Постанова № 40436686, 10.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2014 року № 826/17819/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного малого підприємства «Пульс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне мале підприємство «Пульс» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі по тексту також - відповідач), в якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2810/3 від 28.10.2013р.;

- визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1510/1 від 16.10.2013р.;

- визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-2810/2 від 28.10.2013р.;

- визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1610/1 від 16.10.2013р.;

- справу стосовно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2810/3 від 28.10.2013р. на будівництві (капітальний ремонт частини автомобільної дороги по вул. Декабристів в м. Василькові, Васильківського району Київської області) закрити;

- справу стосовно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 3-2810/2 від 28.10.2013 р. на будівництві (капітальний ремонт частини автомобільної дороги по вул. Декабристів в м. Василькові, Васильківського району Київської області) закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що спірні рішення є незаконними, позаяк прийняті за відсутності у діях позивача порушень чинного законодавства.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

21.08.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем у присутності уповноваженого представника ПМП «Пульс» інженера ВТВ Федорової Тетяни Олександрівни проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва: капітальний ремонт автомобільної дороги частини по вул. Декабристів в м. Василькові, Васильківського району Київської області.

В ході цієї перевірки встановлено, що порушено п.3.3, п.п.3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 роботи виконуються без проекту виконання робіт, журнал вхідного контролю (журнал приймання та обліку матеріалів) ведеться з порушенням п. 1.8 ДБН Г.1.4-95 відсутні записи стосовно об'ємів контрольних вибірок.

За результатами перевірки складено акт від 16.10.2013р. та видано припис № С-1610/7 від 16.10.2013р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою привести журнал вхідного контролю у відповідність до вимог п. 1.8 ДБН Г. 1.4-95 шляхом внесення записів стосовно об'ємів контрольних вибірок та припис № С-1510/1 від 16.10.2013р. з вимогою розробити та затвердити у встановленому порядку проект виконання будівельних робіт з капітального ремонту автомобільної дороги по вул. Декабристів в м. Василькові, Васильківського району Київської області у відповідності до вимог п.3.3 ДБН А.3.1-5-2009.

За встановленні правопорушення на позивача на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013р. № 12 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51615 грн. про що винесено постанову від 28.10.2013р. № 3 -2810/3 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013р. № 12 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20646 грн. про що винесено постанову від 28.10.2013р. № 3 -2810/2.

Позивач не погоджуючи із правомірністю спірних рішень звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999р., для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону України № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до статті 6 і частиною 2 статті 19 Конституцією України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціями і законами України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 №22 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно п. 3 Положення про Інспекцію, основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 (надалі - «Порядок № 553»), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктами 12,13 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи Інспекції, який затверджується керівником інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Відповідно до п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно п. п. 18, 19, 20, 21, 22 цього Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано позивачем, під час проведення перевірки була присутньою уповноважена особа позивача - інженер ВТВ Федорова Тетяна Олександрівна, проте від отримання документів, складених за наслідком розгляду перевірки відмовилась.

Разом з тим, доводи позивача про відсутність у його діях порушень, спростовані з огляду про наступне.

Згідно з п. 1.4 розділу 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 3.3.1 п. 3.1 розділу З ДБН А.3.1-5-2009 визначено, що проектно-технологічна документація включає ПОБ і ПВР. ПВР розробляється на основі робочої документації та визначає технологію та організацію будівництва окремого об'єкта будови або виконання окремого виду чи етапу робіт. Склад і зміст ПВР встановлює генеральна підрядна будівельна організація.

Приписами п.3.1, п.3.2 та п.3.3 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» визнано обов'язковим ПОБ та ПВР під час виконання будівельних робіт та зазначено, що проект виконання робіт (ПВР) відноситься, поряд з проектом організації будівництва (ПОБ), до обов'язкової документації, що регламентує організацію будівництва.

На відміну від ПОБ, що складається для всіх об'єктів на будівельному майданчику, ПВР складається для окремих об'єктів, більш детально опрацьовуючи питання раціональної організації будівництва кожного конкретного об'єкта на будівельному майданчику.

ПВР може складатися не на будівельний об'єкт, а на певний вид робіт при їхньому великому обсязі.

Проект виконання робіт зазвичай розробляється генеральним підрядником або проектною організацією на замовлення генпідрядника.

Проведення будівельно-монтажних робіт без затвердженого ПВР неприпустиме , а будь-які відхилення від затвердженого ПВР в обов'язковому порядку повинні бути узгоджені з проектною організацією, яка виконувала розробку ПВР.

Проект виконання робіт, поряд з ПОБ, є основою для прийняття управлінських рішень у будівництві будинків і споруд.

П.п.3.3.5 п. 3.3 вказаних ДБН визначено, що ПВР розробляється на базі ПОБ. Відповідно, дані ПОБ повинні узгоджуватись із даними ПВР.

Водночас, суд звертає увагу на те, що правові та організаційні засади здійснення

архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів урегульовані приписами Закону України «Про архітектурну діяльність».

Так, відповідно до положень вказаного Закону до будівництва відноситься нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт і технічне переоснащення.

Разом з тим, в обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що відповідно до ч.3 Преамбули ДБН А.3.1.-5 -2009 визначено, що вимоги норм даного ДБН не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, з огляду про наступне.

Статтею 8 Конституції України закріплено принцип верховенства права, який деталізований, в тому числі в ст. 9 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Закон України «Про архітектурну діяльність» має вищу юридичну силу у порівнянні з преамбулою ДБН А.3.1.-5 -2009, на яку посилається позивач, а відтак до приведення положення ДБН А.3.1-5-2009 до вимог діючого законодавства, його положення поширюється на об'єкти капітального ремонту.

Крім того, відповідно до п. 1.8 ДБН Г. 1.4-95 вхідному контролю підлягають будівельні матеріали, вироби, конструкції, що надходять з супровідними документами (накладними, паспортами або сертифікатами та ін.) та мають штамп відділу технічного контролю (ВТК). Вхідний контроль матеріалів, виробів та конструкцій, що надходять на об'єкти або склади, здійснюють матеріально-відповідальні працівники цих об'єктів - майстер, виконроб або зав. складом.

При необхідності проведення вхідного контролю в лабораторних умовах матеріально-відповідальний працівник (майстер, виконроб, завскладом) повинні своєчасно доповідати службі якості про надходження до складу (на об'єкт) матеріалів, виробів і конструкцій та пред'явити їх супровідні документи (накладні, паспорти, сертифікати). Реєстрація матеріалів, виробів і конструкцій, що надходять на склад, повинна здійснюватись в журналі приймання матеріалів працівниками, що виконують приймання та вхідний контроль. Запис про проведення вхідного контролю матеріалів і конструкцій, що надходять на будівельний об'єкт, здійснюється в спеціальному журналі приймання і обліку матеріалів майстрами, виконробами будівельних організацій.

В розумінні Закону України «Про будівельні норми» державні будівельні норми - це нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Норми ДБН є обов'язковим для виконання на всій території України.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Таким чином, оскільки в межах розгляду справи підтверджений факт вчинення позивачем порушення у сфері містобудівної діяльності спірні рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вимоги позивача про закриття справ про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не можуть досліджуватись у межах даної справи, позаяк вирішення окреслених питань не належить до компетенції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних постанов та приписів.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур