Ухвала суду № 40436210, 14.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/3284/14 Головуючий 1 інстанції - Онупко М.Ю.

Справа № 641/253/13-ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Трішкової І.Ю.,

Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 березня 2014 року

по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Комінтенівського районного суду м. Харкова від 17 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 292047,76 грн., судовий збір в сумі 2897,10грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення вимог процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що право вимоги за кредитами було передано від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ «Дельта Банк», про що його письмово не попередили. Вказує, що сума заборгованості, яку просить стягнути банк є необґрунтованою, протягом 2007-2009 років він належним чином виконував зобов'язання за кредитним договором, однак в 2008 році значно зріс курс долара США, тобто істотно змінились обставини, що не залежало від нього, тому висновки суду є помилковими. Зазначає, що з порушенням вимог закону процентна ставка за договором була змінена банком в односторонньому порядку.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, не заперечується сторонами, що 25 липня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" в особі заступника начальника відділення № 975 Осетровою Ольгою Сергіївною та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11188403000 (т. 1 а. с. 6-10).

Відповідно до п.п. 1.1. - 1.3.1 договору АКІБ «УкрСиббанк» надав відповідачу кредитні кошти в сумі 30 000 доларів США, що за курсом НБУ на день укладення договору становить 151 500 грн. на строк до 25 липня 2018 року зі сплатою 13 % річних на споживчі потреби.

В забезпечення виконання кредитного договору, 25 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №129388, за умовами якого останній зобов'язався відповідати за порушення ОСОБА_3 кредитних зобов'язань в повному обсязі Так, згідно до п. 1.3 поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором.(т. 1 а.с. 15- 16).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дальта Банк» було укладено договір купівлі- продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого ПАТ «УкрСиббанк» передав ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, який включає в себе кредитні договори, в тому числі й договір № 11188403000 від 25.07.2007 року, який був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (т. 1 а.с.27-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ПАТ «Дельта Банк» перейшли всі права АКІБ «УкрСиббанк» щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідач вказував, що не був повідомлений про продаж права вимоги за його зобов*язаннями, однак не навів належних та допустимих доказів наявності оплат за договором, які б він після переходу права вимоги до позивача сплачував на адресу ПАТ «УкрСиббанк», та які б не були враховані при розрахунку заборгованості позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язань настають наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідачі наполягали, що банком безпідставно в порушення вимог закону була збільшена процентна ставка за кредитом, однак аналіз умов договору з урахуванням змін, внесених у п. 5.2. договору додатковою угодою № 1 від 25 липня 2007 року, свідчить про те, що подвійні проценти та підвищена процентна ставка, застосовані до ОСОБА_3 за своєю правовою природою виступають санкціями за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, тобто відносяться до неустойки та не є платою за користування кредитними коштами, нараховувались лише на прострочені суми.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання не виконувала, у визначені договором (графіком повернення заборгованості) строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 07 грудня 2012 р. виникла заборгованість, яка в межах позовної давності складає 292047,76 грн.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у спосіб передбачений договором з урахуванням строку позовної давності.

Посилання апелянта на те, що сума заборгованості, яку просить стягнути банк є необґрунтованою, протягом 2007-2009 років він належним чином виконував зобов'язання за кредитним договором, однак в 2008 році значно зріс курс долара США, тобто істотно змінились обставини, що не залежало від нього є безпідставним.

Так, у відповідності до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Тобто, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Таким чином, при укладенні спірного кредитного договору та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту, сторони за договором повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Підстав для визнання кредитного договору недійсним судовою колегією не встановлено.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -