Рішення № 40443288, 04.09.2014, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1570/14-ц

Провадження по справі № 2/305/806/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

04.09.2014 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.

з участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи тим, що 7 листопада 2006 року між ним та відповідачем було укладеного договір позики. Згідно вказаного договору останній отримав в борг 1000 доларів США та майно в оренду - діжки ємністю 220 л., в кількості 78 штук на суму 1560 доларів США. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався повернути йому грошові кошти з відсотками, сплатити кошти за оренду діжок і повернути це майно, а в разі їх втрати - сплатити їх вартість у строк по першій його вимозі. Виконуючи умови договору, відповідач частково сплатив відсотки 05.12.2006 року, 20.06.2007 року, 14.07.2007 року, 04.08.2007 року і 17.12.2007 року, а також спочатку пообіцяв повернути запозичені гроші і майно, сплатити орендну плату пізніше і повністю розрахуватися по боргах, а згодом став вести себе зухвало і цинічно, вдався до погроз до позивача. Тяжкі його хвороби на протязі 2007-2012 років, про які знав відповідач, не дали змогу займатися поверненням боргу і майна, а звернення до відповідача в жовтні-листопаді 2011 року з вимогою виконати зобов'язання по боргах залишилися безрезультатними. До цього часу відповідач користується його майном і коштами, грошовий борг та майно не повертає. Він неодноразово намагався вирішити спір мирним шляхом, однак ОСОБА_2 вимоги проігнорував. на початку 2012 року він звернувся до органів МВС, а 07.04.2012 року і 14.05.2012 року знову письмово звернувся до відповідача з проханням і вимогою провести розрахунки по боргах, але відповіді не отримав. 08.06.2012 року органами МВС йому рекомендовано звернутися до відповідача з цивільним позовом. Враховуючи викладене, відповідач згідно договору позики від 07.11.2006 року повинен повернути суму боргу 1000 доларів США, сплатити додатково відсотки, орендну плату і вартість майна -78 діжок. Таким чином , загальна сума боргу складає: відсотки за час користування грошима з 07.11.2006 року по 27.06.2014 року за 7,6 років по 10% в місяць : 10*12 м. =120%; 7,6 р *120%=912%; 1000*912%:100=9120 доларів США. Разом борг складає 1000+9120=10120 доларів США. Враховуючи те, що відповідач віддав частково відсотки в сумі 900 доларів США, він повинен сплатити 9220 (10120-900_ доларів США. Крім цього, відповідач користується майном - 78 діжками 96 місяців, в зв'язку з чим повинен сплатити за оренду діжок (5грн *96 міс*78 дідок) суму 37440 гривень, що по курсу НБУ 11,72 за 1 долар США дорівнює 3197,54 доларів США. Відповідач повинен сплатити також за майно згідно договору 1560 доларів США (78*20 дол). Вважає справедливим і цілком мотивованим його проханням стягнути з відповідача 50000 гривень за завдану йому моральну шкоду, яка покриє частково вартість лікування і трату працездатності з 2007 року (50000:11,65=4291,85 дол. США). Разом загальна сума боргу складає 13974,54 доларів США (9220+1560+3194,54) а також за завдану моральну шкоду ще 4291,85 доларів США, що разом складає суму 18266,39 доларів США, або по курсу НБУ 11,64 за 1 долар США, дорівнює 212803,44 гривень. Відмова відповідача повернути кошти, втрата віри в людей, що називали його товаришами, призвела до тяжких моральних та душевних переживань. Глибока образа, усвідомлення несправедливого ставлення, скрутне матеріальне становище внаслідок неправомірних дій відповідача врешті призвели до погіршення стану його здоров'я. У жовтні 2007 року з ним стався інфаркт міокарда. Він став інвалідом за хворобою з обмеженими навантаженнями і пересуванням, забороною хвилюватися. Багато разів, після реанімації він перебував на лікуванні в кардіології, фактично стан його здоров'я підтримувався на постійних лікарських препаратах. У листопаді 2008 року в нього виявили рак. Після тяжкої онкооперації і хіміотерапії йому встановлено інвалідність другої групи. В цей час він постійно продовжує боротись за своє життя, перебуває під постійним наглядом лікарів, приймає ліки погодинно. На підставі наведеного просив стягнути з ОСОБА_2 212803,44 гривень боргу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позові. Просить позов задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в жодні судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив і від нього не надходило заяв про розгляд справи у його відсутності, у зв'язку з чим суд вважає за можливе із врахуванням положень ст.ст. 224-226 ЦПК України зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.ст.1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути кредитору таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості . Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З матеріалів справи, досліджено, що 7 листопада 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладеного договір позики, виражений у вигляді розписки. Згідно вказаного договору ОСОБА_2 отримав в борг 1000 доларів США та майно в оренду - діжки ємністю 220 л., в кількості 78 штук на суму 1560 доларів США. Відповідно до умов договору останні зобов'язався повернути позивачу грошові кошти з відсотками, сплатити кошти за оренду діжок і повернути це майно, а в разі їх втрати - сплатити їх вартість у строк по першій його вимозі.

Судом встановлено, що позивачем неодноразово ставилися вимоги до відповідача про виконання умов договору (розписки), однак такі проігноровані й невиконані по даний час. У зв'язку з чим позивачем звернено позов до суду.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичними вимогами, що пред'являються.

Невиконання або неналежне виконання зобов'язання вважається його порушенням, що тягне за собою негативні наслідки для сторони, що спричинила їх (ст. 610 ЦК).

Матеріалами справи доводиться, що відповідач ОСОБА_2 згідно договору позики (розписки) від 7 листопада 2006 року зобов'язаний повернути суму боргу 1000 доларів США, сплатити додатково відсотки, орендну плату і вартість майна -78 діжок.

Таким чином, загальна сума боргу складає: відсотки за час користування грошима з 07.11.2006 року по 27.06.2014 року за 7,6 років по 10% в місяць : 10*12 м. =120%; 7,6 р *120%=912%; 1000*912%:100=9120 доларів США. Разом борг складає 1000+9120=10120 доларів США.

Враховуючи те, що відповідач віддав частково відсотки в сумі 900 доларів США, він повинен сплатити 9220 (10120-900 =9220) доларів США.

Крім цього, відповідач користується майном - 78 діжками 96 місяців, в зв'язку з чим повинен сплатити за оренду діжок (5грн *96 міс*78 дідок) суму 37440 гривень, що по курсу НБУ 11,72 за 1 долар США дорівнює 3197,54 доларів США.

Відповідач повинен сплатити також за майно згідно договору 1560 доларів США (78*20 дол).

Разом з цим згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має паво на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. - під морально шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд при визначенні розміру завданої моральної шкоди враховує, що позивач внаслідок порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання, передбаченого договором позики (розпискою) став інвалідом другої групи. Це зокрема підтверджено матеріалами справи та зумовлено тим, що відмова відповідача повернути кошти призвела до скрутного матеріального становища, тяжких моральних та душевних переживань, що призвело врешті до погіршення стану здоров'я позивача. Внаслідок набутого, з приводу цього, тяжкого захворювання потребує значних коштів на лікування.

Таким чином, суд погоджується з визначеною сумою завданої моральної шкоди з урахуванням всіх обставин по справі та поведінки відповідача, який будь-яких заходів на виконання зобов'язання не вжив та вважає справедливим і цілком мотивованим прохання позивача ОСОБА_1 стягнути з відповідача 50000 гривень за завдану йому моральну шкоду, яка покриє частково вартість лікування і втрату працездатності з 2007 року (50000:11,65=4291,85 дол. США).

У зв'язку з чим разом загальна сума боргу складає 13974,54 доларів США (9220+1560+3194,54), а також за завдану моральну шкоду ще 4291,85 доларів США, що загалом складає суму 18266,39 доларів США, або по курсу НБУ 11,64 за 1 долар США, дорівнює 212803,44 гривень.

За таких обставин, та аналізуючи норми наведеного законодавства, враховуючи, що на час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних переконливих доказів обґрунтування позову, заперечень, не спростував доводів позивача ОСОБА_1, а також те, що під час розгляду справи судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суд вважає, що зобов'язання порушене з вини відповідача ОСОБА_2, а доводи позивача ОСОБА_1 базуються на правовому обґрунтуванні і порушене внаслідок цього право позивача потребує судового захисту.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача в спеціальний фонд Державного бюджету України, слід стягнути судовий збір в сумі 2128 гривень 04 копійки.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88, 212- 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2 162803,44 гривень боргу та 50000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 2128 гривень 04 копійки судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

На заочне рішення може бути подано заяву про перегляд протягом десяти днів з дня отримання його копії

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.