Постанова № 40434369, 09.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 року Справа № 904/3116/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Березкіна О.В., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 05.09.2014р.)

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат, договір про надання правової допомоги № б/н від 09.04.14;

від позивача: Господ Т.А. представник, довіреність №б/н від 21.05.14;

від відповідача: Семенець О.О. представник, довіреність №02/09-14 від 02.09.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2014р. у справі №904/3116/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БРУК", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м.Дніпропетровськ

про стягнення 209 675,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "БРУК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" 209 675,85 грн. за договором №2 поставки від 01.06.2011р., з яких заборгованість в сумі 195 132,92 грн., пеня в сумі 7524,18 грн., 3% річних в сумі 1563,57 грн. та інфляційній втрати в сумі 5452,18 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач також звернувся до суду із клопотанням про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 12 600 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2014р. по справі №904/3116/14 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРУК" основний борг в сумі 195 135,92 грн., пеню в сумі 7524,18 грн., 3% річних в сумі 1 563,57 грн., інфляційні втрати в сумі 5452,18 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 12 600 грн. та 1 827 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило зазначене рішення господарського суду скасувати в частині стягнення пені в сумі 7 524,18 грн., 3% річних в сумі 1 563,57 грн., інфляційних втрат в сумі 5452,18 грн., витрат на послуги адвоката в сумі 12 600 грн., посилаючись на наступне:

- судом першої інстанції не встановлено строк оплати заборгованості та неправомірно стягнено пеню, інфляційні втрати та 3% річних; застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України;

- витрати на послуги адвоката є недоведеними.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, виходячи з наступних підстав.

Між сторонами у справі 01.06.2011р. укладено договір поставки №2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (відпустити) на адресу покупця плитку тротуарну, бордюри (товар) за цінами, в кількості та асортименті, відповідно до рахунків - фактур, в яких вказується найменування, кількість і ціна товару. Покупець зобов'язується провести оплату постачальнику у відповідності з цим договором.

Покупець здійснює 100% передоплату за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця, на підставі рахунку-фактури, який виставлений постачальником (п. 2.1 договору).

Ціна на товар встановлюється звичайна, в національній валюті України. Загальна сума договору становить 3 000 000 грн., в т.ч. ПДВ- 500 000 грн. (п.2.2 договору).

Згідно п.4.2 договору постачальник передає, а покупець приймає товар за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська,6-Д, перевіряючи його наявність і комплектність у відповідності з видатковою накладною. Приймання товару по кількості здійснюється згідно Інструкції №П-6, і якості - Інструкції №П-7.

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011р. (п.7.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 30.12.2011р. строк договору продовжений до 31.12.2012р.

Додатковою угодою №2 від 28.12.2012р. строк договору продовжений до 31.12.2013р.

Додатковою угодою №3 від 30.12.2013р. строк договору продовжений до 31.12.2014р.

На виконання умов договору позивач на протязі листопада 2013р. - лютого 2014р. поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковими накладними та довіреностями на право отримання цінностей (а.с.14-24, 106-118).

Докази оплати та/або повернення отриманого товару відповідачем до матеріалів справи не надано.

Станом на 01.03.2014р. у відповідача виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 195 135,92 грн., що підтверджено наявним у матеріалах справи актом звіряння взаєморозрахунків від 11.03.2014р. (а.с.24,119), не заперечується відповідачем та не є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" заборгованості за договором №2 поставки від 01.06.2011р. в сумі 195 132,92 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат судовою колегією встановлено наступне.

Згідно п.5.1 договору у випадку порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.1 договору сторони узгодили, що покупець здійснює 100% передоплату за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця, на підставі рахунку-фактури, який виставлений постачальником.

В матеріалах справи міститься єдиний рахунок-фактура №СФ-0000106 від 26.11.2013р. на суму 654 991,78 грн. (з ПДВ) (а.с.105), при цьому матеріали справи не містять доказів виставляння/направлення цього рахунку відповідачу.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що при обрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат слід керуватись частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 10.04.2014р. позивач направив на адресу відповідача претензію, яка отримана останнім 14.04.2014р. (а.с.26-31), у зв'язку з чим період прострочення оплат по кожній з видаткових накладних слід рахувати з 15.04.2014р.

З розрахунку заборгованості по договору, наданому позивачем до позовної заяви (а.с.32-34) вбачається, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати нараховані останнім до 07.05.2014р.

Отже, за підрахунком колегії суддів за період з 15.04.2014р. по 07.05.2014р. стягненню підлягає пеня у сумі 2333,80 грн., 3% річних у сумі 368,89 грн. та інфляційні втрати в сумі 6439,47 грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 5452,18 грн., що є меншим, ніж розраховано апеляційним господарським судом, стягненню підлягає сума в розмірі 5452,18 грн. У зв'язку з наведеним рішення господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не доведена належними доказами обґрунтованість витрат на послуги адвоката за підстав відсутності розрахунку суми гонорару як в договорі про надання правових послуг, так і в акті приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2014р.

Дане твердження відповідача колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

У п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В силу п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розділом 3 «порядок оплати послуг» договору про надання правової допомоги від 09.04.2014р. встановлено:

« 3.1. Юридичні послуги, що надаються Адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в гривнях шляхом перерахування на поточний рахунок Адвокатського об'єднання в розмірі 12600 грн. призначення платежу: оплата за надання правової допомоги адвокатським об'єднанням.

3.2. оплата за цим договором здійснюється наступним чином:

- сума в розмірі 600 грн. сплачується не пізніше 14.04.2014р.;

- сума в розмірі 12000 грн. сплачується не пізніше 30.04.2014р., але тільки у випадку незадоволення до 28.04.2014р. претензії, направленої на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС".

3.3. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартості. Акт надсилається клієнту факсимільним зв'язком або поштою».

Матеріалами справи документально підтверджено витрати позивача на послуги адвоката у сумі 12 600 грн. (а.с.70-79, 120-122).

Судова колегія враховує, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, розмір відшкодування судових витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто, явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни та предмету позову, складності справи може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на критерії розумності, ціни позову, складності даної справи та співмірності понесених судових витрат, розмір відшкодування витрат на послуги адвоката слід обмежити на 50%, що складатиме 6 300 грн.

Також судова колегія зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі на загальну суму 209 675,85 грн., господарський суд в резолютивній частині рішення стягнув з відповідача 1 827 грн. судового збору, в той час, коли за даним позовом сума судового збору складає 4 193, 52 грн.

Враховуючим наведене, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Судовий збір по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м.Дніпропетровськ - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 18.06.2014р. у справі №904/3116/14 частково скасувати, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРУК", м.Дніпропетровськ борг в сумі 195 135,92 грн., пеню в сумі 2333,80 грн., 3% річних в сумі 368,89 грн., інфляційні втрати в сумі 5452,18 грн., 6 300 грн. - витрат на послуги адвоката, 4065,82 грн. - судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БРУК", м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м.Дніпропетровськ 401,15 грн. судового збору по апеляційній скарзі, про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

У відповідності із статтею 122 Господарського процесуального кодексу України припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014р., виданим на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2014р. по справі №904/3116/14.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 11.09.2014 року.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І.Крутовських

Суддя О.В.Березкіна