Постанова № 4043386, 13.10.2008, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1297/08

 13жовтня 2008 року                           

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                            Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання                  Керницької І.В.

з участю представників:

від позивача –Чабан О.С. (довір. № 65/10 від 19.05.08 року)

від відповідача - не з‘явився

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратта»” про стягнення податкового боргу в розмірі 326688,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратта»” про стягнення податкового боргу в розмірі 326688,49 грн. В позовній заяві позивач просить прийняти постанову про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 326688,49 грн.

Ухвалою суду від 08.08.08 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 02.09.08 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні  представник позивача позов підтримав повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Франківському районі м. Львова направила відповідачу першу та другу податкові вимоги, а відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості. Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 вказаного Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідачявки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, пояснення по суті позову суду не подав, позовних вимог по суті не оспорив, хоча був належно повідомлений про дату, час та місце судових засідань(повідомлення про вручення ухвал наявні в матеріалах справи).

В судовому засіданні 13.10.08 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанову в цілому складено та підписано 17.10.2008 року.

Суд розглядає справу в порядку ст.71 КАС України  на основі наявних доказів.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (довідки, запити, виклики, акти, службові записки, накази, направлення, пояснення, розписки, повідомлення, вимоги, рішення, протокол, докази вручення подання та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оратта» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 13.12.05 року і присвоєно код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 23890568.

ТзОВ «Оратта» має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 326688,49 грн.

За результатами проведеної ДПІ у Франківському районі м. Львова планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Бізон Арт Капітель» за період з 01.04.2002 р. по 01.07.02 р. 07.10.2003 р. складено акт за № 185/23-239/23890568, яким встановлено порушення п.п. 4.6.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заниження податку на прибуток в розмірі 103571 грн.; п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - заниження податку на додану вартість в розмірі 62094 грн.; перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 5796 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 09.10.2003 року податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 16815/10/23-2/23890568 про визначення ДП «Бізон Арт Капітель» податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 195738 грн., де 103571 грн. – основний платіж, 92167 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

№ 16816/10/23-6/23890568, яким ДП «Бізон Арт Капітель» визначено суму податкового зобов’язання за платежем: штрафна (фінансова) санкція за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 11592 грн.;

№ 16814/10/23-2/23890568 про визначення ДП «Бізон Арт Капітель» суми податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 93141 грн., де 62094 грн. – основний платіж та 31047 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оратта» є правонаступником дочірнього підприємства «Бізон Арт Капітель»,що встановлено господарським судом Львівської області у справі № 5/631-19/111 А. (Постанова господарського суду Львівської області від 29.08.06 року у справі № 6/631-19/111 А долучена до матеріалів справи).

Відповідачем – ТзОВ «Оратта» оскаржено вказані податкові повідомлення рішення №№ 16815/10/23-2/23890568, 16816/10/23-6/23890568, 16814/10/23-2/23890568 в судовому порядку і Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року у справі № 5/631-19/11 А, яка вступила в законну силу відмовлено в позові ТзОВ «Оратта» до ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №№ 16815/10/23-2/23890568, 16816/10/23-6/23890568, 16814/10/23-2/23890568.

Оскільки відповідачем у встановлений термін не сплачено податкові зобов’язання, згідно п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язан платників податків перед бюджетами та державними ціловими фондам» ДПІ у Франківському районі м. Львова було виставлено податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/17 від 12.06.08 року;

- другу податкову вимогу № 2/152 від 18.02.08 року

Крім того, за наслідками виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 року по 31.12.07 року складено акт № 2037/23-2/23890568 від 10.06.08 року, яким встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 14375,00 грн., в тому числі за ІV  квартал 2005 року на 12083,33 грн., за ІІ квартал 2006 року на 2291,67 грн., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»  за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 року, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11500 грн., ч. 5 ст. 14, ч. 1 ст. 7 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю», внаслідок чого занижено земельний податок на суму 5235,02 грн., п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: не подано до податкового органу «Податковий розрахунок земельного податку» за період 2006-2007 р.р.

На підставі вказаного акту перевірки 17.06.08 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 14276/10/23-219 про визначення ТзОВ «Оратта» податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 21562,50 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 14375,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 7187,50 грн.

№ 14275/10/23-219  про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 11500,00 грн. за основним платежем та 5750,00 грн. за штрафними санкціями;

№ 14273/10/23-219 про визначення податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 340,00 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі даних, викладених в Акті № 2037/23-2/23890568 від 10.06.08 р. «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.12.07 року. В пункті 3.1.2 Акту перевірки вказано, що відповідачем безпідставно завищено валові витрати на суму 57500,00 грн. В пункті 3.1.5 Акту зазначено про заниження податку на додану вартість за період з 01.01.05 року по 31.12.07 року на загальну  суму 11500,00 грн. В п. 3.1.8 Акту вказано про те, що позивачем не подано до податкових органів «Податкового розрахунку земельного податку» за період – 2006-2007 р.р.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року у справі № 5/631-19/11 А, яка вступила в законну силу відмовлено в позові ТзОВ «Оратта» до ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №№ 16815/10/23-2/23890568, 16816/10/23-6/23890568, 16814/10/23-2/23890568.

Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями №№ 16815/10/23-2/23890568, 16816/10/23-6/23890568, 16814/10/23-2/23890568 визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 195738,00 грн., за платежем штрафна санкція 11592 грн., з податку на додану вартість в розмірі 93141 грн. Загальна сума, яка підлягає до стягнення і визначена податковими повідомленнями №№ 16815/10/23-2/23890568, 16816/10/23-6/23890568, 16814/10/23-2/23890568 становить 300471 грн.

Також податковим органом на підставі даних, викладених в Акті перевірки № 2037/23-2/23890568 від 10.06.08 року винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 14276/10/23-219 про визначення ТзОВ «Оратта» податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 21562,50 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 14375,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 7187,50 грн.

№ 14275/10/23-219  про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 11500,00 грн. за основним платежем та 5750,00 грн. за штрафними санкціями;

№ 14273/10/23-219 про визначення податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 340,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем віднесено до складу валових витрат вартість консультаційно-інформаційних, юридичних послуг, отриманих від ТОВ «Будпостачоб’єкт” на суму 48333,33 грн. та від ТОВ «Профліга» на суму 9166,67 грн. Для підтвердження витрат, віднесених підприємством до валових та їх зв’язку з господарською діяльністю підприємства надано акти виконаних робіт, послуг: б/№ від 18.10.05 року складений ТОВ «Будпостачоб’єкт” на суму 16000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2666,67 грн., б/№ від 21.11.05 року складений ТОВ «Будпостачоб’єкт” на суму 42000,00 грн., в тому числі ПДВ – 7000 грн., б/№ від 30.06.06 року складений ТОВ «Профліга» на суму 11000,00 грн., в тому числі ПДВ – 1833,33 грн.

Інших документів, які підтверджують вартість послуг, отриманих від ТОВ «Будпостачоб’єкт”, первинних документів, що підтверджують віднесення на витрати саме цих послуг і саме на такі суми, що вказані в актах виконаних робіт відповідачем не надано.

З вищенаведених фактів та норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв’язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і не є підставою для збільшення валових доходів підприємства.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт і послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені  відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення  таких документів. Якщо платник податків поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати ( з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Що стосується визначеного податковим повідомленням-рішенням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року - «Податковий кредит  звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),… та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку… протягом такого звітного періоду у зв’язку з:       

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку».

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону – «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат вартості консультаційно-інформаційних, юридичних послуг, отриманих від ТОВ «Будпостачоб’єкт” та від ТОВ «Профліга», відповідачем в грудні 2005 року та в червні 2006 року віднесено до складу податкового кредиту (на підставі податкових накладних: № 1121000017 від 21.11.2005 року на суму 35000,00 грн., ПДВ – 7000,00 грн.; № 1127000003 від 28.11.2005 року на суму 13333,33 грн., ПДВ – 2666,67 грн.; № 6300000091 від 30.06.06 року на суму 9166,67 грн., ПДВ – 1833,33 грн.) податок на додану вартість в сумі 11500,00 грн. сплачений в рахунок придбання послуг, які не призначаються для їх  використання в господарській діяльності платника.

За неподання до податкового органу «Податкового розрахунку земельного податку» за періоди 2006-2007 р.р. в порушення вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим органом нараховано податкове зобов’язання в розмірі 340 грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратта» підлягає до стягнення сума в розмірі 326688,49 грн., а саме:

Податок на прибуток  в розмірі 217289,40 грн., з них 117934,90 грн.– основний платіж та 99354,50 грн. – штрафні санкції;

Податок на додану вартість в розмірі 97807,09 грн., з них 54139,74 грн. – основний платіж та 42261,81 грн. – штрафні санкції;

Штрафні санкції за порушення норм з регулюваня обігу готівки в сумі 11592,00 грн.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв  будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.2.1 статті 5 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачене платником податків у строки визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов’язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), контролюючий орган – державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов’язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов’язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов’язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Всупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкового зобов’язання.

На даний час суми податків та штрафних санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у термін).

Вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.

Так як боржником не вживається заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг підлягає стягненню в примусовому порядку.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –                                                                   

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оратта» (79012, м. Львів, вул.. Здоров’я, 14, р/р26002143112980, Ф-Я «ЛРУ» Банку «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», МФО 325923 № 26006064050601. Ф-Я АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» м. Львів, МФО 325774) в дохід державного бюджету 326 688,49 грн.

3. Копії Постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                    Тертичний В.Г.