Постанова № 40411612, 06.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року 08:21 № 826/9487/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до

Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі – Позивач/ПАТ «Укртрансгаз») до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (надалі – Відповідач/ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 13.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якої є ПАТ «Укртрансгаз», на користь держави 1 653 007,54 грн. виконавчого збору відповідно до постанови №9765785 від 07.04.2014 р.;

2. Відшкодувати за рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві витрати по сплаті судового збору.

Після усунення недоліків адміністративного позову, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з’явився представник Позивача, який адміністративний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» (надалі – Закон №606), а саме винесено протиправно постанову про відкриття провадження від 13.06.2014 р. по виконавчому провадженню №43640276.

В судове засідання не з’явився представник Відповідача, про час та місце був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду не подавалось.

Зважаючи відсутність в судовому засіданні Відповідача та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

13.06.2014 р. Відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43640276, щодо примусового виконання постанови №9765785 від 07.04.2014 р., виданого Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на користь держави виконавчий збір у розмірі 1 653 007,54 грн.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення спірної постанови, останній оскаржив її в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ст.1 Закону №606 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.10.2008 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №9765785 щодо примусового виконання наказу №48/270 від 03.02.2006 р., виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з Дочірньої компанії «Укргазтрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на користь Дочірнього підприємства «Укнафтогазкомплект» НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 16 530 075,38 грн.

В ч.1 ст.28 Закону №606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

07.04.2014 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України було винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №9765785, яким стягнуто з боржника (Позивача) виконавчий збір 1 653 007,54 грн.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.49 Закону №606 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

В ст.21 Закону №606 передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Таким чином, на відділи Державної виконавчої служби районного управління юстиції покладається примусове виконання рішень, за якими сума зобов’язання становить до 3 мільйонів гривень.

08.04.2014 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №42890070, якою було закінчено провадження з примусового виконання постанови №9765785 від 07.04.2014 р., що виданий Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору №9765785, яким стягнуто з боржника (Позивача) виконавчий збір 1 653 007,54 грн. Копію постанови направлено до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві.

В ч.1 ст.20 Закону №606 передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Частиною 1 ст.25 Закону №606 вказано, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

При цьому, суд приймає до уваги, що ні постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №9765785 від 07.04.2014 р. ні постанова про закінчення виконавчого провадження №42890070 від 08.04.2014 р., на дату прийняття Відповідачем оскаржуваної постанови скасовані не були.

Таким чином, суд дійшов висновку, Відповідачем була винесена із дотриманням чинного законодавства постанова про відкриття виконавчого провадження №43640276 від 13.06.2014 р. щодо примусового виконання постанови №9765785 від 07.04.2014 р. що виданий Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору №9765785, яким стягнуто з боржника (Позивача) виконавчий збір 1 653 007,54 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.11 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню Позивачу, а також підлягає додатковому стягненню із Позивача.

Так, відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи вищевказане, а також приймаючи до уваги, що позивачем сплачено лише 560,28 грн. із Позивача необхідно стягнути несплачений судовій збір в розмірі 4 311,72 грн.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відмовити.

2. Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код: 30019801, адреса: 01021, м Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1) судовий збір в розмірі 4 311 (чотири триста одинадцять) грн. 72 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у м. Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач – Окружний адміністративний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін