Рішення № 40442994, 09.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.14р. Справа № 904/5555/14

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про виселення з суборендованого нежитлового приміщення

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_3, дов. № б/н від 07.08.2014 року, представник;

Від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 687 від 15.04.2014 року, представник;

Від третьої особи-1: Євстигнеєв А.О., дов. № 20/3-145 від 30.12.13 року, представник;

Від третьої особи-2: Плахотній С.В., дов. № 18 від 08.01.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення, загальною площею 46, 33 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку.

Відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на звільнення, 13.06.2013 р., орендованого приміщення, про що позивач був повідомлений листом.

Посилаючись на укладення між позивачем та фізичною ОСОБА_2 особою договору на новий термін, останній вважає, що в даному випадку відсутній предмет спору, та просить припинити провадження у справі.

Треті особи, у судовому засіданні вимоги позивача підтримали у повному обсязі.

08.09.2014 р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яке господарським судом відхилено, зважаючи на його невідповідність вимогам ст. 38 ГПК України.

09.09.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2012 року між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (Третя особа-1) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 285-ДКП/12 (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди, Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване не житлове приміщення, загальною площею 46, 33 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 207 451 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП „Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю"(третя особа -2), для використання під розміщення ветеринарної аптеки.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п . 10.1 Договору оренди, останній діє з 13 червня 2012 р. до 13 червня 2013 р.

В п. 2.2. Договору сторони узгодили, що Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання Сторонами Договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

На виконання умов Договору, Орендодавець (третя особа -1) передав позивачу приміщення в оренду, про що свідчить акт приймання-передачі від 28.11.2013 р. (зворотній а.с. 23)

Відповідно до п. 6.4. Договору, Орендар має право передавати об'єкт оренди (його частину) в суборенду за письмовим дозволом Орендодавця, погодженим з постійною комісією міської ради з питань контролю та профільною постійною комісією міської ради з застосуванням до договору суборенди положень про договір оренди.

14.01.2013 р. між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Відповідач) укладено договір суборенди до Договору оренди № 285-ДКП/12 від 13.06.2012 р. (далі - Договір суборенди).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору суборенди, Суборендодавець на підставі договору оренди № 285-ДКП/12 від 13.06.2012 р. передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - не житлове приміщення, загальною площею 46, 33 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 174 485 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП „Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для використання під розміщення ветеринарної аптеки - 24, 33 кв.м. та під розміщення ветеринарного кабінету - 22, 0 кв.м.

Згідно п. 2.2. Договору суборенди, сторони узгодили, що Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання Сторонами Договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

На виконання умов зазначеного вище договору, позивач передав відповідачу у користування приміщення в суборенду, про що свідчить акт приймання-передачі (зворотній а.с. 28).

В п. 10.1. Договору суборенди сторони узгодили, що останній діє з 14 січня 2012 року до 13 червня 2013 року.

В п. 2.5 Договору суборенди, сторони узгодили, що у разі припинення Договору, об'єкт суборенди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення Договору.

В п.п. 2.6., 2.7. Договору суборенди сторони дійшли згоди про те, що суборендар зобов'язаний повернути об'єкт суборенди за актом приймання-передачі об'єкта суборенди, підписаний суборендодавцем та суборендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі об'єкта суборенди.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта оренди в оренду покладається на балансоутримувача, а при повернення об'єкт оренди - на Орендаря.

У зв'язку із припинення дії договорів оренди та суборенди приміщення, яке є предметом вказаних договорів, позивач, листом від 31.03.2014 р. звернувся до відповідача з вимогою звільнити приміщення та повернути об'єкт оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів звільнення та повернення орендованого приміщення, відповідач, на момент розгляду спору, не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо виселення відповідача з орендованого приміщення, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на виконання його довірителем умов договору № 285-ДКП/12 від 13.06.2012 р. в частині повернення об'єкту оренди, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документального підтвердження, яке б свідчило про те, що відповідач - фізична особа - підприємець - ОСОБА_2, передав (повернув) відповідно до вимог договору суборенди № 285-ДКП/12 від 13.06.2012 р., позивачеві об'єкт оренди, до матеріалів справи не залучено.

Посилання представника відповідача на лист, адресований відповідачем позивачу, який не містить ні дати, ні номеру, та копія якого ніким не засвідчена, таким доказом бути не може.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Як вже було зазначено вище, в договорі суборенди сторони встановили, що суборендар зобов'язаний повернути об'єкт суборенди за актом приймання-передачі, підписаний суборендодавцем та суборендарем.

Майно вважається поверненим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі об'єкта суборенди.

Ненадання передбаченого умовами договору документу, не дає підстав вважати, що спірне майно поверталося позивачеві.

Не підтверджено відповідачем належними доказами і його твердження щодо правомірного користування спірним майном на даний час.

До того ж, в поясненнях, які, як вже було зазначено вище, документально не підтверджені, йшлося про дії не суб'єкта підприємницької діяльності, а про дії фізичної особи.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, ч. 1 ст. 774, 759,785 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) з нежитлового приміщення, загальною площею 46, 33 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2, у цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_2) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.09.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко