Постанова № 40416764, 28.08.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року Справа № П/811/2779/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до відповідача: Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_1

про скасування постанови,

за участю:

секретаря судового засідання - Озерної М.О.,

представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, вказавши третьою особою ОСОБА_1, про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.10.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що квартира третьої особи, на яку накладено арешт оскаржуваною постановою, знаходиться в іпотеці. З метою погашення заборгованості за договором, що укладено третьою особою з банком, ПАТ «Дельта Банк» з позичальником досягнуто згоди про добровільний продаж предмету іпотеки, проте іпотекодержателю стало відомо, що державним виконавцем накладено арешт на все майно ОСОБА_1, тобто в тому числі, і на предмет іпотеки, що перешкоджає добровільній реалізації предмета іпотеки та погашення заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с.82).

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с.84).

Третя особа в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить супровідний лист та повістка про виклик (а.с.59, 61).

У відповідності до ч.1 ст.41 КАСУ фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2006 року між АКІБ «Укрсиббанк», який на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р. змінив назву на ПАТ «Укрсиббанк» та є правонаступником всіх прав та зобов'язань АКІБ «Укрсиббанк», та ОСОБА_1, було укладено договір про надання споживчого кредиту №11086749000 (а.с.7-14). У відповідності до умов зазначеного договору ОСОБА_1 отримала від позивача грошові кошти в сумі 24 900,00 дол. США, які зобов'язалась повернути у повному обсязі в строк до 28.11.2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позичальником і банком укладено іпотечний договір від 29 листопада 2006 року за умовами якого позичальником передано в іпотеку банку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-21). Іпотеку зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с.34-37).

В порушення умов договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

08 грудня 2011 року ПАТ «Укрсиббанк» відступило свої права вимоги, зокрема, за кредитним договором та договором іпотеки на користь ПАТ «Дельта Банк». Таким чином, до ПАТ «Дельта Банк» перейшли всі права первісного кредитора і право вимоги ПАТ «Укрсиббанк» (а.с.23-33).

З метою погашення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 досягнуто згоди про добровільний продаж предмету іпотеки, проте державним виконавцем постановою від 22.10.2012 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1, в тому числі і на предмет іпотеки, що перешкоджає добровільній реалізації предмета іпотеки та погашеню заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки не існувало зареєстрованих обтяжень на предмет застави.

Натомість 22 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції при примусовому виконані виконавчого листа №2/1109/1878/2012, виданого 21.08.2012 року Кіровським районним судом м.Кіровограда, у виконавчому провадженні ВП №34785469 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження (а.с.69).

На звернення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про зняття арешту, в.о. начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції повідомлено, що на разі у відділі перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 боргів на користь окрім ПАТ «Дельта Банк», інших юридичних осіб, а тому зняття арешту з квартири не є можливим (а.с.55).

Суд вважає що постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 22 жовтня 2012 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки від 29.11.2006 року, підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч.5 та 6 ст.3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, а відповідно до ч. 3 ст. 52 цього ж Закону, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

У відповідності зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Суд звертає увагу на те, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком заставодержателя при порушенні умов основного зобов'язання протягом дії договору застави.

В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що діями відповідача були порушені права позивача як заставодержателя згідно укладеного договору іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки право іпотеки на квартиру, яке виникло на підставі належним чином укладеного договору від 29.11.2006 року та на момент накладення арешту не було припинено, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови та порядок звернення стягнення на заставлене майно, визначені ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим адміністративний позов про скасування постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 22 жовтня 2012 року в частині накладення арешту та заборони відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.

Натомість наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови в частині накладення арешту та заборони відчуження іншого, крім квартири, майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, позивачем не доведено, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 36,54 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 22 жовтня 2012 року, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження, в частині накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, та в частині оголошення заборони на її відчуження.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, судовий збір у розмірі 36,54 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова