Ухвала суду № 40419142, 21.07.2014, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

21.07.2014 № 271/1106/14-ц

№ 2/271/691/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В

при секретарі Габрилевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі відділення «Донецьке регіональне управління» АТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2014 року Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, на обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 09.06.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», був укладений кредитний договір № Д012/АК-002.08.2, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 21090 доларів США на купівлю автомобіля строком до 09.06.2015 року з розрахунком 7,7 % річних. Згідно додаткової угоди від 10.12.2008 року, процентну ставку було змінено на 9,7% річних. Згідно кредитного договору також встановлена щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів в розмірі 0,25 % від суми виданого кредиту. Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, але відповідач, всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства України, порушив свої зобовязання за договором і станом на 03.10.2013 року має заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 17 919,15 доларів США та 1 139 505,43 гривень. У звязку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та суму судового збору.

Представник позивача ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, судові повістки, які направлялися на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Суд розцінює вказаний факт як ухилення відповідача від явки до суду, у зв'язку з чим, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.

09.06.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», був укладений кредитний договір № Д012/АК-002.08.2, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 21090 доларів США на купівлю автомобіля строком до 09.06.2015 року з розрахунком 7,7 % річних. Згідно кредитного договору також встановлена щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів в розмірі 0,25 % від суми виданого кредиту (а.с. 6-11).

Згідно додаткової угоди від 10.12.2008 року, процентну ставку було змінено на 9,7% річних (а.с. 12-13).

Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, але відповідач, всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства України, порушив свої зобовязання за договором і станом на 03.10.2013 року має заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 17 919,15 доларів США та 1 139 505,43 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 14 905,06 доларів США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 3 014,09 доларів США; заборгованість зі сплати комісії в розмірі 10 533,45 гривень; пеня за прострочу виконання грошових зобовязань 1 123 200,27 гривень; 3% річних 5 771,71 гривня.

Судом встановлено, що кредитний договір та додаткова угода укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на це посадовими особами Банку та особисто ОСОБА_1В, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства і на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обовязковим для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідачем порушуються умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у зазначеній сумі. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання взятих на себе зобовязань за договором

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обовязків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У матеріалах справи відсутні будь-які обєктивні дані, що відповідач вживав заходи для належного виконання зобовязання по даному правочину, у звязку з чим порушення зобовязання визнається судом таким, що сталося з його вини.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобовязання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в розмірі 3 654 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 14, 88, 197, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі відділення «Донецьке регіональне управління» АТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 919 (сімнадцять тисяч девятсот девятнадцять) доларів США 15 центів та 1 139 505 (один мільйон сто тридцять девять тисяч пятсот пять) гривень 43 копійки.

Стягнути в з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: