Постанова № 4043392, 02.09.2008, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2008року                                             Справа № 2а-517/08

Час прийняття: 11 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді                            Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання  Бредіхіній Н.О.

за участю представників:

від позивача:Оприск З.Л.-представник, дов. № 12-5888 від 27.09.2007року.

від відповідача: Борівець І.Б., дов. № 9420/48/10-0 від 21.05.2008року.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, які  передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України, зокрема право заявляти відводи.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 02.09.2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 08.09.2008року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал” доДержавної податкової інспекції у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові №0000831531/0/12321 від 08.07.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 21.07.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні 05.08.2008р. Ухвалою суду від 05.08.2008 року судом закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 02.09.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, зазначив, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №0000831531/0/12321 від 08.07.2008р. винесено неправомірно,просить позов задоволити.

Позивач по справі зазначив, що відповідачем, ДПІ у м. Львові, проведено перевірку дотримання вимог Львівським міським комунальним підприємством „Львівводоканал” п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” за період 9 місяців 2007 року, про що складено Акт № 23/15-3 від 04.07.2008 року.

Відповідно до вказаного Акту ДПІ у м.Львові08.07.2008 рокувинесено податкове повідомлення-рішення №0000831531/0/12321, в якому встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону України за затримку на 191 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 511939,98 грн. ЛМКП „Львівводоканал” зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50% у сумі 255969,99 грн.

Відповідач, ДПІ у м. Львові, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав, викладених в Акті перевірки №23/15-3 від 04.07.2008 року, запереченні на позовну заяву №13895/10-010 від 04.08.2008 року.

Представником відповідача зазначено, що внаслідок порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону України за затримку на 191 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 511939,98 грн. ЛМКП „Львівводоканал” зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 50% у сумі 255969,99 грн.

Розглянувши матеріали і документи, подані особами, які беруть участь у справі, заслухавши пояснення, на яких ґрунтуються пояснення і заперечення, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши сукупно докази, які мають значення для справи, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

ДПІ у м. Львові проведено перевірку дотримання вимог ЛМКП „Львівводоканал” п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” за період 9 місяців 2007 року, про що складено Акт № 23/15-3 від 04.07.2008 року.

На підставі вищенаведеного Акту винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові №0000831531/0/12321 від 08.07.2008р., яким за затримку на 191 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 511939,98 грн. ЛМКП „Львівводоканал” зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50% у сумі 255969,99 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Відповідно до вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., дотримання вимог якого перевірялось відповідачем, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, винесено на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., відповідно до якого, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженоїсуми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається зі ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.:

- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2.);

- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3.);

- пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (п.1.4.).

Визначення принципів побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників встановлені Законом України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р.

Як вбачається зі ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р., встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам, здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування; ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Крім цього, ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р. визначає вичерпний перелік винятків, коли ставки, механізм справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування встановлюються не законами України про оподаткування, а саме:  особливі види мита, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, спеціальний збір до фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

      Як вбачається зі ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р.в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

      Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р. Збір за спеціальне використання водних ресурсів не встановлений вказаною статтею.             

      Вичерпний перелікмісцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено ст.15 вказаного Закону. Збір за спеціальне використання водних ресурсів не встановлений вказаною статтею.

      Як вбачається зі ст.17 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991р., - сплата податків  і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.o:p>/o:p> Правила, порядок  обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту встановлено наказом Міністерства Фінансів України, Державної податкової Адміністрації України, Міністерства економіки України(до2000р.), Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України „Про затвердження  Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” № 231/539/118/219 від 01.10.1999 року; постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” № 1494 вiд 16.08.1999року. Правильність нарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року підтверджується дослідженою судом обліковою карткою платника, відповідачем не заперечується.    

Факт повної сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року підтверджується дослідженими судом платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів, актом № 23/15-3 від 04.07.2008 року, розрахунками штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов’язання та не заперечується відповідачем.

Крім того, збір за спеціальне водокористування передбачено ст. 30 Водного кодексу України. Правила, порядок  обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту встановлено наказом Міністерства Фінансів України, Державної податкової Адміністрації України, Міністерства економіки України(до2000р.), Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України „Про затвердження  Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” № 231/539/118/219 від 01.10.1999 року; постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” № 1494 вiд 16.08.1999року.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів не входить у  вичерпний перелік нізагальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлений ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р., німісцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлений ст.15 вказаного Закону України.

Вимоги ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р. не тільки містять пряму заборону встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг, ставок, механізмів справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільг щодо оподаткування не законами про оподаткування, але й встановлюють вичерпний перелік винятків, коли ставки, механізми справляння податків і зборів і пільги щодо оподаткування встановлюються не законами України.

      Відповідно до вимог ст.17 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991р., - сплата податків  і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. o:p>/o:p>

Окрім цього, відповідно до вимог п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р., - у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи, що збір за спеціальне використання водних ресурсів не входить у  вичерпний перелік нізагальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлений ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-XIIвід 25.06.1991р., німісцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлений ст.15 вказаного Закону України, а також те, що порядок та строки сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів, не визначені ні Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., відповідно відсутні правові підстави вважати збір за спеціальне використання водних ресурсів податковим зобов’язанням в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Вп.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000р., з посиланням на який винесено спірне податкове повідомлення-рішення, зазначається, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки збір за спеціальне використання водних ресурсів не є податковим зобов’язанням в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., відповідно відсутній факт затримки  більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, що спростовує доводи відповідача про затримку на 191 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 511939,98 грн.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 7 КАС України,- законність є одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у м.Львові не вправі застосовувати приписи Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. для нарахування штрафу за несвоєчасну сплату відрахування зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, оскільки таке відрахування  не є податковим зобов’язанням, відповідно погашена сума не є податковим боргом.

Таким чином, суд не вбачає в діях позивача порушення норм чинного законодавства, а тому штрафні санкції застосовано податковим органом на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. неправомірно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх у сукупності і прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підставними, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, за згодою сторін, покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 1, 17 Закону України „Про систему оподаткування”, ст.ст.7, 9, 71, 122-124, 127, 130, 135, 143, 151-154, 157,160-163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №0000831531/0/12321 від 08.07.2008р. скасувати.

3. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства  «Львівводоканал» (м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р 26004620013670 в ОД АКБ «Укрсоцбанк» м. Львова, МФО 325019, код ЄДРПОУ 03348471) в дохід державного бюджету 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою I “Апеляційне провадження” Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Суддя                                                                В.Г.Тертичний