Постанова № 40434272, 08.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 року Справа № 904/3103/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Однорог О.В.

За участю прокурора Зіма В.Б., посвідчення №001419 від 27.08.12 року.

Представники сторін:

від відповідача: Олейнік О.М., довіреність №694 від 20.12.13, представник;

від відповідача: Варушко А.П., довіреність №420 від 22.08.14, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року у справі № 904/3103/14

за позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім.Артема», м.Дніпропетровськ

про стягнення 166 283,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року (суддя Соловйова А.Є.) позовні вимоги Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім.Артема», м. Дніпропетровськ про стягнення 166 283,25 грн.- задоволені.

Суд стягнув з публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" 166 283,25 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з яких: 49 884,98 грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 98 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України, що становить 30%; 33 256,65 грн. (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 65 копійок) до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, що становить 20%; 83 141,62 грн. (вісімдесят три тисячі сто сорок одна гривня 62 копійки) до спеціального фонду місцевого бюджету Дніпропетровської міської ради, що становить 50%, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами".

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати, відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції необґрунтовано визначив розмір збитків, оскільки у порушення п. 3.5., 3.5.1 Методики визначення розмірів збитків, заподіяних забрудненням земельних ресурсів, не взяв до уваги показник товщини слою відходів, необхідний для визначення збитків, та не звернув увагу на той факт, що матеріали справи не містять показників для визначення товщини відходів.

По-друге, суд не врахував, що акт перевірки від 25.09.2012-08.10.2012р. не містить визначення суті порушення, тобто, не визначає, які саме відходи зберігались на земельній ділянці, не визначає розміри та розташування цієї ділянки, а також відсутні посилання на механізм визначення забруднення ділянки.

Суд безпідставно зробив висновки на підставі означеного акту та акту відбору відходів та схеми, оскільки:

1) як вбачається з акту перевірки, вона проводилась з 25.09.2012 по 08.10.2012 року, і порушення у вигляді знаходження на території Відповідача на відкритій земельній ділянці, загальною площею 42 кв.м. без твердого суцільного покриття та обваловки відходів у вигляді порошку чорного кольору четвертого класу небезпечності актом не зафіксовано, в той час як збитки нараховані саме за означене порушення земельного законодавства.

2) до акту перевірки не додана схема розташування земельних ділянок, на яких виявлено засмічення та не доданий акт відбору відходів, який був складений 05.10.2012 року, в той час як перевірка закінчилась 08.10.2012 року.

3) з акту відбору відходів вбачається, що виявлений у місці засмічення - «порошок», проте ніяких його якісних характеристик, у тому числі колір - не вказаний, пакет, у який поміщено зразки відходів - не опечатаний та не посвідчений підписами уповноважених осіб, що на думку апелянта вказує на не можливість ідентифікувати відібраний зразок відходів та наданий для дослідження

4) ані акт перевірки, ані акт відбору відходів, ані розрахунок розміру збитків не містять вказівок про те, яким чином була визначена площа засміченої земельної ділянки в 42 кв.м., та об'єм відходів, що потягло засмічення 21 кв.м.

Таким чином, апелянт вважає, що всі ці обставини свідчать про те, що позивачем не визначений об'єм відходів, які засмітили земельну ділянку, оскільки визначення товщини слою відходів та площі земельної ділянки є необхідним для визначення об'єма відходів.

Всі ці обставини, на думку апелянта, свідчать про суперечливість висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції і як слідство, необґрунтованість заявлених позовних вимог, що є підставою для скасування рішення суду та відмови у позові.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 18.07.14, у зв'язку з перебуванням судді Чус О.В. у відпустці, справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: Березкіної О.В. (головуючий), суддів Дарміна М.О., Крутовських В.І.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 липня 2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 6 серпня 2014 року.

В судове засідання 06 серпня 2014 року не з'явився представник відповідача, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 20 серпня 2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 15.08.14, у зв'язку з виходом судді Чус О.В. з відпустки, справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: Березкіної О.В. (головуючий), суддів Дарміна М.О., Чус О.В.

У судовому засіданні 20 серпня 2014 року було оголошено перерву до 08 вересня 2014 року.

Звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції, прокурор посилався на те, що відповідач допустив засмічення земельних ресурсів, в результаті чого державі була заподіяна шкода, розмір якої складає 166 283,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив засмічення земельної ділянки площею 42 кв.м. без твердого суцільного покриття та обваловки тимчасовим зберіганням відходів (порошку чорного кольору), які відносяться до четвертого класу небезпечності і являються мало небезпечними, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України за період з 25.09.2012 по 08.10.2012, актом відбору відходів №10-10-12 від 05.10.2012, Схемою розташування невідомого відходу, тому на підставі Методики визначення розмірів збитків, заподіяних забрудненням земельних ресурсів стягнув суму збитків у розмірі 166 283,25 грн.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Пунктом "л" ст. 16 Закону України "Про відходи" встановлено, що підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Так, судом встановлено, що актом позапланової цільової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України в частині поводження з відходами Відповідачем - публічним акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", проведеної в період з 25.09.2012 по 08.10.2012 Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було встановлено, що інвентаризація відходів, реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та паспорти відходів на момент перевірки на розгляд не надано (порушення ст.ст. 20, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"); первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві (за формою 1-ВТ) не ведеться (порушення ст.17 Закону України "Про відходи"); статистична звітність у сфері поводження з відходами не складається, ліміти на утворення та розміщення відходів та дозвіл на розміщення відходів на підприємстві відсутні (порушення ст.ст.17, 27, 32, 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"); встановлено факт спалювання відходів полімерів, ТПВ деревини (порушення ст.ст.17, 33 Закону України "Про відходи", ст.20 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст.96, 164 Земельного кодексу України); на території підприємства на відкритій земельній ділянці без твердого суцільного покриття та обваловки здійснюється тимчасове зберігання відходів (порушення ст.17 Закону України "Про відходи", ст.ст.96, 164 Земельного кодексу України, ст.35 Закону України "Про охорону земель").

З метою визначення класу небезпечності виявлених відходів на території Відповідача був здійснений відбір проб відходів (тип відходу - порошок), розташованих на земельній ділянці, прилеглої до будівлі котельної, про що складений Акт відбору відходів №10-10-12 від 05.10.2012, додатком до якого є Схема розташування невідомого відходу, з якої вбачається, що площа земельної ділянки, на якій розміщені відходи, складає 42 м.кв.

Проте, зазначений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та акт відбору проб відходів із схемою розташування, не є належними та допустимим доказами в розумінні статті 33,34 ГПК України.

До такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на наступні обставини.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в ході перевірки було виявлено порушення природоохоронного законодавства в частині засмічення землі відходами.

Разом з тим, відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Стаття 42 Закону України "Про відходи" містить перелік правопорушень у сфері поводження з відходами за які передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Однак, з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається, що «на відкритій земельній ділянці без твердого суцільного покриття та обваловки здійснюється тимчасове зберігання відходів», що свідчить про відсутність посилань на конкретний пункт переліку, наведеного у ст. 42 Закону України "Про відходи".

Крім того, відповідно п.4.15 означеного Порядку, до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.

В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки) та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Проте, у порушення означених вимог, у акті перевірки не міститься посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. Наявність у акті вказівок про здійснення виїзду та відбору проб не є самим актом відбору проб, як того вимагає Порядок.

Також колегія суддів зазначає, що акт перевірки не має доказової сили з огляду на те, що в ньому відсутнє відображення розміру засміченої земельної ділянки, її місцезнаходження, та товщина відходів, що є необхідною умовою для розрахунку суми заподіяних збитків.

Так, з акту відбору проб вбачається, що він не містить розміру земельної ділянки, в графі вид відходів, вказано «порошок», проте ніяких його якісних характеристик, у тому числі колір - не вказаний; пакет, у який поміщено зразки відходів - не опечатаний та не посвідчений підписами уповноважених осіб, що унеможливлює ідентифікування відібраного зразка та наданого для дослідження.

Схема, на яку посилається позивач, і в якій визначені розміри засміченої земельної ділянки, не може бути доказом, оскільки вона не підписана жодною особою, що ставить під сумнів обґрунтованість та доведеність вказаних в ній даних.

Таким чином, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, акт відбору проб від 05.10.2012 року та схема не є належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, оскільки їх складено з порушеннями норм п.п. 4.15., 4.16. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2 року.

Відповідно до п. 3.5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (м 3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

З огляду на вищевикладене, розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на суму 166 283,25 грн., не може бути підставою для стягнення означеної шкоди, оскільки вихідні дані для розрахунку, а саме - розмір земельної ділянки площею 42 кв.м., та об'єм відходів - 21 кубічний метр, не підтверджені та не визначені належним чином.

Заперечення позивача та третьої особи на визначення об'єму відходів у акті відбору проб та схеми, є безпідставними з огляду на вищевикладене.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки визнав встановленими обставини, які мають значення для справи і які не були доведені позивачем належним чином, що у відповідності до ст.103-104 ГПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року у справі № 904/3103/14 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ до публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», м. Дніпропетровськ про стягнення 166 283,25 грн. - відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 12.09.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Чус