Ухвала суду № 40426371, 08.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2014 р. м. Київ К/800/14134/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Бухтіярової І.О. Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової службина постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012у справі № 2а/0470/5132/11за позовомВідкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровськупровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000198812 від 15.04.2011.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 30.03.2011 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 30.03.2011 № 556/08-02/2-05393122.;

- перевіркою встановлено порушення позивачем абз. б) пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення ПДВ за грудень 2010 року, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, на суму 1 625 849 грн.;

- на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000198812 від 15.04.2011, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 625 849 грн.

Відповідач обґрунтовує порушення позивачем приписів податкового законодавства, встановлені актом перевірки № 556/08-02/2-05393122 від 30.03.2011, тим, що за висновками акта позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року № 2912/08-02/2-05393122 від 19.11.2010 позивач, в порушення пп.5.12.5 наказу ДПАУ від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання», не відобразив результати попередніх перевірок, оформлених актами № 406/08-02/2-05393122 від 13.03.2010, № 1319/08-02/2-05393122 від 11.06.2010 та № 1889/08-02-05393122 від 20.08.2010, що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 на суму 1 625 849 грн. Так, за рахунок невідображення результатів виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року (акт від 19.11.2010 № 2912/08-02/2-05393122) у поточній декларації платник податку завищив від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1 625 849 грн.

Розглядаючи спір по суті та задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій не погодилися з висновком відповідача щодо встановленого порушення платником податку приписів податкового законодавства, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

За змістом пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, відповідно до пп.7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно абз. «б» пп.7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до пп.5.2.4. п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму податкового зобов'язання, таке податкове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення про суті спору, яке набрало законної сили.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки № 406/08-02/2-05393122 від 13.03.2010 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000208812/0 від 29.03.2010 та № 0000208812/1 від 26.04.2010. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в судовому порядку, однак, прийняті рішення суду не набрали законної сили.

Податкові повідомлення-рішення № 0000568812/0 від 18.06.2010, № 0000568812/1 від 08.07.2010, № 0000568812/2 від 23.09.2010 прийняті відповідачем на підставі акту перевірки від 11.06.2010 № 1319/08-02/2-05393122 оскаржені позивачем в судовому порядку. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 зупинено провадження по справі.

Колегія суддів не вбачає, що положення Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюють обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого податкового зобов'язання у податковій звітності.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередньої інстанції, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку до моменту її узгодження при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько