Ухвала суду № 40413223, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2688/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.14р. у справі №810/2688/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.13р. №0005702203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентами ПАТ «Страхова компанія «Скайд» та ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, з огляду на те, що актами перевірок встановлено, що договори страхування останніми укладались з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховими компаніями, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальних захист прийнятих ризиків.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» та ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» за період з 01.07.10р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 24.10.13р. №1250/22-03/31392783.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.11.13р. №0005702203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 777 239 грн., в т.ч. основний платіж - 722 719 грн., штрафні (фінансові) санкції - 54 520 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: пп..5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що договори добровільного страхування, укладені між позивачем та ПАТ «СК «Скайд», ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки фактично послуги контрагентами не наддавались.

Для такого висновку в ході перевірки посадовими особами відповідача було використано акти перевірки Вишгородської ОДПІ від 15.07.13р. № 746/22-00/16295210 «Про результати планової виїзної перевірки ПАТ «СК «Скайд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012» та ДПІ у Шевченківському районі від 19.07.13р. № 445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання послуг страхування в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості послуг, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного у перевіряємий період), згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля лікарськими засобами, фармацевтичними товарами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.07р. між позивачем та ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» укладено Договір добровільного страхування майна № ПФ 1001/38-320, за умовами якого Страховик (ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд») взяв на себе зобов'язання при настанні передбаченої Договором страхової події відшкодувати Страхувальнику (позивачу) завдані такою подією збитки. Страхувальник, у свою чергу, брав на себе зобов'язання своєчасно вносити страхові платежі.

У подальшому, між позивачем та ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» було укладено ряд аналогічних договорів та додаткових угод до них.

Предметом вказаних угод було майно, що перебувало у позивача в оренді та використовувалось для роздрібної торгівлі ліками (аптеки).

На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за договором у перевіряємий період позивачем надано акти виконаних робіт, страхові свідоцтва, договори оренди та суборенди приміщень, копії ліцензій на роздрібну торгівлю ліками.

За вказаними договорами позивачем сплачено та віднесено до витрат кошти у розмірі 2 907 569,93 грн.

Також, 01.04.11р. між позивачем та ПАТ «СК «Скайд» укладено Договір добровільного страхування майна № 302.10, за умовами якого Страховик - ПАТ «СК «Скайд», взяв на себе зобов'язання при настанні передбаченої Договором страхової події відшкодувати Страхувальнику (позивачу) завдані такою подією збитки. Страхувальник, у свою чергу, брав на себе зобов'язання своєчасно вносити страхові платежі.

У подальшому, між позивачем та ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» було укладено ряд аналогічних договорів та додаткових угод до них.

Предметом вказаних угод було майно, що перебувало у позивача в оренді та використовувалось останнім для роздрібної торгівлі ліками (аптеки).

На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за договором у перевіряємий період позивачем надано акти виконаних робіт, акти виконаних робіт до них, страхові свідоцтва, договори оренди та суборенди приміщень, копії ліцензій на роздрібну торгівлю ліками.

За вказаними договорами позивачем сплачено та віднесено до витрат кошти у розмірі 804 578 грн.

Оплата вартості послуг здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів позивача.

На момент здійснення господарських операцій, ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» та ПАТ «СК «Скайд» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Щодо покликань податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача від 15.07.13р. № 746/22-00/16295210 та від 19.07.13р. № 445/2250/30303336, колегія суддів зазначає наступне.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ПрАТ «Стахова компанія «Прогрес-Фонд» та ПАТ «СК «Скайд» з покликанням на порушення - не заслуговують на увагу.

Окрім того, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для тих контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.14р. у справі №810/2688/14 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.14р. у справі №810/2688/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.