Рішення № 40434199, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11898/14 03.09.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»про Спонукання орендодавця продовжити дію договору орендиСуддя Блажівська О.Є.

Представники сторін за первісним позовом:

Від позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за дов б/н від 22.04.2014 року до 22.04.2017 рокуВід відповідача:Книш М.Б. за дов. б/н до 31.12.2014 рокуОбставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди нежитлових приміщень № 37 від 15.08.2011 року на новий строк, шляхом укладання з позивачем угоди на визначених умовах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 року року порушено провадження по справі № 910/11898/14, розгляд справи призначено на 06.08.2014 року.

01.08.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

04.08.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.08.2014 року представники позивача у судове засідання з'явились.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.1 п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.09.2014 року.

01.09.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшов інформаційний лист.

03.09.2014 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, проти позову заперечив у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «Екос» (далі - Орендодавець, ДП «Екос») та позивачем (далі - Орендар) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 37 від 15.08.2011. (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення (далі - Приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 127,4 кв.м.

Відповідно до п. 3.3 Договору, при передачі Приміщення складається акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору, Дочірнє підприємство «Екос» передало, а позивач прийняв вказане нежитлове приміщення в оренду, про що був складений відповідний акт приймання-передачі Приміщення за Договором від 15.08.2011р.

Пунктом 4.1 Договору Орендарем і Орендодавцем погоджено термін оренди до 31.12.12.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що власником приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та в якому розміщене майно, яке було передано позивачу в оренду за договором оренди нежитлових приміщень від 15.08.2011 року № 37, належить відповідачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 19.10.2012 року № 907-В, копія якого залучена до матеріалів справи.

З листа позивача від 28.02.2013 року № 25, адресованого відповідачу, вбачається, що відповідач надсилав на адресу позивача проект договору оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, у відповідь на який позивач надав відповідачу ряд зауважень до вказаного проекту.

В той же час, відповідач листом від 14.03.2013 року № 01266/0/2-13 повідомив, що надісланий позивачу проект договору оренди є типовим, затвердженим рішенням Правління ПАТ "ХК "Київміськбуд", та просив підписати наданий проект договору або звільнити займане приміщення.

13.05.2014 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом щодо пролонгації договору оренди нежитлових приміщень № 37 від 15.08.2011 року та надіслав підписаний зі свого боку відповідний проект.

З матеріалів справи вбачається, що позивач договір в редакції, запропонованій відповідачем не підписав та приміщення не звільнив, що стало підставою для звернення відповідача до господарського суду міста Києва з позовом до позивача про стягнення 63190,40 грн. та зобов'язання звільнити займане приміщення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року у справі № 910/13868/13, яке залишене в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 63190,40 грн. та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року у справі № 910/13868/13 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлові приміщення, які були предметом оренди. Прийнято нове рішення, яким зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які були предметом оренди за договором № 37 від 15.08.2011 шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном орендодавцем (власником). У решті рішення та постанову залишено без зміни.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 26.05.2014 року № 02666/0/2-14, яким повідомив позивача, що відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року у справі № 910/13868/13, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які були предметом оренди за договором № 37 від 15.08.2011 року, а також зазначив про відсутність наміру укладати з Позивачем договір оренди, а також про відсутність підстав для підписання угоди про поновлення дії договору оренди.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Тобто, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст. 763 ЦК України).

Частиною першою статті 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Згідно ст. 785 ч. 1 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відтак, після спливу строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути це майно. При цьому, якщо протягом місяця після закінчення строку договору оренди наймач продовжує користуватися майном, але мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір є припиненим.

Цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (п. 3 ст. 3 ЦК) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як зобов'язання примусового укладення договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

У пункті 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

З огляду на зазначене та враховуючи зміст листування сторін, яка мала місце вже після закінчення терміну дії договору оренди від 15.08.2011 року № 37, а також беручи до уваги, що рішенням суду позивача було зобов'язано звільнити орендоване приміщення та з огляду на те, що спірний договір оренди є припиненим в силу вимог чинного законодавства позаяк мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, відтак суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача продовжити дії договору оренди шляхом укладання відповідної угоди.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 08.09.2014 року.

Суддя Блажівська О.Є.