Ухвала суду № 40443732, 04.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1758/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Фролової Наталії Станіславівни;

представника відповідача: Міровського Вадима Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ІМПОРТ" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "СК Імпорт" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 16 червня 2014 року позов задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що протягом періоду з 14 по 18 листопада 2013 року головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за валютними операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності управління податкового аудиту Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Доброштан Н.С. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання ТОВ "СК Імпорт" вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактами. За наслідками проведеної перевірки складено акт №1008/2206/38445142 від 20 листопада 2013 року.

В ході проведеної перевірки, окрім іншого, виявлено порушення Товариством положень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення встановлених строків надходження імпортного товару по контракту №ACCURL 07062013 від 07 червня 2013 року, за що чинним законодавством передбачено нарахування пені. На думку податкового органу, граничний термін надходження товару по контракту №ACCURL 07062013 від 07 червня 2013 року було визначено 11 вересня 2013 року, проте товар надійшов на митну територію України 26 вересня 2013 року. Саме за період з 11 по 26 вересня 2013 року органом державної податкової служби і нараховано Товариству пеню в розмірі 7769,20 гривень.

На підставі виявлених порушень Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 05 грудня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0007252206, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 8652 гривень, в тому числі за порушення термінів розрахунків по контракту №ACCURL 07062013 від 07 червня 2013 року.

З розрахунку нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортних контрактах слідує, що сума нарахованої пені за порушення термінів розрахунків по контракту №ACCURL 07062013 від 07 червня 2013 року становить 7769,20 гривень.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що наявні у справі документи спростовують твердження податкового органу про порушення позивачем Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення встановлених строків надходження імпортного товару по контракту №ACCURL 07062013 від 07 червня 2013 року та того, що органом державної податкової служби необґрунтовано нараховано пеню за період з 11 по 26 вересня 2013 року, адже пеню в даному випадку не слід нараховувати з дати прийняття позову до розгляду судом, а саме з 02 вересня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Положеннями статті 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно з пунктом 3 постанови правління Національного банку України №475 від 16 листопада 2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 07 червня 2013 року між ТОВ "СК Імпорт" (надалі - Покупець) та фірмою нерезидентом ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd (надалі - Продавець) укладено договір № ACCURL 07062013.

Згідно із умовами цього договору фірма ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd здійснює поставку Товариству верстатів власного виробництва на умовах FOB, а ТОВ "СК Імпорт" зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Так, на виконання пункту 4.1 договору Товариство перерахувало Продавцю попередню оплату в розмірі 40% від суми, вказаної в додатку №1, яка становить 21600 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №19 від 12 червня 2013 року.

23 липня 2013 року ТОВ "СК Імпорт" перерахувало Продавцю решту 60% від суми партії, що становить 32400 доларів США, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті №25.

При цьому, пунктом 5.1 договору передбачено, що фірма ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd зобов'язана виконати поставку товару протягом 30 днів з моменту отримання 40% передоплати від суми партії поставки.

Таким чином, фірма ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd зобов'язана була виконати поставку товару в строк до 14 липня 2013 року.

В зв'язку із недотриманням строків поставки товару між контрагентами велася переписка. Крім того, 14 серпня 2013 року позивач направив фірмі ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd претензію про невиконання умов договору, що підтверджується листом вих. №92/8.

Лише 21 серпня 2013 року на електронну адресу Товариства від контрагента надійшов коносамент №SZSCN1307169A, в якому зазначено, що 20 серпня 2013 року здійснено завантаження товару на корабель в порту Шанхай. Тобто, факт виконання умов договору Продавцем здійснено лише 20 серпня 2013 року.

Отже, враховуючи умови і терміни поставки, обумовлені сторонами у договорі, і фактичні терміни поставки, які підтверджуються матеріалами справи, Продавець здійснив поставку товару за умовами, визначеними договором, однак з порушенням строків виконання зобов'язань.

У зв'язку з вищевикладеним та на підставі пункту 13.1 договору ТОВ "СК Імпорт" 30 серпня 2013 року звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з фірми ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd штрафних санкцій в сумі 5191,72 доларів США у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару. 02 вересня 2013 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв поданий позов до розгляду.

За результатами розгляду поданого позову рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 березня 2014 року позов ТОВ "СК Імпорт" задоволено повністю.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість нарахування відповідачем пені Товариству по контракту № ACCURL 07062013 від 07 червня 2013 року, оскільки Товариство ще 30 серпня 2013 року звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з фірми ANHUI LAIFU NC MACHINE TOOL Co. Ltd штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару. В свою чергу, законодавець передбачив, що у такому випадку строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Більше того, частиною 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

З огляду на викладене, в контексті частини 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", нарахування пені є необґрунтованими, адже пеню в даному випадку не слід нараховувати з дати прийняття позову до розгляду судом, а саме з 02 вересня 2013 року.

Крім того, представником позивача надано до суду акт звірки № 5877-20 від 02.09.2014 року, згідно якого, відповідачем добровільно повернуто нараховану пеню в сумі 8652 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неправильного застосування судом першої інстанції положень статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" колегія суддів зазначає наступне. На переконання суду, апелянт довільно трактує частину 2 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що цією нормою чітко визначено, що умовою зупинення встановлених законодавством строків та незастосування штрафних санкцій є прийняття до розгляду визначеною установою позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла саме внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, що й прослідковується в нашому випадку.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007252206, що прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 05 грудня 2013 року, в частині нарахування пені в розмірі 7769 гривень 20 копійок підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку. що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову у - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 вересня 2014 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Боровицький Олександр Андрійович

Сушко Олег Олександрович