Постанова № 4043045, 11.02.2009, Волинський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-290/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2009 р. м. Луцьк

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Тиновському Д.В.,

за участю представника позивача Кримусь О.В.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саюр» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00211717/0 від 19.11.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саюр» (далі ТзОВ «Саюр») звернулось з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Ковельська МДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00211717/0 від 19.11.2008 року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що на підставі акту про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Саюр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року №1242/23-20819825 від 07.11.2008 року, яким були встановлені порушення позивачем п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.п.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV (далі Закон №889-IV), відповідачем було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобовязання ТзОВ «Саюр» 57531 грн., в тому числі: за основним платежем 19177 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38354 грн. Непогоджуючись з вказаним рішенням, позивач посилається на те, що ТзОВ «Саюр» не виступало податковим агентом при нарахуванні оподаткованого доходу на користь підприємця ОСОБА_1 за надані ним експедиційні послуги та на користь адвоката ОСОБА_2 на надані нею правові послуги, оскільки підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку та згідно чинного законодавства України звільнений від сплати податку з доходів фізичних осіб. Крім того, вважає, що штрафні (фінансові) санкції були безпідставно застосовані відповідачем згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ), відповідно до якого штрафні санкції за цією нормою закону накладаються за умови здійснення платником податків грошових виплат без попереднього нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою виплати, та мотивує тим, що ніякі грошові виплати по угодах між підприємцем та адвокатом не проводились, нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб не є обовязковою передумовою виплати доходу.

В судовому засіданні представник позивача Кримусь О.В. уточнила позовні вимоги, просила скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині визначення ТзОВ «Саюр» суми податкового зобовязання, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб за надані підприємцем ОСОБА_1 експедиційні послуги, а також в частині визначення всієї суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник відповідача Виш А.А. в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та пояснила, що згідно свідоцтва про сплату єдиного податку підприємцем ОСОБА_1 такий вид діяльності, як експедиційні послуги, не зазначений, а тому позивач при виплаті доходу вказаному підприємцю виступав як податковий агент та повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб. Вважає, що сам факт невиплати грошових сум підприємцю ОСОБА_1 не звільняє від сплати податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені законом. Крім того, зазначила, що штрафні санкції Ковельською МДПІ були застосовані правомірно, у відповідності до чинного законодавства України, тому просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ТзОВ «Саюр» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Ковельської міської ради 27.05.2008 року, що підтверджується довідкою АБ №046527/94 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Як вбачається з акту про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Саюр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року №1242/23-20819825 від 07.11.2008 року, Ковельською МДПІ встановлені порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 та п.п.«а» п.19.2 ст.19 Закону №889-IV, а саме: податковим агентом ТзОВ «Саюр» при виплаті оподатковуваного доходу на користь платників податку за виконані роботи не був утриманий та перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 19177 грн.

На підставі даного акту Ковельською МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.11.2008 року №00211717/0, яким визначено суму податкового зобовязання ТзОВ «Саюр» 57531 грн., в тому числі: за основним платежем 19177 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38354 грн.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону №889-IV загальний оподатковуваний дохід це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (оподатковуваний дохід).

Згідно із п.п.1.15 ст.1 Закону №889-IV податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

У відповідності до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із поданим Ковельською МДПІ розрахунком донарахованих сум податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій відповідачем визначено ТзОВ «Саюр» суму податкового зобовязання за отриманий підприємцем ОСОБА_1 дохід в податкові періоди з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року та з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2007 року між ТзОВ «Саюр» та підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір на транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень-вересень 2007 року та квітень-червень 2008 року ТзОВ «Саюр» нарахувало відповідну грошову суму за виконані підриємцем ОСОБА_1 експедиційні послуги.

Із доданих до матеріалів справи свідоцтв про сплату єдиного податку, виданих субєкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 14.09.2007 року та НОМЕР_2 від 17.03.2008 року вбачається, що в періоди здійснення останнім підприємницької діяльності, за які Ковельською МДПІ донараховано суму податку з доходів фізичних осіб за надані ним ТзОВ «Саюр» експедиційні послуги, такий вид діяльності, як експедиційні послуги у вказаних свідоцтвах, не зазначено, тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно донараховано податковому агенту ТзОВ «Саюр» суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, в звязку з чим в задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобовязання за основним платежем слід відмовити.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що підприємець ОСОБА_1 сплачує максимальну ставку єдиного податку, в звязку з чим звільняється від сплати податку з доходів фізичних осіб, оскільки доходи від здійснення останнім такого виду діяльності, який не вказаний в свідоцтві про сплату єдиного податку, повинні оподатковуватись за загальними правилами оподаткування. Крім того, позивачем не надано доказів того, що за період з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року ОСОБА_1 взагалі був платником єдиного податку, натомість у 2008 році такий вид діяльності ОСОБА_1, як організація перевезення вантажів, доповнено лише з 1 жовтня 2008 року.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем неправомірно донараховано ТзОВ «Саюр» суму податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями 38354 грн.

Як вбачається з оспорюваного податкового повідомлення-рішення, Ковельська МДПІ самостійно визначила суму податкового зобовязання ТзОВ «Саюр» відповідно до п.п.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ, однак штрафні (фінансові) санкції відповідачем були нараховані відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 вказаного Закону, згідно з яким у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Ковельською МДПІ безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції до ТзОВ «Саюр» згідно із п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ, оскільки законом за виявлене порушення передбачено при самостійному донарахуванні контролюючим органом суми податкового зобовязання на підставі п.п.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі саме п.п.17.1.3 п.17.1 ст.1 Закону №2181-ІІІ, а не п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 цього Закону, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині визначення ТзОВ «Саюр» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38354 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції №00211717/0 від 19.11.2008 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саюр» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38354 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі з 16.02.2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Н.Б.Плахтій