Ухвала суду № 40426378, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Київ К/800/53062/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року

у справі № 826/7997/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року, позов задоволено повністю. Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №2046 від 07.07.2011 року щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ», за результатами якої складено акт від 14.07.2011 року №3750/23-621/34185403 про проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту і відображення їх показників в деклараціях з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Етрен» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційних баз органів державної податкової служби акт від 14.07.2011 року №3750/23-621/34185403 про проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту і відображення їх показників в деклараціях з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Етрен» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом начальника ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 07.07.2011 року №2046 призначено проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс ТМ» з питань правомірності формування сум податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

На виконання вказаного наказу податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту і відображення їх показників в деклараціях з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Етрен» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за наслідками якої відповідачем складено акт від 14.07.2011 року №3750/23-621-34185403, яким встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні товарів (робіт, послуг) та їх подальшої реалізації, з контрагентами позивача.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено обставини, за наявності хоча б однієї з яких, здійснюється документальна позапланова перевірка.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості правової підстави для призначення спірної документальної невиїзної перевірки позивача відповідачем у спірному наказі зазначено статтю 79 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено те, що обставини для проведення документальної невиїзної перевірки, визначені статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, в наказі про проведення перевірки не вказані, оскільки зазначена відповідачем норма Податкового кодексу України не визначена законодавцем як підстава для прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, доказів надсилання чи вручення позивачу під розписку копії наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 07.07.2011 року №2046 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, яке відповідно до наявних у матеріалах справи датовано 07.07.2011 року за №14277/10/23-611, відповідачем не надано.

Таким чином, недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дає підстави для висновків про необґрунтованість прийняття податковим органом наказу, на підставі якого її було проведено, та наявності підстав для його скасування, а також визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню такої перевірки.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційних баз органів державної податкової служби акт про проведення невиїзної документальної перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Положеннями наведених норм передбачено, що система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що прийняття податкового повідомлення-рішення відносно позивача судами не встановлено, а відповідачем в недодержання ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин внесення даних відповідного акту до інформаційних баз органів державної податкової служби, колегія суддів вважає, що дана позовна вимога судами задоволена правомірно.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі № 826/7997/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

М.В.Сірош