Вирок № 40445940, 12.09.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1824/14-к

Номер провадження 1-кп/629/185/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Кондрашкіної А.А.,

за участю прокурора - Бартоша А.Г.,

захисника - адвоката - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не військовозобов'язаного, одруженого, працюючого водієм транспортних засобів в ТОВ «ЛКМЗ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

15 жовтня 2013 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем УАЗ, державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Моторного в м. Лозова Харківської області. Діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п. 10.1 Правил Дорожнього руху України, згідно яких «Перед початком руху перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», ОСОБА_4 не впевнився в безпеці маневру-розвороту та допустив зіткнення з мотоциклом «ЧЗ-350», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП ОСОБА_2 були заподіяні закритий перелом середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням - тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, давати показання та відповідати на питання відмовився.

Суд, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, його вина доведена і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, даними в судовому засіданні, який пояснив, що він разом з другом спокійно їхав на мотоциклі по своїй полосі, десь за 4 метра побачив машину, яка зупинилася на узбіччі дороги, габарити у неї не були вимкнені. Коли він під'їхав, то водій автомобіля різко став повертати вліво і був на його полосі, гальмувати часу не було. Він почав об'їжджати, думав, що автомобіль загальмує, але цього не сталося. Під час ДТП його з другом на мотоциклі розвернуло і вдарило в машину. Його викинуло на узбіччя від удару метрів на 7. Після цього він пом'ятає, що почав підніматися, але у нього була вивернута нога в іншу сторону, перехожий викликав йому швидку допомогу, більше до нього ніхто не підходив;

- показаннями свідка ОСОБА_5, даними в судовому засіданні, який пояснив, що він разом з потерпілим їхали на мотоциклі. Проїхали вже світлофор, попереду метрів за 9-10 на узбіччі стояв автомобіль, габарити і фари були ввімкнені. У мотоцикла була включена фара. Вони порівнялись вже з автомобілем, коли він різко став повертати і просто збив їх. Він упав, потім встав підійшов до ОСОБА_2, побачив що у нього не все гаразд з ногою. Попрохав перехожих викликати швидку допомогу. ОСОБА_2 намагався уникнути зіткнення, але все було марно;

- показаннями свідка ОСОБА_6, даними в судовому засіданні, який пояснив, що вони поверталися додому після роботи, тому що тих, хто затримався розвозить службовий автомобіль. Біля АТБ ОСОБА_4 зупинився, висадив пасажира, потім включив поворот, пропустив на перехресті автомобіль, почав рухатись і в цей момент сталося зіткнення. Він їхав в салоні поряд з водієм. Їхав мотоцикл зі світом чи ні, він не бачив. Якби ОСОБА_4 не почав рухатися, аварії б не було. Мотоцикл він не бачив і не чув, удар тільки почув, але не бачив. Мотоцикл вдарився в дверцята водія зліва, це він побачив вже після ДТП, коли вийшов з машини, а саме зіткнення не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні, який пояснив, що ввечері після рейсу вони їхали по домам. Одного пасажира висадили на стоянці неподалік від АТБ, потім водій тронувся і зупинився на перехресті, в цей час сталося зіткнення. Це було в 2013 році в осені. Він сидів в салоні, з правої сторони. Мотоцикл він не бачив. Як би у мотоцикла були включені фари, то його би помітили. На ДТП був експерт, але йому здалося, що мотоцикл просунули на 60-70 см. Включав чи ні поворот ОСОБА_4, він не бачив, після ДТП ніхто не змінював положення транспортних засобів. По відношенню до автомобіля він сидів по ходу автомобіля, але мотоцикл не помітив;

- показаннями свідка ОСОБА_8, даними в судовому засіданні, який пояснив, що ввечері після роботи ОСОБА_4 розвозив усіх по домам, по дорозі їх опереджало багато автомобілів і осліплювали водія і пасажирів. Вони висадили одного пасажира, ОСОБА_4 включив поворот наліво, пропустив жигулі, почав рухатись і в цей момент почули удар. Коли вже вийшли з автомобіля, то побачили водія і мотоцикл. В нього не було включено світло, тому вони його не бачили, і навіть на вулиці світло не горіло, тому можливості у ОСОБА_4 уникнути аварії не було;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.10.2013 року (т.1 а.с.6-9);

- фото таблицею до протоколу огляду місця ДТП (т. 1 а.с.10-12);

- схемою місця ДТП (т. 1 а.с.13);

- протоколом огляду транспортного засобу від 15.10.2013 року, із якого вбачається, що оглянутий автомобіль УАЗ, державний номер НОМЕР_1 і мотоцикл ЧЗ-550, державний номер НОМЕР_2. У автомобіля деформована передня ліва дверцята та розбито ліве бокове дзеркало. У мотоцикла ЧЗ деформовані паливний бак зліва, кермо, переднє колесо, розбита фара, передній показник поворотів, розбита права ручка керма, розбитий лівий задній показник повороту, деформовано заводну мітку (т.1 а.с.14-16);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.10.2013 року, із якого вбачається, що у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено (т.1 а.с.29);

- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.10.2013 року, із якого вбачається, що у ОСОБА_4 був тверезий. Ознаки сп'яніння відсутні (т.1 а.с.30);

- копією полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів вбачається, що власником транспортного засобу є ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» , строк дії полісу з 04.03.2013 року до 23.03.2014 року (т.1 а.с.32);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2014 року, з якого вбачається, що місцем проведення експерименту є пр-т Перемоги, мікр. 3 в м. Лозова. ОСОБА_4 пояснив, що після висадки пасажира, він розвертався і в той момент відчув удар в ліві дверцята автомобіля (т.1 а.с.57-59);

- схемами місця ДТП за свідченнями ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (т.1 а.с.60,61);

- висновком судової авто технічної експертизи № 248/14 від 04.04.2014 року, із висновку якої вбачається, що в зв'язку з нестачею вказаних вихідних даних провести дослідження та відповісти на поставлені питання по варіанту розвитку дорожньо-транспортної ситуації, вказаної свідком ОСОБА_4, не представляється можливим. Тому дослідження було проведено лише по варіанту розвитку дорожньо-транспортної ситуації, вказаної потерпілим ОСОБА_2

1. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалося, водій автомобіля УАЗ ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

2. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалося, водій автомобіля УАЗ ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

3. В діях водія автомобіля УАЗ ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з ДТП.

4. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалося, водій мотоцикла ЧЗ-350 ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п.п.12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України.

5. В діях водія мотоцикла ЧЗ-350 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходидися в причинному зв'язку з настанням подій.

6. В дорожньо-транспортній обстановці, яка склалося, водій мотоцикла ЧЗ-35- ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.66-69);

- висновком експерта № 429-ЛЗ/13 від 27.12.2013 року, згідно якого у ОСОБА_2 мав місце закритий уламчастий перелом середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, які утворились від дії тупих предметів та якими могли бути виступаючі частини автомобіля при зіткненні рухаючихся транспортних засобів, можливо в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови та потерпілим в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

За ступенем тяжкості - це СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, так як для консолідації переломів необхідно строк більш як 21 день, згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року (т.1 а.с.70);

- копією медичної карти стаціонарного хворого, із якої вбачається, що ОСОБА_2 з 15.10.2013 рок по 18.10.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Лозівській ЦРЛ (т.1 а.с.71-75);

- довідкою «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» про фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння ОСОБА_2 з 18.10.2013 року по 31.10.2013 року (14 койко-днів), із якої вбачається, що на лікування потерпілого було затрачено 2929,78 грн. (т.1 а.с.76);

- довідкою «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» про фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння ОСОБА_2 з 01.11.2013 року по 04.11.2013 року (3 койко-дня), із якої вбачається, що на лікування потерпілого було затрачено 640,59 грн. (т.1 а.с.77);

- довідкою Лозівської центральної районної лікарні про фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння ОСОБА_2 з 15.10.2013 року по 18.10.2013 року (3 койко-дня), із якої вбачається, що на лікування потерпілого було затрачено 224,51 грн. (т.1 а.с.78).

Суд до невизнання обвинуваченим своєї вини ставиться критично, розцінює дане як бажання обвинуваченого уникнути відповідальності і приховати істину по справі.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4, які виразилися порушенні правил Дорожнього руху, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів, і спричиненні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не військовозобов'язаний, одружений, працює водієм автотранспортних засобів в Транспортному управлінні ТОВ «ЛКМЗ», за місцем роботи характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, відсутністю обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_4, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Лозівська міжрайонна прокуратура по справі заявила цивільні позови до ОСОБА_4 про відшкодування грошових коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2, в сумі 673,53 грн. і 3570,37 грн..

В судовому засіданні прокурор підтримав цивільні позови, просив їх задовольнити.

Враховуючи, що в результаті ДТП обвинувачений ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості і на його лікування були витрачені певні кошти, що підтверджується довідкою комунального закладу охорони здоров'я «Лозівською центральною районною лікарнею» №463 від 17.04.2014 року, згідно якої лікувальним закладом за період перебування потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні затрачено 673,43 грн. (вартість одного ліжко/дня з 15.10.2013 року по 18.10.2013 року становить 224,51 грн.), довідками відділення 2 травми «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», що в період з 18.10.2013 року по 31.10.2013 року, та з 01.11.2103 року по 04.11.2013 року (всього 17 ліжко/днів) затрачено - 3570,37 грн.. Тому, суд вважає можливим цивільні позови Лозівської міжрайонної прокуратури задовольнити та стягнути з обвинуваченого зазначені суми.

Згідно вимог ч.3 ст. 1206 ЦК України, п.п. 1.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545, сума, витрачена на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, підлягає стягненню на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад, у сумі фактичних витрат з винних осіб, тобто з ОСОБА_4.

Потерпілим по справі ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до ТОВ «ЛКМЗ» про відшкодування матеріальних збитків в сумі 10829,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000,00 гривень.

В судовому засіданні потерпілий частково підтримав свій цивільний позов, просив задовольнити позов в частині стягнення матеріальних збитків.

Суд вважає, оскільки потерпілий підтвердив матеріальні збитки квитанціями на придбання ліків та імплантату в сумі - 9813,90грн., тому суд вважає задовольнити позов в частині стягнення матеріальних збитків в даному розмірі.

Враховуючи, що обвинувачений працює водієм, а власником транспортного засобу є ТОВ «ЛКМЗ», суд вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача - з ТОВ «ЛКМЗ», як власника засобу підвищеної небезпеки, матеріальні збитки в сумі 9813,90 грн..

У кримінальному провадженні є висновок судової авто технічної експертизи № 248/14 від 04.04.2014 року в сумі 880,20 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі - 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралась.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, працюючого водієм транспортних засобів в Транспортному управлінні ТОВ «ЛКМЗ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти у сумі 673,53 (шістсот сімдесят три грн. 53 коп.) гривень, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації (м. Лозова, вул. Лозовського, буд. 10 «А»; р/р 31410544700349 в УДК Лозівського УДКС в Харківській області, МФО 851011, код 38053090), для перерахування комунальній установі охорони здоров'я Лозівської РДА «Лозівська центральна районна лікарня», р/р 3541600100180, МФО 851011, код 02002032.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, працюючого водієм транспортних засобів в Транспортному управлінні ТОВ «ЛКМЗ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти у сумі 3570,37 (три тисячі п'ятсот сімдесят грн. 37 коп.) гривень, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь Департамента бюджету та фінансів Харківської міськради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7; УДК в м. Харків, ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603).

Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, працюючого водієм транспортних засобів в Транспортному управлінні ТОВ «ЛКМЗ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 880,20 (вісімсот вісімдесят грн. 20 коп.) гривень на користь держави за проведення авто технічної експертизи № 248/14 від 04.04.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» (64602, м. Лозова, вул. Свободи, 24; р/р 26006000023961 у відділенні № 15 АБ «Факторіал-Банк» м. Харків, МФО 351715, код ЄДРПОУ 32565419) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 9813,90 (дев'ять тисяч вісімсот тринадцять грн. 90 коп.) гривень.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: мотоцикл ЧЗ-350, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2; Автомобіль УАЗ, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «ЛКМЗ» - вважати повернутими законним власникам.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т. Мішуровська