Вирок № 40410956, 10.09.2014, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2013/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Куца В.І., при секретарі Домненко Н.І., з участю прокурора Кушніра А.О., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальне провадження № 12014200260000756 від 12.08.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовозобов*язаного, працездатного, не працюючого, з ідентифікаційним номером НОМЕР_1, раніше не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України в тому, що він 30 липня 2014 року, близько 12 годин 35 хвилин, разом зі своїми друзями приїхав до с. Рогізне Сумського району, для святкування свого дня народження. Приїхавши до вказаного села, ОСОБА_2 зайшов до будинку АДРЕСА_2, де мешкає його батько та залишив у будинку деякі речі, після чого ОСОБА_2 разом з друзями пішли до лісу, неподалік с. Рогізне, де почали святкувати день народження останнього.

Наступного дня, 31.07.2014, близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_2 прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2, в якому проживає його батько, де хотів забрати свої речі. Зайшовши до будинку, він побачив, що на столі лежить мобільний телефон марки « Lenovo» А 706.

Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих спонукань, ОСОБА_2 вирішив скоїти крадіжку мобільного телефону «Lenovo» А 706, залишеного ОСОБА_3, який 30.07.2014 був переданий останній на зберігання потерпілою ОСОБА_1 Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що його дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді завдання матеріальної шкоди особі, вчинив крадіжку мобільного телефону «Lenovo» А 706. Після чого,

ОСОБА_2 розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди, згідно висновку товарознавчої експертизи № 1658, від 27.08.2014 на суму 1093, 65 грн.

Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в таємному викраденні належного ОСОБА_1 майна на суму 1093 гривні 65 копійок.

Під час досудового розслідування 26 липня 2014 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення.

Згідно з умовами угоди ОСОБА_2. повністю визнав свою вину згідно обвинувального акту і повністю відшкодував потерпілій матеріальну шкоду за викрадення майна.

Між сторонами була досягнута домовленість про призначення йому покарання у вигляді 850 гривень штрафу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в пред*явленому йому обвинуваченні, пояснив, що він повністю відшкодував потерпілій заподіяну матеріальну шкоду за викрадення майна і просив затвердити укладену між сторонами угоду про примирення.

Потерпіла ОСОБА_1 також просила затвердити укладену між сторонами угоду і пояснила, що в теперішній час вона не має до обвинуваченого ніяких претензій матеріального та морального характеру.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, вони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, розуміють свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки невиконання угоди.

Узгоджені між сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого.

Таким чином умови угоди відповідають, вимогам КПК України, КК України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, тому необхідно затвердити укладену між сторонами угоду про примирення, визнати винним ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу згідно умов угоди.

Судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи на суму 196 гривень56 копійок необхідно стягнути з обвинуваченого в дохід держави ( а.к.п17 а).

Керуючись ст..ст. 368, 370, 374 та 475 КПК України,

засудив:

Затвердити угоду про примирення від 26 липня 2014 року, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

Визнати винним ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому по даному закону покарання у вигляді 850( вісімсот п*ятдесят) гривень штрафу на користь держави..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави ( рахунок: 31114115700355, код бюджетної класифікації: 24060300, одержувач: УК у Сумському р/Сумський р/24060300, банк: ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО: 837013, код банку: 37970621, назва податку: інші надходження) - 196 (сто дев*яносто шість) гривень 56 копійок судових витрат по проведенню судово-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.І.Куц