Ухвала суду № 40413215, 09.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4218/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» до Державної фінансової інспекції України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» про визнання вимоги (в частині) протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС») звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України (далі - відповідач, ДФІ України), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» (далі - третя особа, ТОВ «КНМП «ЕПМ») про визнання вимоги Держфінінспекції України від 07.02.2014 року №05-14/148 протиправною частково та її часткове скасування, а саме: в пп.3.4 п.3 вимоги - в частині завищення вартості виконаних робіт на суму 16351,39 грн.; в пп.3.5 п.3 вимоги - повністю, в розмірі завищення вартості виконаних робіт на суму 24000,68 грн.; в пп.3.6 п.3 вимоги - в частині завищення вартості виконаних робіт на суму 8060,72 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДФІ України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.07.2012 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2013 р. №05-21/341.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, ДП «НАЕК «Енергоатом» було завищено вартість виконаних робіт за відповідними договорами, укладеними з ТОВ «КНМП «ЕПМ» та ПАТ «НВО» Укрсовпроект».

Виявлені порушення позивачем були частково усунуті.

На підставі акту від 27.12.2013 р. №05-21/341 та з урахуванням виконання підприємством дій, спрямованих на усунення правопорушень, відповідачем складено вимогу від 07.02.2014 року №05-14/148, якою ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов'язано:

- в пп.3.4 п.3: здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «КНМП «ЕПМ» підрядних робіт, зменшивши її на суму 16351,39 грн., яка на думку контролюючого органу, була зайво сплачена позивачем за актами ф.№КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП РАЕС дебіторську заборгованість за ТОВ «КНМП «ЕПМ» на суму 16351,39 грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, а в разі неможливості стягнення коштів з ТОВ «УНМП «ЕПМ», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку;

- в пп.3.5 п.3: здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «КНПМ «ЕПМ» та ПАТ «НВО» Укрсовпроект» підрядних робіт, зменшивши її на суми відповідно 23000,03 грн. та 1000,65 грн., які, на думку відповідача, були зайво сплачені ВП РАЕС за актами ф.№КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП РАЕС дебіторську заборгованість за ТОВ «КНМП «ЕПМ» та ПАТ «НВО» Укрсовпроект» на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, а в разі неможливості стягнення коштів з ТОВ «КНМП «ЕПМ» та ПАТ «НВО» Укрсовпроект», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку;

- в пп.3.6 п.3: здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «КНМП «ЕПМ» підрядних робіт, зменшивши її на суму 16000,2 0грн., яка була зайво сплачена ВП РАЕС за актами ф.№КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП РАЕС дебіторську заборгованість за ТОВ «КНМП «ЕПМ» на суму 16000,2 0 грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, а в разі неможливості стягнення коштів з ТОВ «УНМП «ЕПМ», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.

Задовольняючи даний адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було завищено нормативно-визначеної вартості робіт за епізодами, вказаними у пп.пп.3.4-3.6 п.3 оскаржуваної вимоги, що свідчить про її протиправність в цих частинах.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та здійснивши аналіз чинного законодавства, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» ( далі - Правила ДБН).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.7 ст.10 Закону №2939, визначено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Ч.2 ст.15 Закону №2939 регламентовано, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно зі ст.1 Закону №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1,2 ст.3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом ч.2,3,6 ст.9 Закону №996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно з п.1.2.5 Правил ДБН, якщо при виконанні будівельно-монтажних робіт здійснюється заміна матеріальних ресурсів, передбачених відповідними ресурсними елементними кошторисними нормами, на інші, і це не призводить до зміни технології виконання робіт та решти показників цих норм, розробляються ІРЕКН на підставі зазначених ресурсних елементних кошторисних норм і затверджуються замовником.

П.3.2.7.7 Правил ДБН визначено, що У разі, якщо вартість робіт із зміненими умовами не перевищує нормативно-розрахункову, то вона узгоджується замовником і застосовується при розрахунках за виконані роботи. Інакше розробляється індивідуальна ресурсна кошторисна норма, яка затверджується у встановленому порядку і застосовується при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт.

У п.3.3.9 Правил ДБН закріплено, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що: 1) суб'єкт господарювання несе відповідальність виключно за ведення власної бухгалтерської документації та відображених в ній показників фінансової звітності та ні в якому разі не відповідає за неточності (та/або порушення порядку складання) у бухгалтерській документації своїх контрагентів; 2) Правилами ДБН допускається можливість зміни умов виконуваних робіт, якщо це не призводить до перевищення їх нормативно-розрахункової вартості, технології робіт та інших показників.

Таким чином, перевіряючи правомірність вимоги ДФІ України від 07.02.2014 року №05-14/148 в частинах її оскарження позивачем, колегія суддів звертає увагу на наступне:

1. Пп.3.4 п.3 спірної вимоги обґрунтований тим, що підрядником позивача за договором від 03.05.2012 року ТОВ «КНМП «ЕПМ» замість роботи механізму агрегату фарбувального високого тиску використаний розчинонасос ємністю 1 м.куб., який відсутній на балансі зазначеного товариства. У своїй апеляційній скарзі відповідач також наполягає на правомірності своїх висновків, викладених у вказаному пункті вимоги.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, зазначені твердження ДФІ України повністю спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що наявність розчинонасосу ємністю 1 м.куб. на балансі контрагента позивача підтверджується інвентарною карткою №73. Крім того, виконання робіт (в частині нанесення вогнезахисного покриття) за допомогою зазначеного механізму також підтверджується актами прийняття робіт від 11.06.2012 року №1417е, від 03.06.2012 року №716/2012-СВБ та актом виконаних робіт з вогнезахисного обробляння від 19.06.2012 року № 1441. При цьому, ані зазначена первинна документація, ані сам факт виконання робіт відповідачем під сумнів не ставиться. Більш того, зазначені акти підписані представником Держпожнагляду з відміткою про те, що роботи з вогнезахисного обробляння виконані відповідно до Регламенту та за відсутності порушень вимог нормативно-правових актів і нормативно-технічної документації.

Судова колегія також відзначає, що апелянт не навів жодних доказів, які б свідчили про завищення позивачем нормативно-визначеної вартості робіт у зв'язку з використанням розчинонасосу ємністю 1 м.куб. та/або завищення фактичної вартості використання такого обладнання.

2. Пп.3.5 п.3 вимоги від 07.02.2014 року №05-14/148 обґрунтований тим, що позивачем було здійснено зайве включення матеріалів до актів виконаних робіт, складених підрядниками ТОВ «КНМП «ЕПМ» і ПАТ «НВО «Укрсовпроект». При цьому, такі висновки зроблені відповідачем на підставі неточностей у бухгалтерській та фінансовій звітності вказаних контрагентів позивача.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що фактичне виконання зазначених операцій на користь позивача з використанням обумовлених сторонами матеріалів підтверджуються відповідною первинною документацією та змістом самого акту перевірки ДФІ України і актами технічної комісії.

Виходячи з приписів чинного законодавства та з урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що самі по собі порушення (неточності в обліку матеріалів) контрагентами позивача правил складання бухгалтерської та фінансової документації не можуть бути беззаперечною підставою для висновку про невикористання обумовлених договором матеріалів при виконанні певного виду робіт та завищення їх вартості і, тим більше, не є беззаперечною правовою підставою для застосування до суб'єкта господарювання заходів адміністративно-фінансового впливу.

3. Пп.3.6 п.3 спірної вимоги обґрунтований тим, що позивачем неправомірно включено до вартості машино-годин роботи рефлектометра витрати на енергоносії (електроенергію), які, на думку ДФІ України, не були здійснені підрядником.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що такі висновки відповідача повністю спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що витрати на енергоносії позивачем обчислено у відповідності з кодом (шифром машин та механізмів) С217-1302 та п.3.2.7.7 Правил ДБН, на підставі якого було змінено умови виконання робіт без перевищення їх нормативно-розрахункової вартості із застосуванням елементних кошторисних норм у відповідності з вимогами п.1.2.5 Правил ДБН. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт використання позивачем бензину та мастильних матеріалів, що входять до складу спірних енергоносіїв.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10.09.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Кучма А.Ю.