Постанова № 40411686, 19.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року 08:01 № 826/7901/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., суддів - Данилишина В. М., Гарника К. Ю. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГромадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право»до1. Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політик ОСОБА_1 2. Члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ОСОБА_2 3. Члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ОСОБА_3 4. Члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ОСОБА_4 5. Члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ОСОБА_5третя особаВища Рада Юстиціїпровизнання протиправними та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Громадського організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» (надалі - Позивач/ГО «УСПР: ДП») до Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-1/Урядовий уповноважений ОСОБА_1),члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (надалі - Тимчасової комісії) ОСОБА_7 (надалі - ОСОБА_7), члена Тимчасової спеціальної ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2), члена Тимчасової ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3), члена Тимчасової комісії ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4), члена Тимчасової комісії ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Вища Рада Юстиції, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати з моменту прийняття наказ/розпорядження Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики ОСОБА_1, яким було призначено членів Тимчасової спеціальної комісії з питань перевірки діяльності суддів загальної юрисдикції ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

3. Визнати відсутність повноважень члена Тимчасової комісії - ОСОБА_7

4. Визнати відсутність повноважень члена Тимчасової комісії - ОСОБА_2

5. Визнати відсутність повноважень члена Тимчасової комісії - ОСОБА_3

6. Визнати відсутність повноважень члена Тимчасової комісії - ОСОБА_4

7. Визнати відсутність повноважень члена Тимчасової комісії - ОСОБА_5

8. Стягнути із Відповідачів понесені судові витрати.

10.06.2014 р. ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі №826/7901/14 та призначено попереднє судове засідання.

08.07.2014 р. в судовому засіданні Позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій вказали що в зв'язку із звільненням члена Тимчасової комісії ОСОБА_7 тому підстав для визнання відсутності у нього повноважень не має. З врахуванням вказаного, Позивач просить:

1. Визнати протиправними та скасувати з моменту прийняття наказ/розпорядження Урядового уповноваженого ОСОБА_1, щодо призначення членів Тимчасової комісії ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

2. Визнати відсутність повноважень у членів Тимчасової комісії, а саме - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

3. Стягнути із Відповідачів понесені судові витрати.

22.07.2014 р. ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання не з'явився представник Позивача, подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує. Як вбачається із адміністративного позову, ГО "УСПР:ДП" звернулись до суду в зв'язку із допущеними порушеннями Урядовим уповноваженим ОСОБА_1 положень національного законодавства та міжнародних норм під час призначення членів Тимчасової комісії, зокрема: ст.126 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (надалі - Закон №1188), Європейської хартії законів «Про статус суддів» (Лісабон, від 10.07.1998 р.), Основних принципів незалежності судових органів (ухваленої Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН №40/32 від 29.11.1985 р. та №40/146 від 13.12.1985 р.), рекомендації (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» (ухваленої 13.10.1994 р. Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів), рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки (ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів), Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів (затверджені 24.05.1989 р. Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №1989/60), Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р., Загальної (Універсальної) хартії суддів (ухваленій 17.11.1999 р. Центральною Радою Міжнародної асоціації суддів в Тайпеї (Тайвань), Висновку №190 (1995) ПАРЄ щодо вступу України до Ради Європи, висновків Веніціанської Комісії Ради Європи щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження", рішення Європейського суду з прав людини від 09.02.2013 р. по справі "Олександр Волков проти України".

Крім того, Позивач зазначає про не погодження Відповідачем-1 із Міністерством юстиції України кандидатур членів Тимчасової комісії, як передбачено Положенням про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №949 від 04.12.2013 р. (в редакції чинній на момент призначення членів Тимчасової комісії) (надалі - Положення №949). Додатково Позивач зазначає про орання членів Тимчасової комісії без проведення самого конкурсу, без обговорення громадськості та без офіційного оприлюднення біографій кандидатів на посади.

Позивач також зазначає що призначення члена Тимчасової комісії ОСОБА_7 відбулось із порушенням положень ч.6 ст.4 Закону №1188, оскільки дана особа обіймала посаду в правоохоронних органах в 2008 р.

В судове засідання Відповідач-1 не з'явилась, про час та місце була повідомлена належним чином, подано клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначає про відсутність порушеного права у Позивачів для звернення до суду щодо оскарження призначення членів Тимчасової комісії.

В судове засідання з'явились особисто ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також представник ОСОБА_5, які щодо позовної заяви заперечують в повному обсязі, просять в задоволенні відмовити, зокрема зазначають про дотримання Відповідачем-1 положень чинного національного законодавства під час прийняття рішення про призначення членів Тимчасової комісії. При цьому, присутні Відповідачі зазначають про відсутність порушеного права у Позивача.

Представник Вищої Ради Юстиції в судове засідання не прибув, про час та місце були повідомлені належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду справи не подавали, причини неявки в судове засідання не повідомили.

Зважаючи на неявку в судове засідання представників Позивача, Відповідача-1 та Вищої Ради Юстиції, а також беручи до уваги відсутність у присутніх осіб клопотань про залучення свідків чи експертів, на підставі ст. 3 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Як вбачається із наданих Відповідачами документів, в інтернет-мережі «Facebook», на персональній сторінці «Люстраційного комітету» 11.04.2014 р. було проведено опублікування оголошення «Про проведення конкурсу з підбору кандидатів в комісію для перевірки суддів». При цьому, в даному оголошенні встановлено строк для подачі заявок із біографіями до 18.04.2014 р. та зазначено, що всі заявки будуть оприлюднені і прозоро відбудеться вибір найкращих кандидатів. Публікації в друкованих засобах масової інформації (газети, журнали) не відбувалось.

Відповідачем-1 надано до матеріалів копії документів, що надійшли від кандидатів на посади членів Тимчасової комісії, зокрема:

ь від ОСОБА_3 надано наступні документи: довідку Департаменту Інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України №599-20052014/00200 від 26.05.2014 р. про відсутність інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, не знятої чи не погашеної судимості та відсутність в розшуку; Витяг є Єдиного реєстру адвокатів України від 29.05.2014 р.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.11.2008 р.; копію диплому серія НОМЕР_1 від 30.06.2004 р.; копію паспорту; копію трудової книжки НОМЕР_2; копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДРПОУ) ФОП ОСОБА_3 від 11.07.2013 р.; виписку з ЄДРПОУ на Адвокатське бюро «ОСОБА_3» від 16.05.2014 р.;

ь від ОСОБА_7 надано наступні документи: довідку Департаменту Інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України №158-28052014/00999 від 28.05.2014 р. про відсутність інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, не знятої чи не погашеної судимості та відсутність в розшуку; копію диплому кандидата наук НОМЕР_5; копію дипломів (серії НОМЕР_3 від 14.06.2008 р. та НОМЕР_4 від 30.06.2007 р.) із листками-вкладишами; копію паспорту; копію трудової книжки;

ь від ОСОБА_2 надано наступні документи: довідку Департаменту Інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України №341-21052014/32210 від 22.05.2014 р. про відсутність інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, не знятої чи не погашеної судимості та відсутність в розшуку; Інформаційну довідку №45688 від 23.05.2014 р. про відсутність відомостей про перебування в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупції правопорушення; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 29.05.2014 р.; копію диплому НОМЕР_6 від 31.03.2005 р.; копію паспорту; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію трудової книжки;

ь від ОСОБА_5 надано наступні документи: довідку Департаменту Інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України №1164-22042014/00999 від 22.04.2014 р. про відсутність інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, не знятої чи не погашеної судимості та відсутність в розшуку; Інформаційну довідку №45512 від 22.05.2014 р. про відсутність відомостей про перебування в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупції правопорушення; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 29.05.2014 р.; копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_8; копію диплому НОМЕР_7 від 30.06.2002 р.; копію паспорту; копію трудової книжки; Свідоцтво платника єдиного податку;

ь від ОСОБА_4 надано наступні документи: довідка Департаменту Інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України №374-26052014/80210 від 30.05.2014 р. про відсутність інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, не знятої чи не погашеної судимості та відсутність в розшуку; Інформаційну довідку №46049 від 27.05.2014 р. про відсутність відомостей про перебування в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупції правопорушення; копію диплому НОМЕР_9 від 30.06.2002 р.; копію паспорту; Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_4; копію трудової книжки.

Інформації про інших кандидатів на посади членів Тимчасової комісії Відповідачем-1 до суду не надавались.

05.06.2014 р. Відповідачем-1 затверджено Список членів Тимчасової комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, що діятиме при Вищій раді юстиції протягом одного року як тимчасовий посилений захід з метою підвищення авторитету судової влади, до якого увійшли: ОСОБА_7, громадян України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Харків); ОСОБА_2, громадян України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Івано-Франківськ); ОСОБА_3, громадяни України, ІНФОРМАЦІЯ_3 (м. Львів); ОСОБА_4, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Бахчисарай, АР Крим); ОСОБА_5, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 (м. Лисичанськ, Луганської області).

11.06.2014 р. Відповідачем-1 затверджено Список членів Тимчасової комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, що діятиме при Вищій раді юстиції протягом одного року як тимчасовий посилений захід з метою підвищення авторитету судової влади, до якого увійшли: ОСОБА_2, громадян України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Івано-Франківськ); ОСОБА_3, громадяни України, ІНФОРМАЦІЯ_3 (м. Львів); ОСОБА_4, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Бахчисарай, АР Крим); ОСОБА_5, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 (м. Лисичанськ, Луганської області).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим Відповідачем рішенням, звернувся до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до преамбули Закону №1188 передбачено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.

В ч.5 ст.4 Закону №1188 передбачено, що Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада України призначають до Тимчасової спеціальної комісії по п'ять членів - представників громадськості, які є громадянами України та мають вищу юридичну освіту.

Відповідно до Положення №949 Урядовий уповноважений є посадовою особою, яка забезпечує підготовку і подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо спрямування і координації роботи органів виконавчої влади із запобігання і протидії корупції.

В п.5 та п.7 Положення №949 визначено, що Урядовий уповноважений має право: звертатися в межах своєї компетенції до Адміністрації Президента України, Апарату та комітетів Верховної Ради України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян для отримання інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; проводити узагальнення та аналіз статистичних даних та іншої інформації про факти корупційних діянь та здійснені заходи із запобігання і протидії корупції, зокрема про заходи, що вживаються органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень; брати участь у засіданнях колегій міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади під час розгляду питань, що належать до його компетенції; залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; вносити пропозиції щодо утворення робочих груп із підготовки проектів нормативно-правових актів; вносити центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо залучення науковців та експертів до розроблення проектів нормативно-правових актів. Урядовий уповноважений координує свою діяльність з Мін'юстом.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем-1 не приймався окремий наказ або розпорядження про призначення членів Тимчасової комісії, а призначення відбулось шляхом затвердження Урядовим уповноваженим ОСОБА_1 відповідного списку членів Тимчасової комісії.

Водночас, відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, в ч.1 ст.3 КАС України під справою адміністративної юрисдикції розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Під адміністративним позовом - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах

Положеннями ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Водночас, як зазначається в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №781/11/13-10 від 01.06.2010 р. юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.

З врахування вказаного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Громадського організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики ОСОБА_1, члена Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ОСОБА_2, члена Тимчасової ОСОБА_3, члена Тимчасової комісії ОСОБА_4, члена Тимчасової комісії ОСОБА_5.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б.В. Санін

Судді В. М. Данилишин

К. Ю. Гарник