Вирок № 40436016, 11.09.2014, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/785/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 року смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретарів Лук'янчук Т.В., Калантарян Л.М., Євтушок М.Т.

прокурорів Мохарева О.А., Тещенка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ємільчине кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 24.05.2014 року за № 12013060160000178 по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Осова Ємільчинського району Житомирської області, та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого

у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто злочинів, передбачених ст.ст. 135 ч. 1, 286 ч.2 КК України

в с т а н о в и в:

24.05.2014 року приблизно о 02 годині ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.9.а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем ВАЗ-21043 р/н НОМЕР_4, та рухався по вул. Ємільчинській в с. Середи Ємільчинського району Житомирської області в напрямку смт. Ємільчине Житомирської області.

Керуючи у вказаний день, час та місці зазначеним транспортним засобом, та проїжджаючи поблизу електроопори № 22/10, водій ОСОБА_1 в силу стану алкогольного сп'яніння та в порушення вимог п.2.3.6) вказаних Правил, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог п.19.3. цих же Правил при погіршенні видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху транспортного засобу, а в разі засліплення - не зупинився, не змінюючи смуги руху, і не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, в порушення вимог п.12.3. вказаних Правил при виникненні небезпеки для руху або перешкоди негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка рухалася попереду в попутному напрямку по краю проїзної частини ведучи в руках велосипед.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в правій тімяно-потиличній ділянці з крововиливом в підлеглих м'яких тканинах, лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, дифузного крововиливу під м'які мозкові оболонки; крововиливу в м'які тканини поперекової ділянки зліва, розривів капсули та тканини печінки та селезінки, розриву лівого клубово-крижового з'єднання, гемоперитонеум (700 мл.); синців на кистях, саден на задньо-внутрішній поверхні правого стегна, в ділянці правого надпліччя, крововиливів в м'які тканини стегон та гомілок по задніх поверхнях, забійних ран правого стегна, повного поперечного перелому лівої стегнової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №75 від 28.06.2014 утворились від дії тупого предмету (предметів) незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення і є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті останньої на місці події.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.9.а), 12.3. та 19.3. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Крім того, після здійснення наїзду на ОСОБА_4, водій ОСОБА_1, будучи причетним до скоєння даної ДТП, в порушення вимог п.2.10. цих же Правил, не вжив всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій ОСОБА_4, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілу до лікувального закладу, не повідомив про ДТП орган міліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, і з метою уникнення відповідальності за скоєне на причетному до ДТП автомобілі зник з місця пригоди, чим завідомо залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_4, яка, перебуваючи в небезпечному для життя стані, була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілу у небезпечний для життя стан та був зобов'язаний і мав змогу надати потерпілій допомогу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнає повністю та показав, що 23.05.2014 року приблизно о 23 год. на автомобілі ВАЗ-21043 синього кольору, який належить його матері з с. Середи приїхав в смт. Ємільчине, де вживав алкогольні напої. 24.05.2014 року приблизно о 01 год. ночі на вказаному автомобілі поїхав в бар в с. Середи, де вживав коньяк, однак кількість випитого не пам'ятає, після чого вирішив знову поїхати в смт. Ємільчине. Тоді ж, керуючи зазначеним автомобілем зі швидкістю приблизно 50 км/год. з увімкнутим ближнім світлом фар по вул. Ємільчинській в с. Середи побачив зустрічний автомобіль, який рухався з дальнім світлом фар та засліпив його, не зменшуючи швидкості руху автомобіля, відчув удар в праву сторону лобового скла, подумавши, що в автомобіль хтось кинув камінь, не зупиняючись, поїхав далі. Проїхавши с. Середи зупинив автомобіль і побачив, що розбите лобове скло, після чого продовжив рух в смт. Ємільчине, де не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого здійснив наїзд на бордюр та втратив свідомість. Прийшов до тями в автомобілі швидкої допомоги.

Цивільний позов, заявлений потерпілим визнав частково, а саме 150 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди та 7824 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 24.05.2014 року о 06 год. до нього зателефонували з с. Середи та повідомили, що його доньку ОСОБА_4, на утриманні якої було троє малолітніх дітей, вночі збив автомобіль. На даний час діти перебувають на його утриманні. Просить стягнути з обвинуваченого 200 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди та 7824 грн. у відшкодування витрат на поховання.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що вночі 24.05.2014 року він з ОСОБА_4, ведучи в руках велосипеди, йшли в с. Середи по узбіччю дороги в напрямку смт. Ємільчине. Він йшов по траві, а потерпіла поряд зліва від нього. Тоді ж по даній дорозі рухались два автомобілі назустріч один-одному, один з яких, який рухався в попутному напрямку з ними збив потерпілу і, не зупиняючись та не пригальмовуючи, поїхав далі. Марку автомобіля, який збив потерпілу, не роздивився, бачив, що цей автомобіль був чорного чи темно-синього кольору. ОСОБА_2 цього побачив, що велосипед потерпілої лежить, а самої ОСОБА_4 немає. Почав шукати, однак було темно, тому пішов до свого дядька, який живе неподалік за ліхтариком, після чого з дядьком знайшли потерпілу, яка не подавала ознак життя, в канаві біля дороги.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтвердив показання свідка ОСОБА_5 та додав, що коли знайшли ОСОБА_4 в канаві, витягли її, після чого він викликав швидку допомогу, яка приїхала приблизно через 15-20 хвилин, однак лікар повідомила, що потерпіла вже мертва.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 24.05.2014 року приблизно о 02 годині ночі був в центрі в смт. Ємільчине. Йому зателефонували друзі і повідомили, що в парку сталась ДТП. Прийшовши на місце ДТП побачив, що всі просто стояли та спостерігали. Тоді разом з друзями витягли водія ОСОБА_1, який був без свідомості з автомобіля та посадили його на бордюр, після викликав швидку допомогу. В салоні автомобіля більше нікого не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що працює лікарем Ємільчинської ЦРЛ. 24.05.2014 року після 03 год. ночі в лікарню швидка медична допомога доставила ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння з підозрою черепно-мозкової травми. Вів себе збуджено, агресивно, повідомив, що їхав на власному автомобілі із с. Цвілі, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з бордюром.

В судовому засіданні також були досліджені протоколи слідчих дій та інші долучені учасниками судового засідання до матеріалів кримінального провадження документи:

так, протоколами огляду місць пригод та додатками до них від 24.05.2014 року зафіксовано місце та сліди ДТП та вилучено відокремлені від транспортного засобу об'єкти.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2014 року за участю ОСОБА_1, свідка ОСОБА_5, спеціаліста ОСОБА_9 встановлені та зафіксовані вихідні дані, які використовувались при проведенні авто-технічної експертизи.

Згідно акту токсикологічного дослідження від 29.05.2014 року, у зразку крові ОСОБА_1 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 2.00 ‰.

Відповідно до висновків автотехнічної експертизи № 3/335 від 06.06.2014 року, виявлені пошкодження автомобіля ВАЗ-21043 р/н НОМЕР_4, а саме: бампера в правій частині та правої фари головного світла могли утворитись за умов, зазначених у фабулі пригоди, при наїзді на пішохода. На момент огляду та на момент ДТП гальмівна система, рульове керування, ходова частина, а також зовнішні світлові прилади автомобіля знаходились в технічно працездатному стані, при цьому на момент пошкодження правої фари вірогідніше за все на автомобілі було увімкнено ближнє світло фар. Крім того, в процесі дослідження технічного стану вищевказаного автомобіля не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які б знаходили в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події.

Згідно висновків автотехнічної експертизи № 3/401 від 07.07.2014 року, безпечна швидкість руху автомобіля ВАЗ-21043 р/н НОМЕР_4 за видимістю елементів проїзної частини визначається рівною не більше 76,5…79,2 км/год. Наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_4 вірогідніше всього відбувся в районі початку подряпини на асфальтобетонному покритті на проїзній частині в напрямку руху смт. Ємільчине. Водій мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху до місця наїзду. Водію автомобіля необхідно було діяти у відповідності до вимог п. 12.3 та 19.3 Правил дорожнього руху. В причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди знаходиться невідповідність дій водія ОСОБА_1 технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Згідно висновків криміналістичної експертизи № 3/460 від 17.07.2014 року, вилучені під час огляду місця ДТП 24.05.2014 року по вул. Ємільчинській в с. Середи Ємільчинського району пластиковий фрагмент декоративної решітки капоту та вилучений під час огляду місця ДТП 24.05.2014 року по вул. 1-го Травня в смт. Ємільчине поблизу будинку № 1 пластиковий фрагмент декоративної решітки капоту автомобіля ВАЗ-21043 р/н НОМЕР_4, становлять єдине ціле.

Згідно висновків судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба та кінцівок з переломами кісток склепіння черепа, кісток таза та лівої стегнової кістки та ушкодження внутрішніх органів у вигляді розриву печінки та селезінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення і є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті останньої. При дослідженні крові з трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в концентрації 1.12 ‰, що являється легким алкогольним сп'янінням.

За таких обставин, та виходячи із сукупності зібраних в справі належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що твердження обвинуваченого про те, що на момент ДТП він не бачив, що збив потерпілу - безпідставні, їх слід розцінювати як спосіб захисту, з метою пом'якшення покарання або уникнення відповідальності за вчинені злочини. Оцінюючи в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого; за ст.135 ч.1 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, особою, яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілого у небезпечний для життя стан.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, не працює, характеризуються задовільно.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також самі обставини справи, те, що ОСОБА_10 вчинив тяжкий злочин, по місцю проживання характеризується задовільно, приймаючи до уваги думку потерпілого, який просить призначити обвинуваченому максимальне покарання, а також те, що після загибелі ОСОБА_4 на утриманні потерпілого залишилося троє малолітніх дітей, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання із застосуванням ст. 70 ч.1 КК України в межах санкцій, передбачених ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілим по справі заявлений цивільний позов до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень, а також витрат на поховання в розмірі 7824 (сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн., який підлягає частковому задоволенню.

При визначенні розмірів матеріальної та моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_3, суд враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), разом з тим суд враховує характер вчиненого злочину, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про визначення розміру матеріальної шкоди - 7824 грн., моральної шкоди - 150000 грн.

Обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ст. 135 ч. 1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ст. 286 ч. 2 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінити із домашнього арешту на утримання під вартою і взяти під варту із зали суду.

Строк відбування покарання рахувати з 11 вересня 2014 року.

Речові докази - автомобіль ВАЗ-21043 р/н НОМЕР_4, який переданий на зберігання матері засудженого ОСОБА_11 - залишити останній у власності.

Судові витрати, затрачені НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на проведення автотехнічних експертиз в розмірі 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 24 коп., криміналістичної експертизи в розмірі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 56 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_2 на користь держави (одержувач: ГУДКСУ у Житомирській області, код ЗКПО 38035726 на р/р 31117115700002; банк одержувача: ГУДКСУ в Житомирській області МФО - 811039; код класифікації доходів 24060300, призначення платежу: за експертні роботи в тому числі ПДВ).

Цивільний позов задовольнити частково - стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_3, 7824 (сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. витрати на поховання та 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з дня отримання ним копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: В. В. Заполовський