Постанова № 40415734, 20.08.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року 11:30Справа № 808/4547/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Батигіні О.В.,

за участю:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у залі суду м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Шевченківського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_1

про: стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Шевченківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої обманним шляхом допомоги по безробіттю у розмірі 310,86 грн.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 107 КАС України, судом був зроблений запит до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Запорізькій області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 05.08.2014, після отримання підтверджуючої інформації з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Запорізькій області про місце проживання відповідача, було відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник позивача направив до суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, Ухвала про відкриття провадження та судовий виклик направлені за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте до суду повернулась поштова кореспонденція із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з неналежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідач звернувся до Шевченківського районного центру зайнятості м.Запоріжжя із заявою про надання йому статусу безробітного.

Наказом Шевченківського РЦЗ від 03.02.2014 №НТ140203 відповідачу наданий статус безробітного.

При цьому, як зазначив позивач, на підставі поданих відповідачем документів йому призначено допомогу до безробітно як незастрахованій особі без урахування страхового стажу у встановленому законодавствством розмірі строком 180 к.д. у відповідності до п. 2 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п.4.3, 4.4. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, цього ж числа розпочато виплату допомоги по безробіттю.

11.03.2014 головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Шевченківського районного центру зайнятості м.Запоріжжя було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в ході якого встановлено, що ОСОБА_1, був прийнятий на роботу в ТОВ «ДК Укрсоюз» на посаду експедитора з 08.04.2013 згідно наказу №116-к від 08.04.2013, та звільнений з роботи 08.07.2013 за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, згідно наказу №205-к від 08.07.2013. Згідно відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_1 нарахована заробітна плата (дохід), з якої сплачувався ЄСВ: квітень 2013 року - 466,29 грн., травень 2013 року - 603,97 грн., червень 2013 року - 604,20 грн., липень 2013 року - 288,34 грн.

За період з 27.01.2014 по 11.03.2014, відповідач отримав від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю у розмірі 310,86 грн.

Таким чином, позивач, посилаючись на ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ вважає, що відповідач повинен повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю.

Шевченківським РЦЗ відповідачу направлений лист - претензію за №564 від 01.04.2014 з пропозицією про повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю в добровільному порядку у 15-ти денний строк з моменту отримання листа.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку коштів, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Законом України «Про зайнятість населення» N5067-VI, визначено правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Статею1 цього Закону визначений термін «безробітний», це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно із п.1 ст.4 цього Закону, в Україні до зайнятого населення належать зокрема особи які забезпечують себе роботою самостійно. Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом (п.3 ст.3 Закону).

Згідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України N198 від 20.03.2013 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у територіальному органі на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону № 1533-III, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ч.2, 3 ст.36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Пунктом 6.14 Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повідомив центр зайнятості про те, що в період з 08.04.2012 по 08.07.2013, що передував його зверненню до центру зайнятості із заявою для постановки на облік як безробітного, він працював в ТОВ «ДК «Укрсоюз» та був звільнений за власним бажанням наказом №205 від 08.07.2013 відповідно вважався застрахованою особою. Однак, звертаючись до позивача, ОСОБА_1 надав документи, згідно яких його було взято на облік як незастраховану особу та відповідно призначено допомогу по безробіттю як незастрахованій особі без урахування страхового стажу у встановленому законодавством розмірі строком на 180 календарних днів.

Пунктом 5 ч.1 ст.31 Закону України №1533-III, тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів).

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що відповідачем не надано заперечень проти позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти у сумі 310,86 (триста десять гривень 86 коп.), (допомоги по безробіттю) на користь Шевченківського районного центру зайнятості м.Запоріжжя, на р/р 37178001004282, УДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код отримувача 20524248, одержувач Шевченківський районний центр зайнятості м.Запоріжжя, призначення: повернення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова