Рішення № 40425005, 09.09.2014, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2310/825/2012

Номер провадження 8/699/2/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участі:

секретарів судових засідань Сміян А.В., Коркішко Ю.Ю.,

представника позивача - Золотаря О.С.,

представника відповідача - ОСОБА_4,

представника органу опіки і піклування Корсунь-Шевченківської міської ради Задніпряної Т.В.,

представника служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської РДА Потороки І.І.,

3-х осіб, на стороні відповідачки, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 та ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_9 про перегляд рішення судів по нововиявлених обставинах по цивільній справі та справу по суті за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_9, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_7, органу опіки та піклування Корсунь - Шевченківської міської ради, служби у справах дітей Корсунь-Шевченківської РДА, сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь - Шевченківського РВ УМВС України в Черкаської області про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2014 р. до Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області поступила заява від ОСОБА_9, в якій заявник просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 10 квітня 2012 року та апеляційного суду Черкаської області від 18 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_9, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_7, органу опіки та піклування Корсунь - Шевченківського міської ради, служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської РДА, сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь - Шевченківського РВ УМВС України в Черкаської області про звернення стягнення на предмет іпотеки,- за нововиявленими обставинами, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних ви мог.

Дана заява ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08.07.2014 р. була направлена до Корсунь-Шевченківського райсуду для розгляду по суті.

Свою заяву ОСОБА_9 мотивує тим, що вказаним рішенням суду, в зв»язку з непогашенням боргу по кредитному договору, оскаржуваними рішеннями судів передано позивачу під реалізацію єдине житло її сім»ї, будинок АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду щодо звернення стягнення предмету іпотеки-вказаного будинку, залишено в силі. Рішення суду не виконано.

В зв»язку з тим, що 07 червня 2014 року вступив в силу Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» норми якого у ч.1 ст.1 забороняють примусово стягувати (відчужене без згоди власника) нерухоме

житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст.4 Закону України « Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника; що у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; що загальна площа такого нерухомого житлового майна, якщо це будинок, не перевищує 140 кв. метрів, а тому це є новоявленою обставиною, з урахуванням приписів ст.58 Конституції України, в зв"язку з чим і було подано заяву про перегляд вказаного рішення суду.

Крім того, другою нововиявленою обставиною для скасування вказаного рішення ОСОБА_9 вказала порушення інтересів її малолітнього сина ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1 на час укладення договору, який жив у даному будинку на час передачі будинку в іпотеку, але вказаний будинок був переданий в іпотеку без письмової згоди органу опіки і піклування, в зв"язку з чим заявник вважає, що вказаний правочин, як вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним зщ часу його вчинення, бо відповідно до вимог ч.2 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" діє пряма заборона на зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень, по яких обов»язково потрібна попередня згода органу опіки та піклування. Дану обставину ОСОБА_9 також вважає нововиявленою.

З цих двох підстав заявник і звернулася до суду із заявою.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Корсунь -Шевченківського районного управління юстиції 20.02.2007 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_9 ( т.1 а.с. 67).

У суд представник ОСОБА_9- ОСОБА_4 з'явився, підтримав заяви по обох вказаних вимогах щодо нововиявлених обставин та просить відмовити позивачу у задоволенні позову .

Представник банку підтримав позов від 12.03.2012 р. і в рахунок погашення боргу у сумі 54 128,72 доларів США ( еквівалент 432 472 грн.23 коп. станом на 02.02.2012 р.), просить суд ухвалити рішення та звернути стягнення на вказаний будинок та вважає, що вказані ОСОБА_9 обставини не є нововиявленими, а згідно п.п.12.5,12.9 договору іпотеки права дитини не були порушені при укладенні договору іпотеки вказаного будинку.

Представник відповідачки - ОСОБА_4, позов банку не визнавтаі пояснив, що вказані у заявах дві нововиявлені обставини є нововиявленими і оскільки вказаний договір було вчинено в порушення вимог закону, то такий визнається нікчемним з часу його вчинення, в зв"язку з чим у задоволенні позову щодо звернення стягнення на будинок необхідно відмовити.

Крім того, ОСОБА_4 пояснив суду, що ОСОБА_9 одержавши кредит у сумі 28 тисяч доларів США погасила майже половину боргу. Причиною непогашення решти боргу стало різке підвищення курсу долара. А тому Закон України від 07.06.2014 р. про тимчасову заборону відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку, допоможе ОСОБА_9 вийти із вказаної ситуації, оскільки вказаний закон зобов"язує банки врегулювати курс долара до гривні для валютних кредитів.

На підставі викладеного представник ОСОБА_9 просить відмовити у задоволенні позову, визнавши обидві вказані у рішенні обставини нововиявленими.

На підтвердження своєї позиції представник ОСОБА_9 надав суду кілька копій судових рішень апеляційної та касаційної інстанцій з такого ж предмета спору, якими відмовлялося банкам у зверненні стягнення боргу на предмети іпотеки - нерухоме майно, з посиланням на вказаний Закон від 07.06.2014 р. ( т.2, а.с.68-77,153-154).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 та ОСОБА_7- члени сім"ї ОСОБА_9, в судове засідання з'явилися та просять відмовити у задоволенні позову.

Так ОСОБА_7, як 3-я особа і як свідок, суду пояснила та посвідчила, що вона живе у спірному будинку з сім"єю дочки з часу його придбання, а з 2008 р. прописалася у такому.

Син дочки - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, з часу народження і до 2009 року жив з матір»ю у вказаному будинку і, оскільки банк забрав будинкову книгу, то сім»я не змогла прописати сина у вказаному будинку, а тому змушені були прописати його до родичів. На неодноразові звернення банк згоди на прописку синів ОСОБА_16,ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потім і сина ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, згоди не надав, забравши будинкову книгу з часу купівлі ОСОБА_9 спірного будинку і така знаходиться у позивача і на даний час.

ОСОБА_7 просить суд відмовити у задоволенні позову, бо вона, будучи особою похилого віку, іншого місця проживання немає.

ОСОБА_8,чоловік відповідачки, як 3-я особа і як свідок, дав такі ж показання і пояснення, як і ОСОБА_7, і просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник органу опіки і піклування Корсунь-Шевченківської міської ради Задніпряна Т.В. суду пояснила, що у суду є всі законні підстави для відмови у позові, оскільки при передачі вказаного будинку в іпотеку обов»язково повинна була бути взята письмова згода органу опіку піклування,бо у будинку проживав малолітній син ОСОБА_9, оскільки діти живуть з батьками і їх прописка не впливає на проживання, а тому відсутність такої згоди було порушенням прав малолітнього сина заявниці.

На даний час порушуються права і іншого сина ОСОБА_9- ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, який також проживає з матір"ю ОСОБА_9, знаходиться на її утриманні і при ухваленні рішення про виселення всієї сім"ї також залишиться на вулиці.

Представник служби у справах дітей Корсунь-Шевченківської РДА Поторока І.І. такої ж думки.

Представник сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області в судове засідання не з'явився, суду надано заяву керівника даної служби про розгляд справи за відсутності представника.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно 15.01.2007 року між комерційним банком "ПриватБанк"і ОСОБА_9 був укладений кредитний договір №СSК0GK00000146, згідно якого відповідачці був наданий кредит в сумі 33 600 доларів США строком з 15.01.2007 року по 15.01.2027 року, зі сплатою 8,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а потім відсоткова ставка була збільшена до 12 %, відповідно до п.2.3 кредитного договору ( т.1, а.с. 12-16). Банк виконав зобов»язання і надав вказану суму кредиту.

В забезпечення повернення кредиту та виконання інших зобов'язань за вказаним кредитним договором між комерційним банком позивачем та відповідачкою було укладено іпотечний договір СSК0GK00000146 від 15.01.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_12,згідно умов якого іпотекодавцем передано в іпотеку нерухоме майно: будинок загальною площею 75,6 м2, житловою площею 43,3 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Майно належить ОСОБА_9 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2006 року. Вартість предмету іпотеки становить 141 400 грн.( т.1 , а.с. 17- 20).

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду по справі № 2-1092/10 від 27.12.2010 року було стягнуто з ОСОБА_9 в користь «Приватбанку» в рахунок погашення боргу по вказаному вище кредитному договору 296 320 грн. 86 коп. і був виданий виконавчий лист ( т.1, а.с. 52; т.2 а.с. 125). На даний час дана сума стягується по місцю роботи ОСОБА_9

Оскільки борг відповідачка погашала частково по рішенню суду від 27.12.2010 р., кошти стягувалися невеликими сумами, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 54 128,72 доларів США (еквівалент 432 472,23 грн. станом на 02.02.2012 року), тому позивач 12.03.2012 р. пред'явив до суду позов про зверення стягнення вказаного боргу шляхом звернення стягнення на пердане в іпотеку майно - спірний будинок.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 10 квітня 2012 року було задоволено вказаний позов та в рахунок стягнення заборгованості по договору іпотечного кредиту № СБК0СК00000146 від 15.01.2007 року на загальну суму боргу у сумі 54 128,72 доларів США (еквівалент 432 472,23 грн. станом на 02.02.2012 року), звернуто стягнення на передане іпотекодавцем ОСОБА_9 в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки): житловий будинок загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 43,3 кв.м, який розташований за адресою:АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідачки договору купівлі - продажу

будь-яким способом з іншою особою-покупцем та вчиненням необхідних для цього інших дій.

ОСОБА_9 з вказаного будинку з моменту укладення договору купівлі продажу будинку підлягала зняттю з реєстраційного обліку сектором громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області.

Банку було надано право провести реалізацію вказаного будинку з початковою ціною для реалізації у сумі 141 400 грн., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та стягнуто з ОСОБА_9 всі судові витрати позивача.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 18 липня 2012 р. вказане рішення змінено та лише виключено з резолютивної частини вказівку суду про зазначення способу проведення реалізації вказаного будинку з вказівкою реалізації такого шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», а також виключено вказівку суду щодо виселення ОСОБА_9 з будинку з моменту укладення договору купівлі - продажу будинку.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Під час розгляду заяви про перегляд вказаних рішень судів встановлено, що ОСОБА_9 28.12.2006 р. купила вказаний будинок за 28 тисяч доларів США, під скасувальною умовою, які надав «ПриваБанк» 15.01.2007 р. кредит у сумі 33 600 доларів США, зі сплатою спочатку 8,5 %, а потім 12% за користування кредитом, на суму залишку заборгованості, та з кінцевим терміном повернення до 15.01.2027 р.

В забезпечення кредитних зобов»язань 15.01.2007 р. між сторонами було укладено договір іпотеки і в іпотеку було передано вказаний будинок з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці, на яку також поширюється іпотека та який є єдиним житлом сім»ї ОСОБА_9( т.1, а.с. 41,43-45; т.2, а.с.11). Вказане майно сторони оцінили у 141 400 грн. ( т.1а.с. 21-23).

При укладенні договору іпотеки інтереси малолітнього сина ОСОБА_9 не були враховані, оскільки ніяких письмових згод на передачу вказаного будинку в іпотеку від органу опіки і піклування не бралося, така згода не надавалася, що підтверджено довідками, наданими суду та поясненням у суді представника органу опіки і піклування Корсунь-Шевченківської міської ради Задніпряної Т.В.

Під час ухвалення рішення від 10.04. 2012 р. дана обставина не була відома суду.

Суд вважає, що відсутність згоди органу опіки і піклування на передачу спірного будинку в іпотеку було порушенням прав малолітньої дитини ОСОБА_9 на житло, на проживання.

Так відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 6 цієї ж статті правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно п.3 ч.1 ст.71 ЦК України тільки з дозволу органу опіки і піклування вчиняються правочини - договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.

Відповідно до приписів ч.1 ст.74 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки і піклування ( ст. 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

Відповідно до роз"яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме: на момент вчинення правочину.

Відповідно до приписів ст. 8, ч.3 ст.17,ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на достатній життєвий рівень і батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», зокрема ст.12, передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності, на яке, або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 Сімейного Кодексу України в редакції закону від 02.06.2005 р., який діяв на момент укладення договору іпотеки,- батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та або державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що у спірному будинку на час передачі такого в іпотеку проживав малолітній син відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1, який, відповідно до вимог сімейного законодавства, проживав там, де жили його батьки, а тому, відповідно до вимог вказаних законів при передачі спірного будинку в іпотеку обов»язково повинна була бути надана згода органу опіки піклування на передачу вказаного будинку в іпотеку, але такої згоди не було, бо рішення не ухвалювалося, що підтверджується довідками, наданими суду та поясненням у суді представника органу опіки і піклування .

Так про проживання сина відповідачки - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, у спірному будинку стверджує довідка, надана депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради ( т.2,а.с.172), проти змісту якої представник позивача не заперечував.

На даний час у вказаному будинку, крім відповідачки, її матері похилого віку, також проживає малолітній син відповідачки ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.2, а.с. 10).

Згідно довідки архівного відділу Корсунь-Шевченківської РДА за №04-04/10 від 13.08.2014 р. у протоколах засідання виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради за жовтень-грудень 2006 р. відомостей про рішення про надання згоди на передачу в іпотеку спірного будинку не виявлено та повідомлено, що з 2007 р. всі рішення знаходяться в міськраді ( а.с. 134).

Відповідно до даних довідки виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради від 06.08.2014 р. виконавчим комітетом в період з жовтня 2006 року по лютий 2007 року рішення про надання згоди ОСОБА_9 на передачу в іпотеку житлового будинку АДРЕСА_1, не ухвалювалося ( а.с. 113).

Таким чином, при вчиненні вказаної дії були порушені права малолітнього сина відповідачки- ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.2, а.с. 55 ), бо дитина проживала разом з матір"ю у вказаному будинку з дня народження і по 2009 рік, в т.ч. на грудень 2006 року і по лютий 2007 року ( т.2 а.с.172),та що підтвердили у суді свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_14, представник органу опіки і піклування, проти показів яких не заперечував представник позивача, а тому інтереси сина відповідачки - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був малолітнім на час укладення договору іпотеки, були порушені.

На вимогу представника позивача судом було також витребувано і копію всієї нотаріальної справи по вчиненню вказаного правочину, надану на 17 а.с., з якої встановлено, що така згода при укладенні договору іпотеки спірного будинку не надавалася органом опіки і піклування, бо таке рішення у матеріалах нотаріальної справи відсутнє ( т.2, а.с. 188-205).

А тому вказаний правочин є нікчемним з часу його укладення, а встановлена обставина нововиявленою.

Крім того, 07.06.2014 року вступив в дію Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Норми вказаного Закону забороняють примусово стягувати (відчужене без згоди власника)

нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки, згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовуються як місце постійного проживання позичальника/ майнового поручителя; що у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; що загальна площа такого нерухомого житлового майна- будинку, не перевищує 140 кв. метрів, та що власник цього житла не відноситься до переліку осіб, які є суб»єктами Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції», та на яких не розповсюджується дія вказаного закону.

У вказаному Законі, у ст. 2, зобов»язано Кабінет Міністрів України за погодженням з національним банком України, подати на розгляд Верховної Ради України проект закону, який врегулює питання погашення кредитів у валюті.

Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм ( ст.4 Закону).

У судовому засіданні встановлено, що вказаний будинок має загальну площу 75.6 кв.м. і це є єдине житло у сім»ї ОСОБА_9(т.1, а.с.41,43-45; т.2 ,а.с. 11),а ОСОБА_9, як власник даного будинку, не підпадає під перелік осіб, які є сукб"єктами Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Крім того, у ст.3 вказаного Закону вказано, що такий втрачає чинність лише з дня набрання чинності законом, який врегулює питання особливостей погашення суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредитів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються ( були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Тому суд, керуючись Законом України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» щодо обов'язку держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, ст. 46 Конвенції про захист прав людини, Рішеннями Європейського Суду від 10 грудня 2010 року у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України"; від 18 грудня 2008 р. у справі «Савіни проти України і ін. , і другу обставину також визнає нововиявленою.

При цьому суд застосовує і рішення Верховного Суду України , викладене у постанові у справі № 6-цс11, яка відповідно до приписів ст.360-7 ЦПК України встановлює обов»язковість судових рішень Верховного Суду України для всіх судів.

У вказаній постанові Верховний Суд України вказав, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Враховуючи те, що обидві обставини є істотними, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, але такі могли вплинути на юридичну оцінку доказів та на висновки суду під час ухвалення рішення, суд задовольнив заяву ОСОБА_9 та скасував рішення Корсунь - Шевченківського райсуду від 10.04.2012 р. та апеляційного суду Черкаської області від 18.07.2012 р. та призначив справу до судового розгляду на 9.09.2014 р.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.2 ст.365 ЦПК України суд, розглянувши заяву про перегляд рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами, може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення.

Тобто, суд, скасовуючи вказані рішення, повинен був ухвалити рішення в тому ж судовому засіданні, а тому суд, керуючись вказаними вимогами ч.2 ст.365 ЦПК України, вважає необхідним підтвердити даним рішенням визнання викладених в ухвалі суду від 26.08.2014 р. обставин та визнання обох обставин як нововиявлених, які вказані у даному рішенні і визнаються даним рішенням як нововиявлені.

Таким чином, суд з метою законності рішення, даним рішенням задовольняє заяву ОСОБА_9

про перегляд по нововиявлених обставинах рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.04.2012 р. та апеляційного суду Черкаської області від 18.07.2012 р., скасовує вказані рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_9, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_7, відділу опіки та піклування Корсунь -Шевченківської міської ради, служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської РДА, сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь - Шевченківського РВ УМВС України в Черкаської області про звернення стягнення на предмет іпотеки та з урахуванням вказаних доказів і виявлених порушень вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, оскільки при укладенні іпотечного договору були порушені права дитини ОСОБА_9, малолітнього сина ОСОБА_16,ІНФОРМАЦІЯ_1 на час укладення договору іпотеки, бо не було на це згоди органу опіки і піклування, яка повинна бути обов"язковою, а тому вказаний договір є нікчемним з часу його укладення.

А також суд скасовує вказані рішення і через те, що Закон України від 07.06.2014 р. «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», норми якого забороняють примусово стягувати відчужене без згоди власника нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку".

Тобто, вказаним законом встановлено тимчасову заборону у визначених цим законом випадках на примусове стягнення нерухомого житла, яке вважається предметом іпотеки згідно ст.5 Закону України « Про іпотеку» і даний спір підпадає під дану вимогу, бо відповідачка з своєю сім»єю іншого житла не має, з нею проживає мати похилого віку-ІНФОРМАЦІЯ_4, малолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_2, сім»я перебуває у важкому матеріальному становищі, а тому задоволення позову буде суперечити моральним принципам суспільства та держави.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд ухвалює рішення, яким підтверджує визнані обидві обставини, вказані ОСОБА_9 та доведені у суді, як нововиявлені, та які є істотними для даного спору, які не були і не могли бути відомі ОСОБА_9 на час розгляду справи, скасовує вказані рішення і відмовляє позивачу у задоволенні позову про зверення стягнення на спірний будинок, як предмет іпотеки..

Судові витрати сторін суд залишає за кожною стороною, оскільки немає законних підстав для їх стягнення.

Керуючись ч.1 ст.58, ст.124 Конституції України; ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 , ч.3 ст.209, ч.1 ст.218, п.1ч.2 ст.361, 362,363, ч.ч.2,3 ст.365, ч.1 ст. 294, 360-7 ЦПК України; п.п.2,7 ч.2 ст.16, ч.2 ст.5, п.3 ч.1 ст. 71, ч.ч.1,6 ст. 203, ч.1 ст.216,ч.1 ст. 224,ч.1 ст. 236 ЦК України; ст.5 Закону України «Про іпотеку»; ст.4 Закону України « Про заставу»; ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»; ст. 177 Сімейного Кодексу України, в редакції від 02.06.2005 р.; Законом України «Про охорону дитинства»; Законом України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті », діючого з 07.06.2014 р.; ст.ст.13,16 Конвенції про захист прав людини,

суд

ВИРІШИВ:

Скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 10.04.2012 р. та апеляційного суду Черкаської області від 18.07.2012 р. по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_9, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_7

Петрівни, органу опіки та піклування Корсунь - Шевченківської міської ради, служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської РДА, сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь - Шевченківського РВ УМВС України в Черкаської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнавши вказані у рішенні дві істотні обставини нововиявленими.

Відмовити у позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_9, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8

Миколайовича, ОСОБА_7, органу опіки та піклування Корсунь -Шевченківської міської ради, служби у справах дітей Корсунь - Шевченківської РДА, сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Корсунь - Шевченківського РВ УМВС України в Черкаської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2014 року.

Суддя Кіхтенко Н. І.