Вирок № 40445442, 12.09.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/6906/14-к

Провадження №1-КП/359/339/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурора Маркицького А.М.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

за участю потерпілої ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3, за таких обставин.

14.05.2014 року, приблизно о 23 год. 40 хв., водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вулиці Центральної в с. Гора Бориспільського району Київської області, в напрямку до автодороги "Київ-Харків", поблизу перехрестя з вул. Мічуріна, в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушив вимоги п. 1.5 ПДР України, а саме не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В порушення вимог п. п. 2.3 б), п. 12.1 ПДР України, ОСОБА_1 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, що склалась, не обрав безпечну швидкість руху автомобіля, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини дороги, на праве, відносно напрямку руху, узбіччя, де здійснив наїзд на металевий колесовідбійник.

Внаслідок даної пригоди, пасажир автомобіля "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень, загинув на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 135 від 12 червня 2014 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 були виявлені наступні тілесні ушкодження: повний перелом шийного відділу хребта на рівні між 6 та 7 шийними хребцями із зруйнуванням спинного мозку на цьому рівні, синець обох повік лівого ока з множинними різаними ранами, забійно-рвана рана шиї, крововиливи в прикореневих та міждолевих відділах легень, крововиливи у зв'язках печінки. Всі тілесні ушкодження спричинені від дії тупих предметів. Характер, розташування тілесних ушкоджень та наявність ознак струсу тіла вказують на те, що вони виникли при ДТП (травма в салоні автомобіля).

Смерть ОСОБА_3 настала від закритої спинномозкової травми з повним розривом хребта на рівні, між 6 і 7 шийними хребцями та зруйнуванням оболонок та речовини спинного мозку на цьому рівні.

Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням його смерті.

Таким чином, порушення водієм ОСОБА_1 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію 01.01.2002 р., перебуває в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді смерті ОСОБА_3

ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений показав, що 14.05.2014 року, близько 23 год. 40 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по проїзній частині вулиці Центральної в с. Гора Бориспільського р-ну Київської обл., в напрямку до автодороги "Київ-Харків", а саме поблизу перехрестя з вул. Мічуріна. Під час руху, своїми діями створив небезпеку, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, проявивши неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, що склалась, та не обрав безпечну швидкість руху автомобіля, в результаті чого не впорався з керуванням автомобіля, ї виїхав за межі проїзної частини дороги, на праве, відносно напрямку руху, узбіччя, де здійснив наїзд на металевий колесовідбійник. Внаслідок даної пригоди, пасажир ОСОБА_3, який знаходився в автомобілі разом з ним, від отриманих тілесних ушкоджень, загинув на місці пригоди.

У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Адже обвинувачений під час керування автомобілем, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, допустив бездіяльність, яка полягає у тому, що він проявив бездіяльність, не оцінив дорожню обстановку та не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля. Такі діяння заборонене ПДР України. ОСОБА_1 виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги, на праве, відносно напрямку руху, узбіччя, та наїхав на металевий колесовідбійник. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув. Додаткових обставин, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Тому між бездіяльністю обвинуваченого та смертю ОСОБА_3 існує безпосередній причино-наслідковий зв'язок. Обвинувачений не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинений злочин є закінченим.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений:

- за ч. 2 ст. 286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Обираючи покарання, суд виходить з того, що обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення. Разом з тим, він щиро розкаявся в його скоєнні, та активно сприяв в розкритті злочину. Ці обставини пом'якшують покарання. Обвинувачений на досудовому слідстві добровільно відшкодував заподіяну моральну та матеріальну шкоду в повному обсязі. Потерпіла, а також мати померлої особи - ОСОБА_4 (що не була визнана потерпілою) не мають жодних претензій до обвинуваченого (а.с.18, 34, 68). Обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій завдані збитки (а.с.34).

У такий спосіб були відшкодовані збитки, заподіяні їм вчиненням кримінального правопорушення. Ця обставина істотно зменшує суспільну небезпечність злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що за місцем проживання та за минулим місцем роботи він зарекомендував себе позитивно (а.с.51, 52), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.49, 50).

З урахуванням цих обставин ОСОБА_1 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

Разом з тим, ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.48), його перевиховання є можливим без ізоляції від суспільства. Крім того, на самостійному фінансовому утриманні обвинуваченого перебуває непрацездатна матір, яка хворіє на тяжкі хвороби та потребує постійного догляду і лікування (а.с.70, 74-86). Ізоляція ОСОБА_1 позбавить її джерела утримання, що не відповідає меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України. З урахуванням цих обставин суд дійшов до переконання, що обвинуваченого допустимо звільнити від основного покарання у виді позбавлення волі. Для контролю над його поведінкою йому належить призначити іспитовий строк певної тривалості, на нього слід накласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 1 179 гривень 36 копійок (а.с.36, 45).

Речові докази: транспортний засіб - автомобіль марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить залишити у володінні обвинуваченому; паспорт громадянина України НОМЕР_2, на ім'я ОСОБА_1 та паспорт громадянина України НОМЕР_3, на ім'я ОСОБА_5, слід залишити у володінні власників - ОСОБА_1 та ОСОБА_5; мобільний телефон "D71", чорно-сріблястого кольору та грошові кошти в розмірі 1 444 гривень, , належить залишити у володінні потерпілої ОСОБА_2

Цивільний позов не пред'являвся.

Керуючись ст. 22, ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст.ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 75-77, ч. 2 ст. 286 КК України, суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю в 3 роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (розрахунковий рахунок: 31111115700008, МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код: 37975298) витрати на проведення експертиз у розмірі 1 179 гривень 36 копійок.

Речові докази: транспортний засіб - автомобіль марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить залишити у володінні обвинуваченому; паспорт громадянина України НОМЕР_2, на ім'я ОСОБА_1 та паспорт громадянина України НОМЕР_3, на ім'я ОСОБА_5, залишити у володінні власників - ОСОБА_1 та ОСОБА_5; мобільний телефон "D71", чорно-сріблястого кольору та грошові кошти в розмірі 1 444 гривень, , залишити у володінні потерпілої ОСОБА_2.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду К.Л. Туманова