Рішення № 40410724, 05.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1884/13-ц 05.09.2014 05.09.2014 05.09.2014

Провадження №22-ц/784/939/14

Головуючий першої інстанції: Семенова Л.М.

Категорія: 34 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Шолох З.Л.

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Горенко Ю.В.,

за участю позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_6, уточнивши який після проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи, остаточно просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь в рахунок відшкодування вартості ремонтно - будівельних робіт для відновлення житлового будинку АДРЕСА_1, та приведення його в належний для проживання стан - 44 453 грн., а також моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_2 зазначала, що 1 травня 2013 року уклала із відповідачем ОСОБА_7 договір оренди вищевказаного житлового будинку строком до 1 вересня 2013 року. Умовами договору оренди надано дозвіл орендатору проводити капітальний ремонт, перепланування і переобладнання жилого приміщення за свій рахунок і на свій вибір на суму 80000 грн., за умови письмової згоди між сторонами. Як вказала позивачка, такої згода вона не давала, проте, відповідачі розпочали ремонтно-будівельні роботи в орендованому ними будинку, зокрема, викопали під фундаментом будинку яму, через яку почала стікати вода під фундамент; зняли сантехніку, порушили каналізаційні виходи, збили плитку в ванній кімнаті, зняли підлогове покриття та розбили поріг, зрізали труби опалення, чим повністю зруйнована опалювальна система та система водоводу і каналізації.

За твердженням позивачки, зазначені дії відповідачів привели житловий будинок до стану, непридатного для проживання, чим завдали їй як власнику нерухомого майна значну матеріальну шкоду та моральні страждання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування вартості ремонтно - будівельних робіт для відновлення житлового будинку та приведення його в належний для проживання стан 44 453 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, а саме, судовий збір по 114 грн. 70 коп. з кожного та вартість судово - будівельної експертизи по 2500 грн. з кожного.

В апеляційних скаргах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, просили його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що приймали участь в судовому засіданні, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.7-13).

21 січня 2013 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 була укладена угода, згідно умов якої її сторони мали намір в строк до 30 березня 2013 року підписати та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, домовившись, що вказаний будинок буде проданий ОСОБА_6 за 440000 грн., що на час укладання угоди еквівалентно 55 000 доларів США. (а.с.57-58).

Між тим, договір купівлі-продажу в строк до 30 березня 2013 року укладено не було, не укладено його і до теперішнього часу.

1 травня 2013 року між ОСОБА_2 (орендодавець) і ОСОБА_7 (орендар) було укладено договір №2 оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове безоплатне користування вищевказаний житловий будинок строком до 1 вересня 2013 року з наданням права Орендарю здійснювати капітальний ремонт, перепланування та переобладнання житлового приміщення за власний рахунок та на свій розсуд на суму до 80 000грн., про що до договору оренди додається письмова угода (п.п. 2.1.1., 2.1.3.) (а.с.14).

Проте, письмової угоди до договору оренди щодо здійснення Орендарем ремонтно-будівельних робіт сторони не укладали.

Згідно п. 3.2. вказаного договору оренди орендар вносить заставу в розмірі 5000 доларів США у якості предоплати за договором про намір №3 від 21 січня 2013 року та забезпечення схоронності майна та яка повертається по закінченню строку дії договору або при його достроковому розірванні.

Відповідно до п. 2.2.5.укладеного ОСОБА_2 і ОСОБА_7 договору оренди у разі звільнення Орендарем приміщення до закінчення строку оренди або у зв'язку із закінченням строку договору він зобов'язаний сплатити Орендодавцю вартість непроведеного ним ремонту приміщення або зробити його за свій рахунок та повернути нерухоме майно у належному для проживання стані.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи і не заперечуються сторонами в період з травня 2013 року у орендованому будинку були проведені роботи з капітального та поточного його ремонту, під час якого були виявлені скриті недоліки у технічному стані житлового будинку.

Висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2013 року встановлено, що несучі зовнішні стіни - фасадна та частина правої бокової стіни - потребують посилення, фасадна частина житлового будинку у складі приміщень 1-7, 1-8 є прибудованими до основної частини житлового будинку та непридатні для подальшої експлуатації і потребують негайного посилення. Основною причиною виникнення дефектів прибудованої частини до жилого будинку є відсутність замощення по периметру добудованої частини, проникнення атмосферних осадків під фундаменти, а також різна глибина закладення фундаментів. Виконані ремонтно-будівельні роботи в житловому будинку силами відповідача ОСОБА_7 в період з травня 2013 року по теперішній час не є причиною виникнення зазначених дефектів, які виникли раніше та були скриті утеплювачем з листів пінопласту та оздоблювальними роботами (а.с. 84-161).

Частиною 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_7 не був виконаний покладений на нього пунктом. 2.2.5. договору оренди обов'язок повернути орендоване нерухоме майно у належному для проживання стані.

За такого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 щодо стягнення вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення будинку у належний для проживання стан. Разом з тим, правовою підставою для вирішення даних позовних вимог суд помилково зазначив ст. 1167 ЦК України, яка стосується деліктних правовідносин, не звернувши належної уваги на те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_7 перебувають у договірних відносинах, які випливають з укладеного між ними договору оренди.

Крім того, визначаючи розмір вартості ремонтно-будівельних робіт, суд виходив з вартості ремонтно-будівельних робіт, встановленої висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2013 року, в розмірі 44 453грн. При цьому суд не звернув уваги на те, що вказаним експертним висновком фактично визначена вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для відновлення стану будинку, який існував до укладання договору оренди, а не для приведення будинку у належний для проживання стан (як встановлено умовами договору).

Висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи, проведеної на підставі ухвали апеляційного суду Миколаївській області від 13 травня 2014 р., були встановлені обсяг і вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати у будинку АДРЕСА_1 для приведення цього будинку у належний для проживання стан, з врахуванням обсягу робіт, проведених відповідачами, у сумі 14758грн. (а.с. 309-346).

Разом з тим, у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи зазначену вартість ремонтних робіт було визначено тільки з врахуванням витрат на врізку до діючої внутрішньої системи трубопроводів опалення. Між тим зі змісту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2013 року та пояснень експерта ОСОБА_8 у судах як першої, так і апеляційної інстанції вбачається, що в зв'язку з незадовільним технічним станом трубопроводів системи опалення її експлуатація неможлива та підлягає реконструкції.

Виходячи з обсягу та вартості робіт, які необхідно провести для відновлення системи опалення, визначених висновком судової будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2013 року, їх вартість складає 35687грн.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що загальна вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення будинку у належний для проживання стан, складає 50445грн. 00коп. (14758грн. +35687грн.).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 28 липня 2014 року було змінене рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 травня 2014 року: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 40 000грн. авансу, переданого останньою при укладанні 21 січня 2013 року з ОСОБА_2 угоди про намір укладання договору купівлі-продажу житлового будинку. За такого, зазначена сума не може бути врахована при визначенні розміру вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення будинку у належний для проживання стан, що підлягають стягненню на користь позивачки.

Згідно вимог ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до умов укладеного ОСОБА_2 і ОСОБА_7 договору обов'язок повернути орендоване нерухоме майно у належному для проживання стані покладений саме на орендаря ОСОБА_7 Застережень про те, що договір оренди був укладений ОСОБА_7 від імені та в інтересах ОСОБА_6 зазначений договір не містить.

За такого, висновок суду щодо покладення на відповідачку ОСОБА_6 обов'язку відшкодувати позивачці у солідарному порядку з ОСОБА_7 вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення будинку у належний для проживання стан, є помилковим.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд також помилково дійшов висновку про наявність підстав для застосування ст. 1167 ЦК України, яка стосується деліктних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_7 перебувають у договірних відносинах, які випливають з укладеного між ними договору оренди.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Однак, судом не встановлено, що укладеним між сторонами договором передбачена можливість відшкодування Орендарем моральної шкоди за порушення ним умов договору.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

У зв'язку з викладеним, відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення будинку у належний для проживання стан в сумі 50445грн. 00коп., в задоволенні вимог про стягнення вартості цих робіт в солідарному порядку, заявлених до ОСОБА_6, - відмовити. Також відмовити у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

З огляду на вищевикладене доводи апеляційних скарг, щодо безпідставності усіх позовних вимог ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1853/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1 - 1853з ОСОБА_7 на користь позивачки підлягає стягненню відшкодування судового збору в розмірі 229 грн.40коп. та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3000грн.00коп., разом - 3229грн.00коп. Також з ОСОБА_7 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 275грн. 45коп.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для приведення будинку у належний для проживання стан в сумі 50445грн. 00коп. (п'ятдесят тисяч чотириста сорок п'ять гривень).

В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, заявлених до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про стягнення вартості ремонтно-будівельних робіт, заявлених до ОСОБА_6, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 229 грн.40коп. та на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3000грн.00коп., разом - 3229грн.00коп. (три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 275грн. 45коп. (двісті сімдесят п'ять гривень сорок п'ять копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді