Ухвала суду № 40443737, 09.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/695/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» до Корсунь-Шевченківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросоюз-РП» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Корсунь-Шевченківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182200 від 20.02.2014 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку Позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала господарсько-договірні відносини з платником податків ФОП ОСОБА_1 за грудень 2012 року та з ТОВ «Промінтекс» за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2013 року №695/22-009/35013940.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 238 204,00 грн, в тоому числі за квітень 2012 року в сумі 176 440,00 грн та за грудень 2012 року в сумі 61 764,00 грн; п.209.2 ст.209 Кодексу, п.3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, в результаті чого Позивачем не перераховано на спецрахунок кошти в сумі 238 204,00 грн.

25.11.2013 року контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення №0000772200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 297 755,00 грн.

За наслідками оскарження Позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області №2701/23-00-10-0210 від 06.02.2014 року податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року №0000772200 скасовано частково на суму 61 764,00 грн (основний платіж), в решті суми (235 991,00 грн) залишено без змін, а скаргу - без задоволення, зобов'язано Відповідача прийняти податкове повідомлення - рішення форми «В4» на суму 61 764,00 грн по скороченій декларації за грудень 2012 року, збільшити суму штрафу по ПДВ на 28 669,00 грн та вчинити дії, передбачені п.5.5 Порядку направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків.

20.02.2014 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182200 форми «Р», яким збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ - 264 660,00 грн.

Так, 02.04.2013 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Промінтекс» (Постачальник) укладено договір поставки №020412/1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити кукурудзу, а Покупець - прийняти і оплатити товар за цінами згідно умов договору. Товар належить перевозити автотранспортом за рахунок постачальника.

Згідно визначення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно п.п.198.1, 198.2 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п.209.2 ст.209 Кодексу визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На виконання умов укладеного між Позивачем та ТОВ «Промінтекс» договору сторонами оформлено видаткові та податкові накладні.

Також в матеріалах справи місяться копії банківських виписок, товаро-транспортних накладних, реєстри накладних, книга обліку довіреностей.

Використання товарів в господарській діяльності Позивача підтверджується картковими рахунками ТМЦ (місце зберігання ТМЦ на Комбікормовому заводі), актами списання в переробку.

Вказані документи оформлені відповідно вимог чинного законодавства, підтверджують реальне здійснення господарської операції, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про безпідставність посилання Відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій у зв»язку з відсутністю ТОВ «Промінтекс» за місцезнаходженням, анулюванням свідоцтва платника ПДВ тощо, оскільки всі дії податковим органом щодо вказаного підприємства (проведення перевірки, анулювання свідоцтва ПДВ) вчинені після укладення господарського договору та складення первинних документів.

Згідно положень ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази у підтвердження недійсності або нікчемності укладеного між Позивачем та його контрагентом правочину.

Також відсутні будь-які судові рішення про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Промінтекс» за ведення фіктивного підприємництва.

Крім того, положеннями ст.61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, платник податків не несе відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентом.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суд першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Вівдиченко Т.Р.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Вівдиченко Т.Р.