Рішення № 40435697, 11.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.14р. Справа № 904/6508/14

За позовом приватного підприємства "ПРОМРЕМСЕРВІС", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

до департамента житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

про стягнення 46 884,20 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Ткаченко А.В., представник, дов. № 48-01/14 від 10.06.2014 року

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ПРОМРЕМСЕРВІС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради про стягнення 46 884,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на капітальний ремонт зовнішнього освітлення вул. Чкалова м. Дніпродзержинська №26-13 від 14.03.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору. Клопотання вмотивоване тяжким фінансовим становищем підприємства, оскільки позивач працює з бюджетними установами, заборгованість яких перед позивачем складає 11323345,71грн., в підтвердження чого позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.07.2014р., який підписаний уповноваженими представниками позивача та департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради.(а.с.41-43)

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2014р. порушено провадження у справі, клопотання позивача задоволено, відстрочено приватному підприємству "ПРОМРЕМСЕРВІС" сплату судового збору за подання позовної заяви до прийняття господарським судом рішення по даній справі, а розгляд справи призначено на 09.09.2014р.

09.09.2014р. на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2014р. представник позивача в судовому засіданні надав до матеріалів справи, у якості доказу сплати судового збору оригінал квитанції №13 від 09.09.2014р. (а.с.52) та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача та позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.51), надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, яким визнав заборгованість перед позивачем в сумі 36743 грн.10 коп. по договору №26-13 від 14.03.2013р. у повному обсязі, щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафних санкцій заперечив у повному обсязі, мотивуючи тим, що департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради є бюджетною установою, а такі витрати не передбачені кошторисом департаменту, крім того відповідач зазначив, що казначейською службою не проводяться платежі по авансовим звітам та не оплачується відрядження, у зв'язку з чим просив розглядати справу без участі представника відповідача. (а.с.58-59)

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, відповідач просив розглядати справу за відсутності його представника, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

09.09.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "Промремсервіс" (виконавець) та управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (замовник) укладено договір на капітальний ремонт зовнішнього освітлення вул.Чкалова м. Дніпродзержинська №26-13 від 14.03.2013 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2013 році виконати капітальний ремонт зовнішнього освітлення вул. Чкалова м. Дніпродзержинська у відповідності до діючих норм і стандартів, а замовник прийняти і оплатити обсяги виконаних робіт відповідно до умов цього договору. (а.с8-11)

Додатковою угодою №1 від 21.05.2013р., на підставі рішення міської ради від 28.12.2012 №621-30/VI "Про структуру виконавчих органів Дніпродзержинської міської ради, загальну чисельність" сторони прийшли до згоди замінити назву замовника за договором №26-13 від 14.03.2013 року - управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради на його правонаступника - департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради, з відповідною зміною реквізитів. (а.с.15)

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013р. (п.10.1. договору)

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість капітального ремонту зовнішнього освітлення вул. Чкалова складає 64289,17 грн. у тому числі ПДВ-20%- 10714,86 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили що, керуючись Постановою Кабміну України від 9 жовтня 2006 р. № 1404 (нова редакція від 16.06.2012) «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», що замовник перераховує виконавцю грошові кошти у сумі 19286,75 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 3214,46 грн. у вигляді передплати 30% на придбання матеріалів. Виконавець зобов'язується використати отриману передплату на придбання матеріалів протягом одного місяця з дня її отримання. Виконавець повинен повернути невикористаний аванс у двохмісячний строк.

Оплата за виконані роботи проводиться замовником по пред'явленню рахунку від виконавця з моменту здачі робіт і підпису акту форми №КБ-2 (п.4.2. договору).

Відповідно до п.4.4. договору, перерахування грошових коштів з реєстраційного рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця після підписання акту виконаних робіт обома сторонами здійснюється у безготівковій формі по факту надходження бюджетних коштів, в термін 14 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, при наявності коштів фінансування.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме виконав капітальний ремонт зовнішнього освітлення вул.Чкалова м. Дніпродзержинська, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. №79, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача без заперечень.(а.с.18-22)

Проте в порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач за виконанні позивачем роботи не розрахувався.

Відповідно до укладеного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 23.07.2014р., заборгованість відповідача за договором №26-13 від 14.03.2013 року складає 36743,10грн., зазначений акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача.(а.с.42-43)

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією та вимогами про сплату заборгованості за договором. (а.с.24-27, 31-36)

У відповідь на претензію відповідач зазначив, що зобов'язання за договором є капітальними видатками, які будуть оплачені після проведення перевірки органами ОДФІ та проведенням платежів УДКСУ у місті Дніпродзержинську. (а.с.28)

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем залишилась неоплаченою, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

На підставі п. 7.2 договору, яким передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф 7% вказаної вартості, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7569,08 грн. та штраф 7% в сумі 2572,02 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору на капітальний ремонт зовнішнього освітлення вул. Чкалова м. Дніпродзержинська №26-13 від 14.03.2013, виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. №79, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача без заперечень.(а.с.18-22)

Доказів повної оплати виконаних позивачем робіт, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача щодо оплати за виконані роботи, передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем повну оплату виконаних позивачем робіт не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти позову не заперечував та визнав суму основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, позовні вимоги про стягнення основного боргу визнав у повному обсязі, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором на капітальний ремонт зовнішнього освітлення вул. Чкалова м. Дніпродзержинська №26-13 від 14.03.2013р., обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 36743 грн. 10 коп.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7569,08 грн. та штрафу у розмірі 2572,02 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Відповідно до п.2.9. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р. , яким встановлено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

На підставі п. 7.2 договору, яким передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф 7% вказаної вартості.

Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.4), позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 7569 грн. 08 коп. за період прострочення з 05.01.2014р. по 30.07.2014р. (206 днів) у розмірі 01% вартості робіт, на суму боргу 36743,10 грн.

Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанова Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі N25/187) та з дотриманням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом перевірено додержання позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні розрахунку пені, а саме судом здійснено розрахунок пені за 183 дні прострочення зобов'язання з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7569 грн.08 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 2896 грн.16 коп.

Крім того, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу (а.с.4) доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% на суму 2572 грн. 02 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача щодо стягнення штрафних санкцій, з того приводу, що останній є бюджетною організацією, кошторисом якого такі витрати не передбачені, суд зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю, у зв'язку з чим суд не приймає доводи боржника (відповідача) з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).(п.1.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року).

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за виконані роботи встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради (51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Москворецька, 14, код ЄДРПОУ 34827358) на користь приватного підприємства "Промремсервіс" (51911, м. Дніпродзержинськ, вул. Воробйова, 11-2, код ЄДРПОУ 31045036) суму основного боргу в розмірі 36743 грн. 10 коп., штраф в розмірі 2572 грн.02 коп., пеню в розмірі 2896 грн. 16 коп. та суму судового збору в розмірі 1644 грн. 90 коп.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 11.09.2014р.