Ухвала суду № 40418632, 09.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11937/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представників позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Гасая О.В., Панченко О.О. Ткача С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Капітал» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Капітал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Фінансова компанія «СТС-Капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 № 18426552201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Капітал» за результатами якої 04.07.2013 складено акт № 52/26-55-22/01/37401756 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.11.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2010 по 31.12.2012.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 262 715 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року 79 635 грн., за 3 квартал 2011 року 23 000 грн., за 4 квартал 2011 року 160 080 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 № 18426552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 262 715 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 85.2, 85.3 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України).

Статтею 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України).

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що за період з 09.11.2010 по 31.12.2012 позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 13 942 668 грн.

Перевіркою відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємства, а саме у рядку 03 «інші доходи» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 13 595 151 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення господарських операцій з отримання доходів від відсотків по залишкам на рахунках, доходів від володіння борговими вимогами, доходи отримані при першому відступленні права вимоги, прибуток від операцій з цінними паперами.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 в загальній сумі 13 595 151 грн. на підставі таких документів: банківські виписки, відомості аналітичного обліку по балансовим рахункам № 311 (поточні рахунки в національній валюті), № 312 (поточні рахунки в іноземній валюті), № 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями), № 362 (розрахунки з іноземними покупцями), № 685 (розрахунки з іншими кредиторами) встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларацій «інші доходи» на загальну суму 1 142 240 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року 79 635 грн., за 3 квартал 2011 року 23 000 грн., за 4 квартал 2011 року 160 080 грн.

Згідно банківських виписок по рахунку 2650727866 відкритому в ПАТ «Український Професійний БАНК» МФО 300205 ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Капітал» отримувало грошові кошти за договорами, які не були надані до перевірки, а саме:

- згідно банківської виписки від 20.04.2011 на суму 346 240 грн., кошти отримані від ТОВ «Сіам-Капітал» (код ЄДРПОУ 35723951) «за облігації підприємств процентні іменні в бездокументарній формі згідно договору купівлі-продажу Д11/2004/3 від 20.04.2011 без ПДВ»;

- згідно банківської виписки від 30.09.2011 на суму 100 000 грн., кошти отримані від ТОВ «Автоборттранс» (код ЄДРПОУ 31646774) «за облігації відсоткові іменні в бездокументарній формі згідно з договором купівлі-продажу ЦПМД11/3009/1 від 30.09.2011 року без ПДВ»;

- згідно банківської виписки від 24.10.2011 на суму 570 000 грн., кошти отримані від Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Преміум» ТОВ «КУА «СІАМ-Інвест» (код ЄДРПОУ 35295550) «за облігації відсоткові в бездокументарній формі згідно з договором купівлі-продажу ц.п. Б11/2410/6; Д11/2410/1 від 24.10.2011 року без ПДВ»;

- згідно банківської виписки від 30.11.2011 на суму 126 000 грн., кошти отримані від Приватного акціонерного товариства «Вап-Асистанс» (код ЄДРПОУ 30436287) «оплата за акції прості іменні в бездокументарній формі згідно з договором купівлі-продажу № Д11/3011/1 від 30.11.2011р року без ПДВ».

За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунках 36, 37, 68 заборгованість по вищезазначеним договорам станом на 31.12.2012 року відсутня.

Як вбачається з акту перевірки, документи було надано не в повному обсязі, що додатково підтверджує відсутність цих документів на час проведення перевірки.

Позивачем не надано заперечення на акт перевірки і платник податків міг скористатися положеннями п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, проте, як вбачається з матеріалів справи зазначеним правом він не скористався.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обліку поворотної фінансової допомоги, виходячи з наступного.

Визначення безповоротної та поворотної фінансової допомоги визначено у пп. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, зокрема: фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

У відповідності до пп. 135.5.4 п. 135.5 Податкового кодексу України, інші доходи включають суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування як доходи звітного періоду, включаються інші доходи, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті.

Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податку від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. У разі якщо платник податку не повертає суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду особі, що є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, до інших доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються не поверненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно з цим Кодексом мають пільги щодо його сплати, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж встановлено п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України.

Згідно п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для цілей III розділу Податкового кодексу України є календарний квартал.

При цьому, податковий облік ведеться в загальному порядку, встановленому Податкового кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем під час перевірки в порушення вимог пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та ст. 85 Податкового кодексу України не надано договорів, актів виконаних робіт/послуг, на підставі яких проведено розрахунки у сумі 1 142 240 грн., зазначений дохід, який підлягав включенню до складу інших доходів за правилами оподаткування операцій особливого виду, для цілей оподаткування на підставі пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України і підлягає визначенню як безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність прийнятого нею податкового повідомлення-рішення від 18.07.2013 № 18426552201.

Натомість, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Капітал» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 11.09.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.