Ухвала суду № 40413212, 03.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/800/14

Категорія: 11.5

Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв’язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року Первомайська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі Первомайська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області) звернулась до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області (далі ВДВС) про визнання протиправними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, визнання незаконною та скасування постанови від 07 березня 2014 року та зобов’язання ВДВС відновити виконавче провадження.

В обґрунтування позову зазначалось, що 12 березня 2014 року позивачем отримано постанову ВДВС від 07 березня 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження про стягнення податкового боргу з Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру на суму 162403 грн. 86 коп.. На думку позивача, дії ВДВС є протиправними та безпідставними, оскільки виконавчі листи підлягають виконанню виконавчою службою у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження. Визнано незаконною та скасовано постанову ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07 березня 2014 року ВП №42359963.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, в. о. начальника ВДВС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме положення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. ст. 95-99 Податкового кодексу України. Так, погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження, а відтак органами стягнення, які здійснюють процедуру примусового виконання рішення, є контролюючі органи у розумінні Податкового кодексу України, а не органи ДВС. У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 07 березня 2014 року відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 814/5072/13-а про стягнення з Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру на користь Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області заборгованості в сумі 162403 грн. 86 коп., виданим Миколаївським окружним адміністративним судом 07 лютого 2014 року.

Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог податкового органу щодо зобов’язання ВДВС відновити виконавче провадження по виконавчому листу від 07 лютого 2014 року за № 814/5072/13-а в апеляційному порядку не оскаржено.

Задовольняючи позовні вимоги Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області в частині визнання протиправними дій ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 07 березня 2014 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 названого Закону державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Частиною 1 ст. 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред’явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (ч. 1 ст. 26 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2014 року відповідачем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв’язку із наявністю інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 42359963.

Названу постанову обґрунтовано тим, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються, зокрема, органами доходів і зборів. При цьому згідно ст. ст. 95-99 Податкового кодексу України процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою виконання судових рішень про стягнення коштів з юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців), яка здійснюється органами доходів і зборів, та на органи державної виконавчої служби не покладається.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, а також враховуючи наведені вище положення Закону України «Про виконавче провадження», апеляційний суд приходить до висновку, що відмовивши у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 814/5072/13-а про стягнення з Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру на користь Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області заборгованості в сумі 162403 грн. 86 коп., виданим Миколаївським окружним адміністративним судом 07 лютого 2014 року, відповідач фактично поставив під сумнів правомірність видачі судом названого виконавчого документа, що виходить за межі повноважень органу державної виконавчої служби.

Апеляційний суд звертає увагу на тому, що статтями 95-99 Податкового кодексу України передбачено можливість стягнення коштів з рахунків платника податків за зверненням податкового органу.

Зокрема, п. 95. 3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам. При цьому процесуальним законом (статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України) визначено особливий порядок розгляду таких справ.

Подальше виконання судових рішень, постановлених в порядку ст. 183-3 КАС України, здійснюється без отримання виконавчого листа.

Проте, виконавчий лист № 814/5072/13-а про стягнення з Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру на користь Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області заборгованості в сумі 162403 грн. 86 коп. виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 07 лютого 2014 року на підставі постанови названого суду від 26 грудня 2013 року у справі № 814/5072/13-а, постановленої за результатами розгляду в загальному порядку позовної заяви Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Названий виконавчий лист не містить вимог про стягнення коштів з рахунку платника податків або дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, а тому вказаний виконавчий документ підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,.

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: