Постанова № 4043077, 19.06.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-33142/08

категорія 75

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капустинського М.М. ,

при секретарі - Заріцькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі

до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Топорівське"

про стягнення 106946,80 грн.,-

встановив:

У грудні 2008 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду, в якому зазначає, що СВАТ «Топорівське» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування в управлінні пенсійного фонду України в Ружинському районі. Проте, згідно розрахунків зобов»язання зі сплати збору на обов»язкове державне пенсійне страхування і суми заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, станом на 10.12.2008 року виник борг у сумі 106946, 80 грн., а саме: 105256,41 грн. як суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2005 року по 31.10.2008 року; 1676,67 грн. забогованості зі збору на обов»язкове державне пенсійне страхування станом на 31.10.2008 року та 13,72 грн. заборгованості по пені. Борг до цього часу не сплачений. Позивач вважає, що несплата боргу завдає значної шкоди інтересам держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі та його слід стягнути в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав уточнення до позовної заяви. Просив стягнути з відповідача з заявленої суми – 83673,21 грн., як заборгованості яка виникла станом на 10.12.2008 року, тобто в межах строку позовної давності та яка складається: з 81982,82 грн.- суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2005 року по 31.10.2008 року; 1676,67 грн. заборгованості зі збору на обов»язкове державне пенсійне страхування станом на 31.10.2008 року та 13,72 грн. заборгованості по пені. Поновити строк позовної давності на стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 23273,59 грн., яка виникла за період з січня 2005 року по листопад 2005 року. Поновити з тих підстав, що зазначена сума 21.03.2007 року заявлялась до стягнення до Господарського суду Житомирської області (справа №30/340). 09.08.2007 року судом вимогу залишено без розгляду. Зазначені обставини позивач вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив та пояснив, що вимога УПФУ визначена з 2003 по 2008 роки, включно, а не за останній 2008 рік. Тому вимоги виходять за межі строку позовної давності передбаченої ст.99 КАС України і задоволенню не підлягають. Крім того, 23.12.1998 року Господарським судом Житомирської області порушено справу про банкрутство СВАТ „Топорівське”. Справа розглядається по даний час і у зв”язку з мараторіем на задоволення вимог кредиторів нарахування штрафних санкцій безпідставне. До того ж, підприємство з 2003 року не працює, наймані працівники відсутні.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прдійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод і інтересів особи цим Кодексмо та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» №1058-1У від 09.07.2003 року погашення заборгованості зі сплати збору на обов»язкове державне пенсмійне страхування, що виникло до 01.01.2004 року і не погашена в установленому порядку, здійснюється відповідно до ст.106 цього Закону.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, строк позовної давності, щодо стягнення із Відповідача збору на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків та заборгованості по пені, згідно позовної заяви УПФУ в Ружинському районі – не застосовується.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч.3 ст.18 і ч. 6 ст. 20, п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов»язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов»язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески є цільовим загальнообов»язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) кошів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі у безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (Список № 2).

Із розрахунків сум заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” вбачається, що заборгованість СВАТ «Топорівське» за січень 2005 року – жовтень 2008 року становить 105256, 41 грн.. Вказані витрати у разі їх несплати можуть бути стягнуті лише у судовому порядку, При цьому застосовується 3-х річний строк позовної давності /1095 діб/, що відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, термін позовної давності щодо стягнення з Відповідача витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 23273,59 грн. за період з 01.01.2005 року по 330.11.2005 року збіг, в зв»язку з тим, що позовна заява по даній справі подана до суду 18.12.2008 року. Даний строк поновлено бути не може так як суд вважає, що наведені позивачем підстави пропуска строку не є поважними. Різниця в сумі – 81982,82 грн. і підлягатиме стягненню, як сума витрат на виплату та доставу пенсій за період з 01.12.2005 року по 31.10.2008 року.

Із розрахунків зобов»язання зі сплати збору на обов»язкове державне пенсійне страхування вбачається, що заборгованість СВАТ «Топорівське» за квітень 2003 року – лютий 2004 року становить 1690, 39 грн., з яких: 1676, 67 грн. – борг по збору, 13, 72 грн. – пеня.

Всього заборгованість СВАТ «Топорівське» станом на 16.12.2008 року становить 83673,21 грн..

Враховуючи викладене, Житомирський окружний адміністративний суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню у сумі 83673,21 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб»єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 року № 400 / 97 – ВР, Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 року № 1058 – IV, керуючись ст. ст. 94, 158 – 163, 167, 254 КАС України, п. 6 Розділу 7 «Прикінцевих і перехідних положень» КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Топорівське» (с. Топори, Ружинський район, Житомирська область, р/р 2600736676 у Ружинському відділенні «Райффайзен банк Аваль», МФО 311528, код 00385750) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області (вул. Леніна, 36, смт. Ружин, Житомирська область, р/р 25609312640 в Житомирському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 311647, код 20405124) 83673,21 грн. заборгованості, з якої: 1676,67 грн. заборгованості зі збору на обов»язкове державне пенсійне страхування; 13,72 грн. – заборгованості по пені та 81982,82 грн., як суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В іншій частині позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                М.М. Капустинський