Вирок № 40445129, 11.09.2014, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/150/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження № 12013060260000080 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Рудня-Бистра Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, інваліда другої групи загального захворювання, пенсіонера, не працюючого, не депутата, судимого: 08.05.2012 року Олевським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю сторін

кримінального провадження:

прокурора Вінійчук Я.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

16 серпня 2012 року, об 09 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи мопедом, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку, який знаходився в технічно справному стані, в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, які забороняють водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, перевозячи пасажира - свою дружину ОСОБА_3 і рухаючись по правій частині проїзної смуги дорожнього руху автодороги, сполученням с.Радовель - Рудня Радовельська Олевського району, в напрямку с.Радовель Олевського району Житомирської області, на відстані, близько 1.5 км., від с.Радовель Олевського району Житомирської області, в порушення вимог пп.1.10; та п.12.1 Правил дорожнього руху України (дорожня обстановка, дорожні умови), які зобов'язують водія в установлених межах обирати швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки (стан поверхні проїзної частини), щоб мати змогу постійно контролювати свій рух та безпечно керувати транспортним засобом, через понижену швидкість реакції і уваги, яка виникла в наслідок алкогольного сп'яніння середнього ступеня, ОСОБА_1, не вибравши безпечної швидкості руху та завчасно не помітивши вибоїни на правій частині проїзної смуги дорожнього руху зазначеної автодороги, в результаті чого вчасно не зманеврував, з метою уникнення в'їзду у вказану вибоїну, і не впоравшись з керуванням в'їхав у останню та допустив падіння керованого ним мопеду марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тім'яно-скроневої ділянки голови; садна обличчя, лівої руки та ноги; підшкірної гематоми лоба; лінійного перелому тім'яно-скроневої кістки зліва; забою головного мозку, які відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи за № 378 від 13.11.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення вимог п.2.9 «а»; пп.1.10; п.12.1 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_1, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні з участю захисника - адвоката ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, після роз'яснення йому судом суті обвинувачення, свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.286 КК України визнав повністю. Та надав суду показання по суті вчиненого ним кримінального правопорушення, підтвердивши те, що він дійсно 16.08.2012 року, вживши разом із своєю дружиною (потерпілою) ОСОБА_3, алкогольних напоїв, об 09.00 годині, цього ж дня керував мопедом, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку, який знаходився в технічно справному стані, перевозячи як пасажира ОСОБА_3 Рухаючись по правій частині проїзної смуги дорожнього руху автодороги, сполученням с.Радовель - Рудня Радовельська Олевського району, в напрямку с.Радовель Олевського району Житомирської області, на відстані, близько 1.5 км., від с.Радовель Олевського району Житомирської області, не вибравши безпечної швидкості руху, він не помітив вибоїни, яка була на правій частині проїзної смуги дорожнього руху зазначеної автодороги, і не зміг вчасно зманеврувати, щоб уникнути в'їзду у вказану вибоїну, не впорався з керуванням та в'їхав у вибоїну і допустив падіння керованого ним мопеду марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку. В результаті ДТП, що виникла він та його дружина ОСОБА_3, отримали тілесні ушкодження. Сам особисто він викликав швидку медичну допомогу, викликав працівників міліції та проводив оплату за лікування своєї дружини ОСОБА_3, і у повному обсязі відшкодував потерпілій моральну (немайнову) шкоду, завдану своїми необережними діями. Прав керування транспортними засобами він не має. У вчиненому щиро кається. Заявлений цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах Олевського районного фінансового управління Житомирської області визнає повністю. Просить суд не застосовувати до нього суворого виду та міри кримінального покарання і надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства.

Потерпіла ОСОБА_3, у судове засідання не з'явилася подавши до суду заяву про розгляд кримінального провадження, по обвинуваченню ОСОБА_1, у її відсутність. Претензій до ОСОБА_1, як матеріального так і морального характеру не має. Просить суд не застосовувати до ОСОБА_1, суровий вид та міру кримінального покарання (а.с.8). Зі згоди всіх учасників судового розгляду, суд проводить розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, у відсутності потерпілої ОСОБА_3, що відповідає положенням ст.325 КПК України.

З'ясовуючи обставини вчиненого ОСОБА_1, кримінального правопорушення, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, судом також було досліджено протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності, зокрема:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицю та схему до нього від 16.08.2012 року з якого слідує, що місцем пригоди являється права частина проїзної смуги дорожнього руху автодороги, сполученням с.Радовель - Рудня Радовельська Олевського району, поблизу (близько 1.5 км.) с.Радовель Олевського району Житомирської області, де зафіксовано загальне місце розташування вибоїни на автодорозі та транспортного засобу - мопеда, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку (а.с.77-85);

- протокол огляду предметів від 18.01.2013 року, із якого слідує, що предметом огляду є транспортний засіб: мопед, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку, який належить потерпілій ОСОБА_3, на якому виявленні механічні пошкодження характерні дорожньо-транспортній пригоді (а.с.88-90);

- постанову про визнання та доручення до кримінального провадження речових доказів від 18.01.2013 року, відповідно до якої речовим доказом по кримінальному провадженню № 12013060260000080, є: мопед, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку, що належить ОСОБА_3 (а.с.91-92);

- Правила дорожнього руху України, які затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями), в порушення яких обвинуваченим ОСОБА_1, вчинено кримінальне правопорушення, а саме:

п.2.9 «а», що забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

пп.1.10, який дає визначення термінів: «дорожні умови» та «дорожня обстановка»;

п.12.1, що передбачає під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 378 від 13.11.2012 року з якого слідує, що ОСОБА_3 внаслідок ДТП було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тім'яно-скроневої ділянки голови; садна обличчя, лівої руки та ноги; підшкірної гематоми лоба; лінійного перелому тім'яно-скроневої кістки зліва; забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. При токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_3, виявлено етиловий алкоголь в концентрації 3.25 %о (проміле), що свідчить про стан тяжкого алкогольного сп'яніння потерпілої ОСОБА_3, при надходженні до Олевської ЦРЛ (а.с.86,97);

- висновок експерта судово-медичної експертизи № 379 від 04.01.2013 року з якого слідує, що ОСОБА_1, внаслідок ДТП отримав також тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. При токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1, виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1.68 %о (проміле), що свідчить про стан середнього ступеня алкогольного сп'яніння обвинуваченого ОСОБА_1, при надходженні до Олевської ЦРЛ (а.с.94,95);

- висновок експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/56 від 26.02.2013 року з якого слідує, що на час дорожньо-транспортної пригоди мопед, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку знаходився у технічно справному стані (а.с.60-66);

- висновок судово-автотехнічної експертизи за № 3/132 від 26.03.2013 року з якого слідує, що у даній дорожній обстановці водій мопеда, ОСОБА_1, повинен був діяти відповідно до вимог пп.1.10 (терміни: дорожня обстановка, дорожні умови) та п.12.1 Правил дорожнього руху України (а.с.69-72);

- вирок Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2012 року, яким ОСОБА_1, засуджено до покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України, у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки (а.с.100-106).

Та інші документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, які в сукупності з іншими доказами підтверджують винуватість обвинуваченого. (а.с.20,25,31,35,53,54,96-99,110,111).

Таким чином, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідивши матеріали, що приєднані до кримінального провадження, а також матеріали, що характеризують особу обвинуваченого в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій ОСОБА_3, тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом визнаються, як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Разом із тим, при визначенні міри і виду покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує і те, що він раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, одружений, не працюючий, хворіє на хронічне захворювання і потребує постійного лікування та догляду в умовах Житомирського обласного протитуберкульозного диспансеру (а.с.20), є інвалідом ІІ-ї групи загального захворювання, внаслідок якого ОСОБА_1, протипоказане фізичне та нервово-психічне навантаження, переохолодження (а.с.53), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.54), його вік та його ставлення до вчиненого, а також з врахуванням вказаних вище декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки ОСОБА_1, повністю визнав свою винність у вчиненому кримінальному правопорушенні, надавав показання, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, показання його були логічними, послідовними і незмінними, сам отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП. Враховується, судом і та обставина, що потерпіла претензій як матеріального так і морального характеру до обвинуваченого не має, у зв'язку з відшкодуванням завданих збитків, що свідчить його не байдужість щодо наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілої ОСОБА_3, яка викладена у її заяві до суду, де вона просить суд не застосовувати до ОСОБА_1, суровий вид і міру кримінального покарання, пов'язаного з позбавленням волі, обвинувачений порушень порядку та умов відбування покарання за вироком Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2012 року не допускав, що свідчить про те, що ОСОБА_1, як особа не являє собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного, клопотання захисника обвинуваченого щодо можливості призначення кримінального покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, думки прокурора, суд приходить до висновку, що зазначені дані в їх сукупності дають можливість прийти до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1, основного покарання на підставі ч.1 ст.69 КК України і призначення більш м'якого покарання ніж передбачене ч.2 ст.286 КК України у виді штрафу без застосування додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1, посвідчення на право керування транспортними засобами не має.

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, приймаючи до уваги, що вироком Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2012 року (а.с.100-106), ОСОБА_1, засуджено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки та покладенням на ОСОБА_1, обов'язків, передбачених ч.1 п.п.2,3,4 ст.76 КК України, та те, що ОСОБА_1, в період іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, суд на підставі ч.3 ст.72 КК України вважає, що дані вироки слід виконувати самостійно.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову заявленого прокурором Олевського району в інтересах держави, в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області до ОСОБА_1, про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 1923.85 грн., суд вважає, що заявлений позов підлягає до повного задоволення, оскільки заявлені позовні вимоги підтверджено представником позивача належними та допустимими доказами (а.с.10 «а»), а тому в порядку ст.1206 ЦК України підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1

Відповідно до статті 1206 ЦК України слідує, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочин.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення експертиз, в розмірі 685.40 грн.(а.с.59, 68).

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 118, 122, 124, 126-129, 314, 325, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.50-53, 65-67, 69, 72, 286 КК України, ст. 1206 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу, у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу, призначене ОСОБА_1 за цим вироком, та покарання у виді позбавлення волі, призначене ОСОБА_1, згідно вироку Олевського районного суду Житомирської області від 08 травня 2012 року - виконувати самостійно.

Призначений штраф, відповідно до ст.26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити у місячний строк, після набрання вироком законної сили, про що повідомити відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області задовольнити - стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2, пенсіонера на користь Олевського районного фінансового управління Житомирської області, на р/р 31416544700460 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313364, 1923 (одна тисяча дев'ятсот двадцять три) грн., 85 коп., понесених витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, за розгляд цивільного позову.

Речові докази: мопед, марки «Альфа Спарк», моделі «SP-50 С-1А» без державного номерного знаку, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - повернути власнику - ОСОБА_3.

Матеріали кримінального провадження № 12013060260000080 - залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/150/13-к.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2 на користь держави кошти в сумі 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн., 40 коп., витрат на залучення експерта.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -- особисте зобов'язання з'являтися за кожною вимогою до суду.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.

Суддя: В.В. Волощук