Ухвала суду № 40406372, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 804/15787/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Богданенка І.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року по справі № 804/15787/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2013 року за № 0004442204 щодо податку на прибуток за основним платежем 2 238 632 грн. та № 0004432204 щодо податку на додану вартість за основним платежем 2 207 350,00 грн. та штраф 551 837,50 грн., на загальну суму 2 759 187,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №№ 0004442204; 0004432204, прийняті Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано відсутністю реального здійснення господарських відносин із ТОВ "Бізнеспром ТК", їх вид, обсяг, якість та відсутність об'єктів оподаткування, що виключає законну можливість зменшення за жовтень 2011 року валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарської операції за договором підряду за № 110611 від 11.06.2011 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 24.09.2013 р. по 01.10.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Южспецконструкція" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Бізнеспром ТК" за період жовтень 2011 року, на підставі наказу від 23.09.2013 року за № 29.

За результатами перевірки був складний акт від 07.10.2013 р. №172/2204/32233232, згідно висновків якого встановлені наступні порушення:

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Бізнеспром ТК", їх вид, обсяг, якість, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- на порушення п.138.2., ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового Кодексу України, ТОВ "Южспецконструкція" занижено податок на прибуток на суму 2 759 187 грн., в т.ч. у 4 кв. 2011 р. - 2 238 632 грн.;

- на порушення п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ "Южспецконструкція" занижено ПДВ за жовтень 2011 року на суму 2 207 350 грн.

На підставі акту перевірки від 07.10.2013 р. №172/2204/32233232 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0004442204 щодо податку на прибуток за основним платежем в сумі 2 238 632 грн. та № 0004432204 щодо податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2 207 350 грн. та штраф в сумі 551 837,50 грн., а всього на загальну суму 2 759 187,50 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стосовно права на віднесення сум податку до податкового кредиту таке право відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, між ТОВ "Южспецконструкція" та ТОВ "Бізнеспром ТК" укладено договір підряду за № 110611 від 11.06.2011 року на виконання робіт по будівництву об'єкту "Збагачувальне виробництво з переробки ільменітових пісків Бурзулівського родовища".

Договір підряду № 110611 від 11.06.2011 року на виконання робіт по будівництву Збагачувального виробництва по переробці ільменітових пісків Бурзулівського родовища, укладений між позивачем та ТОВ "Бізнеспром ТК" підписаний та скріплений печатками повноважними представниками сторін.

Згідно вказаного договору підрядник (ТОВ "Бізнеспром ТК") зобов'язався за завданням замовника (ТОВ "Южспецконструкція") на свій ризик у відповідності до проектно-кошторисної документації, власними силами та/або силами залучених організацій (субпідрядників) виконати роботи по будівництву «Збагачувального виробництва із переробки ільменітових пісків Бурзулівського родовища» та здати їх замовнику, а замовник - надати підряднику будівельний майданчик, передати у повному обсязі проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт, прийняти закінчений об'єкт та оплатити виконані роботи.

Реальність виконаних робіт підтверджується наступними документами: дозволом на виконання будівельних робіт, актом здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю), декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, висновком експертизи робочого проекту "Зовнішнє електропостачання Бурзулівського родовища ільменітових пісків. ПС 35/6 кВ "Родовище", актом приймання виконаних будівельних робіт, копією податкових накладних, підтвердженням оплати за договором підряду: копіями платіжних доручень та виписка з картки рахунку 631 з контрагентом ТОВ "Бізнеспром ТК".

Перелічені вище документи, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ "Бізнеспром ТК" у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання товару в податковому обліку відповідачем не спростовуються.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача - ТОВ "Бізнеспром ТК" мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Наявними в матеріалах справи первинним документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Бізнеспром ТК".

Крім того, у матеріалах справи міситься рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.13 року по справі № 904/8969/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспром ТК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція" про визнання недійсним договору підряду, за яким позивачу у позові відмовлено. Вказане рішення станом на 24.12.13 р. в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 23.12.13 року.

Як зазначено в мотивувальній частині цього рішення, відповідно до договору підряду № 110611 від 11.06.2011 року позивачем фактично виконані робот из будівництва Збагачувального виробництва з переробки ільменітових пісків Бурзулівського родовища, а сааме: виконані роботи щодо будівництва лінії електропередач 35 кВ ПС «Березовка» - ПС 35 кВ «Приск», про що свідчать відповідні документи. Позивач передав відповідний об'єкт будівництва, а відповідач прийняв його та сплатив певну грошову суму за виконані роботи, що підтверджено податковою накладною, квитанцією та платіжним дорученням, тобто за договором підряду № 110611 від 11.06.2011 року настали реальні правові та фактичні наслідки. Таким чином, на підставі викладеного вбачається, що сторонни не тільки узгодили всі істотні умови договору підряду № 110611 від 11.06.2011 року, але й виконали зобовязання за ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодекс адміністративного судочиснтва України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновок податкового органу щодо не підтвердження здійснення господарських відносин позивача з ТОВ "Бізнеспром ТК", та як наслідок відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій, спростовується наведеними фактами.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 13 серпня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Д.В. Чепурнов