Рішення № 40437641, 11.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р. Справа № 911/2687/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фекторі», м. Одесадо Товариства з обмеженою відповідальністю «Котома», Київська обл., с. Небратпро стягнення 82 568,84 грн., за участю представників:

позивача:Котелевський Є.С.. довіреність № б/н від 27.06.2014 року;відповідача :не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 64 557,20 грн. основного боргу, 4 165,27 грн. пені, 6 455,72 грн. штрафу, 779,99 грн. 3% річних, 6 610,66 грн. інфляційних втрат, а загалом 82 568,84 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 46/П від 05.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2014 року.

В судовому засіданні 28.08.2014 року представником позивача заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2014 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 11.09.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Фекторі» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Котома» (покупець) було укладено договір поставки № 46/П за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю корма для тварин (надалі «товар»), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість та ціна товару зазначаються у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару та є невід'ємними частинами цього договору. У випадку необхідності, сторони можуть також додатково складати специфікації, у яких визначати особливості поставки конкретної партії товару, у тому числі найменування товару, його кількість та ціну, строки розрахунків та поставки тощо.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 р. Якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону за 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору про припинення його дії, то цей договір автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах (п. 12.1. договору).

На виконання умов договору позивач в період з серпня 2013 року по січень 2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 942 088,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ф-00000090 від 30.08.2013 року на суму 82 063,20 грн.; № Ф-00000120 від 25.09.2013 року на суму 44 775,00 грн.; № Ф-00000121 від 25.09.2013 року на суму 36 200,00 грн.; № Ф-00000162 від 21.10.2013 року на суму 28 672,40 грн.; № Ф-00000163 від 21.10.2013 року на суму 48 790,00 грн.; № Ф-00000180 від 05.11.2013 року на суму 76 596,40 грн.; № Ф-00000190 від 15.11.2013 року на суму 77 265,00 грн.; № Ф-00000201 від 25.11.2013 року на суму 77 837,80 грн.; № Ф-00000211 від 02.12.2013 року на суму 78 137,00 грн.; № Ф-00000219 від 13.12.2013 року на суму 77 885,00 грн.; № Ф-00000241 від 25.12.2013 року на суму 78 194,40 грн.; № Ф-00000002 від 03.01.2014 року на суму 76 999,80 грн.; № Ф-00000009 від 11.01.2014 року на суму 80 951,60 грн.; № Ф-00000018 від 17.01.2014 року на суму 77 720,80 грн., наявними в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 64 557,20 грн. не розрахувався і має заборгованість перед останнім у сумі 64 557,20 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з продажу товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 64 557,20 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 64 557,20 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума інфляційних втрат та 3% річних за спірним договором складає 6 610,66 грн. та 779,99 грн. відповідно, які нараховано позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 6 610,66 грн. інфляційних втрат та 779,99 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 8.2.догвоору, у разі порушення термінів оплати за товар, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 8.3. договору, у разі порушення термінів оплати більш ніж на 10 днів покупець додатково до пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 4 165,27 грн. пені та 6 455,72 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 4 165,27 грн. та штрафу в розмірі 6 455,72 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котома» (07814, Київська обл., Бородянський район, с. Небрат, вул. Гутниченка, 9, код 32430777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фекторі» (65016, м. Одеса, вул. Гаршина, 3, код 37810030) 64 557 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 4 165 (чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 27 коп. пені, 6 455 (шість тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 72 коп. штрафу, 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 99 коп. 3% річних, 6 610 (шість тисяч шістсот десять) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак