Постанова № 4043307, 19.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.09Справа №2а-607/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М.;

при секретарі - Нікішенко Г.О.,

з участю:

представника позивача –Турчина Д.С.

представника відповідача –Лінік О.В.

представника третьої особи –Летючої Д.Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовомдержавного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя,третя особа – Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» (далі по тексту ДП ЦКБ «Чорноморець») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя (далі по тексту ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя), уточнивши вимогу, просить визнати податкове повідомлення-рішення №0000242310/0 від 22.04.2009 року про донарахування податкового зобов’язання з податку землю у розмірі 53897,99 грн. незаконним, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач, донараховуючи податкове зобов’язання, не врахував вимог Земельного кодексу України та Закону України „Про плату за землю” та прийняв податкове повідомлення-рішення необґрунтовано та незаконно.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що у відповідача відсутні підстави для донарахування податку на землю, так як правоустановчі документи на земельну ділянку у позивача відсутні, також відсутні правові підстави для визначення земельної оцінки ділянки. Вказував, що позивач вправі уточнити та доплатити неправильно нарахований податок протягом двох років.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував у задоволенні позову. Пояснив, що ДП ЦКБ «Чорноморець» як правонаступник ДП «ЧНДІТС» фактично користується земельною ділянкою з моменту припинення ДП «ЧНДІТС» і постановки на баланс майна ДП «ЧНДІТС», є платником земельного податку і зобов’язаний нараховувати і сплачувати його до відповідного державного бюджету. У зв’язку з цим, податкове рішення від 22.04.2009 року вважає законним та прийнятим у відповідності з законом. Вказував на те, що позивач надав до податкової інспекції розрахунок земельного податку, що свідчить про визнання його користувачем земельної ділянки та платником податку на землю.

Представник третьої особи пояснила суду, що позивач фактично користується земельною ділянкою, стосовно якої донараховано податок на землю; позивач є правонаступником ДП „ЧНДІТС” і до нього перейшли всі права та обов’язки припиненого підприємства, а отримання державного акту, який би засвідчував право користування земельною ділянкою відповідає інтересам самого позивача. Звертала увагу суду на ту обставину, що позивач подавав до податкового органу розрахунок земельного податку, та сплачує податок, підтверджуючи тим самим правомірність свого статусу землекористувача. В задоволенні позову просила відмовити.

Суд вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши докази по справі, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в ході планової виїзної документальної перевірки співробітниками ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя з питань дотримання ДП ЦКБ «Чорноморець» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р., зокрема, було виявлено порушення вимог ст.ст.2,5,ч.1 ст.7,14,17 ЗУ „Про плату за землю”, що виразилося в необґрунтованому ненарахуванні та несплаті податку на землю за період з 01.07.07 по 31.12.07 р. по земельній ділянці за адресою: м. Севастополь, вул. Старосеверна набережна, 11/Якорна,15; заниження нарахованого податку на землю за 9 місяців 2008 року; не здачі розрахунку по земельному податку за 2007 р. та несвоєчасна здача розрахунку по податку на землю за 2009 р. За наслідками перевірки складено акт перевірки за №41/232/14308457/10/1990 від 08.04.2009 р.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2009 року за №0000242310/0, відповідно до якого відповідачем визначена сума податкового зобов’язання на суму 53897,99 грн, із яких за основним платежем 35705,32 грн. та за фінансовими санкціями сума 18192,67 грн.

Встановлено, що наказом Міністерства промислової політики України №370 від 06.10.2005 року припинено ДП „ЧНДІТС” шляхом приєднання його до ДП ЦКБ „Чорноморець”, та вважати останнього правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов’язків ДП „ЧНДІТС”. В результаті реорганізації, на баланс ДП ЦКБ «Чорноморець» було передано майно ДП «ЧНДІТС», здійснена процедура приєднання валових активів ДП «ЧНДІТС» до активів ДП «ЦКБ «Чорноморець». За цим же наказом Міністерства промислової політики України та з моменту виключення ДП «ЧНДІТС» з державного реєстру юридичних осіб України до правонаступника – ДП ЦКБ «Чорноморець» переходять всі права і обов’язки ДП «ЧНДІТС», а також наказано врегулювати у встановленому законодавством прядку право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м.Севастополь, вул.. Старосеверна набережна,11 / Якорная, 15.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон) та ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної платні, визначених залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до визначення, наведеного у ст. 5 Закону, об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до положень ст. 13 ЗУ „Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з визначенням, закріпленим в ст. 193 ЗК України, державний земельний кадастр-це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Пунктом 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.1993 р. № 15 визначено, що державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, право користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Статтею 125 ЗК України визначено, зокрема, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 ЗК України визначено, зокрема, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.15 ЗУ „Про плату за землю”, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З аналізу зазначених норм вбачається, що земельний податок сплачується власниками або землекористувачами земельних ділянок, які отримали земельну ділянку у власність або у користування, що підтверджується відповідними державними актами, та при умові внесення відповідних даних до земельного кадастру, які є підставою для обчислення плати за землю.

Судом достовірно встановлено, що у позивача на час проведення перевірки відсутній документ, який посвідчує право користування земельною ділянкою по вул. Старосеверна набережна,11 / Якорная, 15 в м.Севастополі, також відсутні відомості стосовно реєстрації за платником цього податку земельної ділянки в земельному кадастрі та оцінки земельної ділянки.

Суд приймає до уваги доводи представника позивача стосовно відсутності вини позивача у переоформленні земельної ділянки на своє ім’я, оскільки судом встановлено, що після підписання передаточного балансу ДП ЦКБ „Чорноморець” приступило до оформлення правоустановчих документів на дану земельну ділянку, однак в ході оформлення необхідної документації Головне управління земельних ресурсів у м.Севастополі, за наслідками державної експертизи технічної документації, дало негативний висновок, внаслідок чого позивачеві довелося захищати свої права у судовому порядку. Судовим рішенням господарського суду м.Севастополя від 12.06.08 р. дії Головного управління земельних ресурсів у м.Севастополі визнані такими, що порушують права ДП ЦКБ „Чорноморець” та зобов’язано надати позитивний висновок державної експертизи технічної документації по землеустрою та встановленню меж земельної ділянки в натурі в порядку інвентаризації земель при здійсненні землеустрою та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, призначену для обслуговування будівель та споруд позивача. Рішення набрало законної сили. На час вирішення даного спору судове рішення господарського суду не виконане, доказів іншого судом не добуто.

Посилання представників відповідача та третьої особи на ті обставини, що позивач фактично користується земельною ділянкою по вул. Старосеверна набережна,11 / Якорная, 15 в м.Севастополі, як правонаступник прийняв на себе всі права та обов’язки припиненого ДП „ЧНДІТС” та самостійним поданням розрахунку земельного податку, суд не може покласти в основу рішення, оскільки ці обставини не є підставою для нарахування податку на землю, оскільки це суперечить вимогам ст. ст.13,15 ЗУ „Про плату за землю” та ст.125,126 ЗК України.

Посилання представників відповідача та третьої особи на те, що позивач здає в оренду корпус споруди, розташованої на спірній земельній ділянці, правового значення для даного спору не мають.

Крім того, на думку суду, відповідач не позбавлені можливості щодо перегляду неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику після отримання позивачем право установчих документів та відомостей із земельного кадастру.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з вимог ч.2 ст. 71 КАС України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід визнати, що земельна ділянка у користування позивача не відведена, документ, посвідчуючий право користування земельною ділянкою, відсутній, що не спростовано відповідачем, відповідні дані земельного кадастру, які є підставою для обчислення плати за землю відсутні також, а тому суд вважає, що до нараховуючи податок на землю та приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач не урахував принципи адміністративної процедури, визначеної, зокрема, ч.3.ст 2 КАС України, в зв’язку з чим воно не може бути визнане законним.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Повний текст постанови виготовлений 25.06.2009 року.

На підставі ст. ст. 2,5,13,15 Закону України „Про плату за землю”, ст. ст. 116,125,126,193,194,206 Земельного кодексу України, Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.1993 р. № 15, керуючись ст.ст.2, 8, 9,10,11,17,71,86,158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати податкове повідомлення - рішення №0000242310/0 від 22.04.2009 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на землю у сумі 53897,99 грн. - незаконним.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                      Т.М. Дудкіна