОСББ “Гришко-8” 17 поверх.

За договорами видано податкові накладні та акти виконаних робіт: п/п. № 87 від 20.03.2012 р. та акт на суму 90 210 грн. з ПДВ; п/п. № 23 від 05.04.2012 р. та акт за квітень 2012 року на суму 6 790 грн. з ПДВ; п/н. № 40 від 09.04.2012 р. та акт за квітень на суму 9 700 грн. з ПДВ.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Бізнес Ресурс 2011" вказано на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.01.2013 р. №5/2209/37567122 про неможливість проведення зустрічної звірки за період січень-травень, липень-серпень, жовтень 2012 р., відповідно до якого контрагент не знаходиться за місцезнаходженням, вказано на відсутність поставок та укладення угод з метою настання реальних наслідків між контрагентом та покупцями, відсутні як база, так і об’єкт оподаткування. Згідно з податковою звітністю встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів.

Зазначено також, що під час перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від зазначеного контрагента до контрагентів-покупців, у зв’язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів, актів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Окрім того, по суті зазначається про здійснення контрагентом діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Між позивачем (замовник) та ПП “Київжитлоспецсервіс” (виконаіець) наступних угод:

- № 3 від 04.04.2012 р. на конання робіт по ремонту покрівлі житлового будинку по вул. Червоноармійська, 66-68 в м. Києві;

- № 4 від 10.04.2012 р. на виконання робіт по ремонту сходових клітин житлового будинку по вул. Гришко, 8 ОСББ “Гришко-8”;

- № 4-1 від 13.06.2012 р. на виконання робіт з ремонту 1-го поверху сходової клітини житлового будинку по вул. Гришко, 8 у м. Києві ОСББ “Гришко-8”;

- № 4-2 від 14.06.2012 р. по виконанню робіт з капітального ремонту будівлі складу водневої на ПС 330 кВ “Новокиївська” Київських МЕМ.

За договорами видано податкові накладні та акти: п/н. від 18.04.2012 р. та акт на суму 57 272 грн. з ПДВ; п/н. № 51 від 19.04.2012 р. та акт за квітень 2012 р. на суму 48 000 грн. з ПДВ; п/н. № 59 від 20.04.2012 р. та акт за квітень 2012 р. на суму 35 031,21 грн.; п/н. № 65 від 16.05.2012 р. та акт на суму 9700 грн. з ПДВ; а також податкові накладні та акти за період червня 2012 року, перелік яких зазначено на стор. 9 Акту перевірки, на загальну суму 90 816,52 грн.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій позивача із ПП "Київжитлоспецсервіс" вказано на акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2012 №501/3-22-30-36557181 про неможливість проведення зустрічної звірки за період з 11.08.2009 р. по 30.06.2012 р., в якому зазначається, що у штаті зазначеного контрагента рахувалася 1 особа, що за висновком ДПІ недостатньо для виконання всього обсягу операцій. Також зазначається, що за результатами аналізу податкової звітності контрагента встановлено відсутність необхідних умов та ресурсів, необхідних для здійснення діяльності, неможливість виконання робіт цим контрагентом, а також зазначається, що не встановлено фактів поставки товарів (робіт, послуг).

Між позивачем також укладено угоду від 02.08.2012 р. № 8 з ТОВ “Будасістентс” (підрядник) на виконання робіт – ремонт сходових клітин, ремонт та реставрація фасадів житлових будинків м. Києва.

За вказаним договором в період серпня 2012 р. виписано податкові накладні та акти виконаних робіт, перелік яких вказаний на стор. 12-13 Акту перевірки на загальну суму 689 331,76 грн. з ПДВ.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Будасістенс" вказано на акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.10.2012 №967/2302/38077682 про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента за серпень 2012 року. В даному акті зазначається, що за результатами аналізу податкової звітності контрагента встановлено відсутність необхідних умов та ресурсів, необхідних для здійснення діяльності, неможливість виконання робіт цим підприємством, а також вказано, що не встановлено фактів поставки товарів (робіт, послуг).

Судом також встановлено укладання позивачем договору № 16-1 від 01.12.2011 р. з ТОВ “Тесей ЛТД” (підрядник) про виконання капітального ремонту сходових клітин будинку за адресою м. Київ, вул. Теремківська, 1.

За договором в період серпня 2012 року складено податкові накладні та акти на загальну суму 155 877,67 грн. Перелік зазначених документів визначений на стор. 16 Акту перевірки.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Тесей ЛТД" вказано на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.03.2012 №694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки з період з 01.01.2012 р. по 30.11.2012 р., в якому зазначається, що у штаті зазначеного контрагента рахувалася 1 особа, що за висновком ДПІ недостатньо для виконання всього обсягу операцій. Як і у попередніх випадках, в акті зазначається, що за результатами аналізу податкової звітності контрагента встановлено відсутність необхідних умов та ресурсів, необхідних для здійснення діяльності, неможливість виконання робіт цим контрагентом, а також зазначається, що не встановлено фактів поставки товарів (робіт, послуг), документи до перевірки не надавались.

Окрім того, під час розгляду справи встановлено укладання позивачем договору № 10 від 20.09.2012 р. із ТОВ “Девен Альянс” (підрядник) на виконання робіт по ремонту першого поверху сходової клітини житлового будинку по вул. Гришко, 8. За договором видано податкову накладну № 184 від 30.10.2012 р. та акт на загальну суму 9650 грн. з ПДВ.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Девен Альянс" вказано на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.12.2012 №2216/2220/37471577 про неможливість проведення зустрічної звірки з період з 01.02.2012 р. по 28.02.2013 р., в якому зазначається, зокрема, про відсутність контрагента за своїм місцезнаходженням. Як і у попередніх випадках, в акті зазначається, що за результатами аналізу податкової звітності контрагента встановлено відсутність необхідних умов та ресурсів, необхідних для здійснення діяльності, неможливість виконання робіт цим контрагентом, а також зазначається, що не встановлено фактів поставки товарів (робіт, послуг), документи до перевірки не надавались.

Також встановлено підписання між позивачем (замовник) та ТОВ “Композит Констракшн Юкрейн” (підрядник) договору № 12 від 27.11.2012 р. на виконання робіт з капітального ремонту фасаду та покрівлі житлового будинку по вул. Висильківська, 4.

За договором в період грудня 2012 року видано податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 78 645,92 грн. з ПДВ, перелік яких зазначено на стор. 25 Акту перевірки.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Композит Констракшн Юкрейн" вказано на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.03.2013 №1173/22-4/38389253 про неможливість проведення зустрічної звірки з період з 01.11.2012 р. по 31.12.2012, в якому зазначається про відсутність контрагента за місцезнаходженням. Як і у попередніх випадках, доводи ДПІ по суті зводяться до того, що у контрагента відсутні необхідні умови та ресурси, необхідні для здійснення діяльності, неможливість виконання робіт цим контрагентом, а також зазначається, що не встановлено фактів поставки товарів (робіт, послуг), документи до перевірки не надавались.

До матеріалів справи надано копії платіжних доручень щодо проведення розрахунків за вказаними договорами.

При цьому суд зазначає, що жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам цього товариства із контрагентами, як вбачається із названого акту перевірки, органом державної податкової служби не досліджувалось.

Окрім того, під час перевірки спірних контрагентів податковими перевіряючими не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та спірними контрагентами необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов’язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов’язку перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання тим вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування та/або формувати об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Також, відповідачем не було надано суду доказів щодо невизначення контрагентами позивача сум податкових зобов’язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно жодними допустимими доказами не було доведено суду, що за наслідками таких правовідносин позивача із спірними контрагентами було завдано шкоди Державному бюджету.

Крім цього, суд зазначає, що відповідач посилався в акті перевірки про ненадання доказів підчас перевірки доказів по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», однак під час розгляду даної справи позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні.

Враховуючи викладене, та зважаючи на наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами, що в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, та рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідно зазначені суми ПДВ, сплачені по правовідносинах із спірними контрагентами, були правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у перевіряємому періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В свою чергу, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та спірним контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0002992210/1522 та №0003002210/1521 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів з спірними контрагентами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПП «Верас».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Крім того, суд бере до уваги роз’яснення Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2135/11/13-11.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Приватного підприємства «Вегал» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0002992210/1522 та №0003002210/1521– задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 22.07.2013 №0002992210/1522 та №0003002210/1521.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків суб’єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Приватного підприємства «Вегал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова